Справа № 713/2255/25
Провадження №2/713/761/25
іменем України
30.09.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «Свеа Фінанс» Білосорочка С.А. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
У позові вказував, що 22.01.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79579428 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язалося передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 8000,00 грн, на погоджений умовами Договору строк - 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні позики.
Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Відповідач в загальній кількості два рази оформлював договори позики у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», попередні договори були повністю виконані, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання договору позики.
22.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-14/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №79579428, заборгованість якого станом на дату відступлення склала 27200,00 гривень.
Новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №79579428 від 22.01.2024 року становить 27200,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 8000,00 грн; заборгованість по відсотках - 19200,00 гривень.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №79579428 від 22.01.2024 року у розмірі 27200,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
У судове засідання представник позивача не з'явився, бувши повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином. До позовної заяви надав клопотання, у якому просив справу розглядати за відсутності їх представника, щодо винесення заочного рішення не заперечують.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву, у якій позов визнав частково та погодився сплатити тіло кредиту у розмірі 8000,00 гривень.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:
копію договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79579428, укладеного 22.01.2024 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , за умовами якого Товариство зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн. строком на 15 днів, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування грошовими коштами у розмірі 2,5% на день. Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором OCsqNXb7Oc;
копію розрахунку заборгованості до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79579428 від 22.01.2024 року, згідно якого загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.05.2024 року становила 27200,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 8000,00 грн; заборгованість по відсотках - 19200,00 грн;
копію листа ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000011752/ТНПП від 20.02.2025 року, згідно якого - підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) дата 22.01.2024 року; 2) номер платежу aa46a848-c0f8-41e1-b130-da0008e01104; 3) сума 8000.00 грн; 4) отримувач Чубінець Віталій - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються;
копії договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024 року, укладеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс», платіжної інструкції №9632 від 23.05.2024 року, Реєстру боржників до Договору №01.02-14/24 від 22.05.2024 року та витягу з вказаного Реєстру боржників, відповідно до яких ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в тому числі і ОСОБА_1 за договором позики №79579428 від 22.01.2024 року на суму 27200,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 8000,00 грн; заборгованість по відсотках - 19200,00 гривень.
Невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаними договорами позики стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «Свеа Фінанс» з даним позовом до суду.
На підтвердження часткових заперечень проти позову відповідач ОСОБА_1 надав суду копії:
військового квитка серії НОМЕР_2 , у якому наявний запис про те, що 18.04.2023 року він був призваний на військову службу по мобілізації;
довідки військової частини НОМЕР_3 від 29.09.2025 року №1504/10575, згідно якої - солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 та призваний на військову службу під час мобілізації.
Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.
У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.
У п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час укладення договору позики - 22.01.2024 року) було закріплено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З наданих представником позивача та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:
22.01.2024 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79579428 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором OCsqNXb7Oc, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 15 днів та зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування грошовими коштами у розмірі 2,5% на день;
на підставі договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024 року з додатками ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики 27200,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 8000,00 грн; заборгованість по відсотках - 19200,00 гривень.
починаючи з 18.04.2023 року і по даний час, а отже у період, за яким первісним кредитором нараховано відсотки у розмірі 19200,00 грн, відповідач проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 , а отже такі проценти нараховані з порушенням п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час укладення договору позики - 22.01.2024 року) і стягненню з відповідача не підлягають.
Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором позики у встановлені ним строки не виконав, то з нього підлягає стягненню на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість, яка складається з основної суми боргу.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором позики, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 8000,00 грн, яка є заборгованістю за основним боргом.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс», про стягнення заборгованості за договорами позики обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що:
згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №797 від 08.07.2025 року, позивачем при зверненні з даним позовом через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 712,43 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (29,41% від заявленого позову).
На підставі ст.ст.2, 15, 509, 512, 514, 517, 526, 530, 536, 610-612, 625, 634, 1048, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, Суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики №79579428 від 22.01.2024 року у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.), яка є заборгованістю за основним боргом, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 712,43 грн (сімсот дванадцять гривень 43 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Іван ПИЛИП'ЮК