Справа № 643/13817/23
Провадження № 2/643/235/25
06.03.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Осадчого О.В.,
за участю секретаря - Нікітенка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить виключити запис про батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 19.09.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 145, складений 13.04.2016 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05.12.2015 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася дитина, ОСОБА_3 . Згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.01.2020 року, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу, виконання ним батьківських обов'язків щодо дитини зазнало перешкод з боку матері, що стало підставою для його звернення до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом про визначення місця проживання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком. Під час розгляду справи, у ході врегулювання спірних питань щодо визначення місця проживання дитини, позивачем здійснено молекулярно-генетичне дослідження, в результаті якого його батьківство щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначене як виключене, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 березня 2024 року здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, а саме Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на належну Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61058, м. Харків, вул. Сумська, 61).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено, призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
До Московського районного суду м. Харкова 24.06.2024 надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/121-24/11836-БД від 17.06.2024 у зв'язку із неявкою відповідача та дитини сторін до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення експертизи та матеріали цивільної справи.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.09.2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача, Зайцева О.О., у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином, причини неявки до суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за відсутності представника з урахуванням письмових пояснень, де підтверджено реєстраційні дані про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначено відсутність заперечень щодо виключення з актового запису про народження дитини даних про батька.
Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
05 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову ХМУЮ, який було розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 січня 2020 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19 вересня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 145 від 13.04.2016 року, складений Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до результатів молекулярно-генетичного дослідження - тесту ДНК на батьківство, виконаному лабораторією ENDEAVOR DNA LABORATORIES, ідентифікатор лабораторії 237760 на замовлення ОСОБА_1 , дата збору зразків батька, ОСОБА_1 , зразок № 1026-83385, та дитини, ОСОБА_3 , зразок № 1026-83386, - ІНФОРМАЦІЯ_7 , вірогідність батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дорівнює нулю, батьківство виключене.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено Харківському НДЕКЦ МВС.
На адресу суду 13.05.2024 надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу (кров або слину) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або направлення вищезазначених осіб разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС, встановлено основну дату: 05.06.2024 року з 10 до 11 години, та резервну: 12.06.2024 року з 10 до 11 години, дати.
24.06.2024 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/121-24/11836-БД від 17.06.2024 у зв'язку із неявкою відповідача та дитини сторін до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення експертизи. Позивач, ОСОБА_1 , перебував у приміщенні Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за адресою: 61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 34, 05.06.2024 року з 10 до 11 години, та 12.06.2024 року з 10 до 11 години.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі статтею 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статті 126 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Не має права оспорювати батьківство, зокрема, особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною першої статті 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Як роз'яснено у підпунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачка неодноразово не з'явилася для забору біологічних зразків разом із дитиною для проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
Нез'явлення відповідачки разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи без поважних причин свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оспорювання батьківства. Судом першої інстанції вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідачки разом із дитиною у її проведенні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження№ 61-18333св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц (провадження № 61-48029св18).
За положеннями ст.109 ЦПК у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
Враховуючи, що предметом позову є не визнання батьківства, а виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, привід відповідача на проведення судово-генетичної експертизи в даному випадку не допускається і тому підлягає застосуванню вимоги ст.109 ЦПК України, а саме визнання факту того, для чого була експертиза призначена, тобто того, що позивач, ОСОБА_1 , не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, з позову ОСОБА_1 та досліджених доказів в їх сукупності, з урахуванням результатів молекулярно-генетичного дослідження - тесту ДНК на батьківство, виконаному лабораторією ENDEAVOR DNA LABORATORIES, ідентифікатор лабораторії 237760, з застосуванням вимог ст. 109 ЦПК України, а саме: визнанням факту того, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки суд визнає, що відповідач, ОСОБА_2 , ухилилась від проведення експертизи, яка була призначена для спростування факту батьківства, і суд визнає факт, для з'ясування якого була експертиза призначена, а саме, що позивач не є батьком дитини і відповідачем не спростовані доводи позивача будь-якими іншими доказами, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, виключивши відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 145, складеного 13.04.2016 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з актового запису № 145, складеного 13 квітня 2016 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 61, код ЄДРПОУ 23320813.
Суддя О.В. Осадчий