Справа № 643/16164/25
Провадження № 1-кс/643/5343/25
30 вересня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на рішення прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що 09.09.2025 прокурор ОСОБА_4 не провівши жодних дій, спрямованих на встановлення істини у справі, виніс постанову про відмову у визнанні його потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Вважає, підстави, з яких прокурором відмовлено у визнанні його потерпілим, суперечать положенням КПК України, а саме ч.5 ст.55 КПК України. При винесенні вказаної постанови прокурором не вказано, які саме дії проведено по встановленню факту не заподіяння шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням, лише вказано, що на даний час під час проведення досудового розслідування не здобуто та ним не надано доказів про спричинення йому істотної шкоди або тяжких наслідків фігурантами у справі. Вважає, що висновки, викладені у постанові прокурора від 09.09.2025 не відповідають дійсності, є свідомо надуманими, не мотивованими та не заснованими на всебічному та повному дослідженні фактів, викладених у його заяві. Окрім того, у постанові прокурора не відображено, чому визнано, що події, про які він повідомляє у заяві, не мали місце, не наведено конкретних обставин, які виключають у визнанні його потерпілим. У зв'язку з чим, звернувся до слідчого судді із скаргою у якій просив, скасувати постанову прокурора від 09.09.2025 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України, а також розгляд скарги просив проводити за його відсутністю.
Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 до початку судового розгляду подав письмові заперечення на скаргу ОСОБА_3 , в яких зазначив, що до Харківської обласної прокуратури 27.08.2025 надійшла заява ОСОБА_3 від 18.08.2025 про залучення його у якості потерпілого у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 та допиту його у цьому статусі працівниками оперативної служби УВС м. Вінниці, оскільки він інвалід 2 групи та за станом здоров'я не може прибути у м. Харків. Жодних документів, що підтверджують доводи заявника у заяві, останній не надав. Допитати ОСОБА_3 щодо обставин кримінального правопорушення не надалося можливим. У заяві від 18.08.2025 ОСОБА_3 повідомив, що не має фізичної можливості з'явитись до слідчого органу, оскільки не проживає у м. Харкові. Також, ОСОБА_3 у своїй заяві від 18.08.2025 посилається на процесуальні, на його думку, правопорушення працівниками правоохоронних органів, які на цей час не знайшли свого об'єктивного підтвердження. Про підозру особам у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 станом на цей час не повідомлено, у зв'язку з відсутністю передбачених КПК України підстав. Також у заяві ОСОБА_3 від 18.08.2025, яка надійшла до обласної прокуратури 27.08.2025, відсутні будь-які відомості щодо заподіяння ОСОБА_3 будь-яких матеріальних збитків, майнової, моральної або фізичної шкоди. Разом з тим, досудове розслідування проводиться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.367 КК України, обов'язковим елементом об'єктивної сторони яких є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Згідно з примітою до ст.364 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Також, у 2014 році Верховною Радою України прийнято Закон України №1261-VII від 13.05.2014, згідно з яким з моменту набуття чинності вказаних змін у законі істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зі змісту заяви ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 18.08.2025 не вбачається жодного належного обґрунтування того, що діями працівників слідчого та прокурора заявникові завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, в матеріалах кримінального провадження на цей час відсутні докази, які б підтверджували відповідні обставини, також заявником органу досудового розслідування таких доказів не надано. З врахуванням наведеного, просив у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 23.09.2025 на постанову прокурора від 09.09.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024, відмовити.
Одночасно прокурор просив розгляд скарги проводити за його відсутності.
Також прокурор надав матеріали кримінального провадження №42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України, для огляду їх у судовому засіданні в частині, що оскаржується заявником.
Із врахуванням приписів ч.3 ст.306 КПК України та вказаних заяв, слідчий суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін кримінального провадження.
За приписами ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши скаргу, заяву прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З наданих матеріалів кримінального провадження №42024000000000603 вбачається, що відомості до ЄРДР внесено 24.04.2024 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2024 (справа №757/56363/23-к) за заявою ОСОБА_3 від 13.11.2023 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 365, 366, 367, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396 КК України слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 та процесуальним керівником прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Окрім того, матеріали кримінального провадження містять ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2024 ОСОБА_7 , якою скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст.214 КПК України за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 13.11.2023, про що проінформувати заявника. В решті вимог скарги відмовити.
Матеріали кримінального провадження також містять заяву про кримінальні правопорушення від 13.11.2023, яка була предметом розгляду слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва та відображена в ухвалі від 19.02.2024.
З постанови прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 09.09.2025 вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2024 за №42024000000000603 від 24.04.2024 за ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України, за заявою ОСОБА_3 від 13.11.2023 щодо можливих неправомірних дій слідчої ТУ ДБР ОСОБА_5 та процесуального керівника - прокурора обласної прокуратури ОСОБА_6 під час здійснення досудового розслідування та нагляду у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42018220000001271 від 17.10.2018. Про підозру особам у кримінальному провадженні №42024000000000603 станом на цей час не повідомлено у зв'язку з відсутністю передбачених КПК України підстав. Заявник ОСОБА_3 звернувся до процесуального керівника із заявою від 18.08.2025 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42024000000000603. Відповідно до вимог ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної та майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Заявником не надано належного обґрунтування чи доказів про спричинення йому будь-якої шкоди, що настала внаслідок злочинних, як на його думку, дій слідчого та прокурора. На теперішній час заявником ОСОБА_3 не надано ні слідчому, ні прокурору документів, якими підтверджено суму заподіяних збитків (довідок, висновків експертиз тощо). Очевидним є те, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_3 відсутня. Доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_3 завдано фізичної, матеріальної та моральної шкоди під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 на теперішній час не встановлено. Таким чином, враховуючи, що наразі не встановлено спричинення заявнику ОСОБА_3 , матеріальної, моральної, майнової шкоди, відсутні фактичні умови визнання його потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Таким чином, процесуальний статус потерпілого виникає саме з моменту, коли встановлено, що даній особі було завдано шкоду.
Згідно ч.5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя звертає увагу, що контекст ч.5 ст.55 КПК України у поєднанні з п.3 ч.1 ст.91 КПК України, дозволяє зробити висновок, що саме слідчий після проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, повинен встановити наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
При цьому, слідчий суддя вважає, що й особа, яка подала заяву про залучення до провадження як потерпілого, також повинна проявляти активність та сприяти слідчому у з'ясуванні обставин для встановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а не займати пасивну позицію посилаючись лише на обов'язки слідчого, в даному випадку, прокурора.
Відповідно до ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, постанова слідчого, дізнавача, прокурора підлягає скасуванню.
Разом з тим, досудове розслідування проводиться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України, обов'язковим елементом об'єктивної сторони яких є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Згідно з примітою до ст. 364 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Також, у 2014 році Верховною Радою України прийнято Закон України № 1261-VII від 13.05.2014, згідно з яким з моменту набуття чинності вказаних змін у законі істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З огляду на викладене обов'язковою ознакою наслідку, як елементу об'єктивної сторони складу кримінальних правопорушень, які розслідуються, є заподіяння істотної шкоди, що може мати лише матеріальний характер чи майновий вигляд.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що заявником не надано ані прокурору, ані слідчому судді у межах оскарження рішення прокурора, жодного обґрунтованого підтвердження про спричинення йому матеріальної або моральної шкоди. ОСОБА_3 не вказано обставини і не наведено достатніх доказів якої саме шкоди йому завдано і в чому проявляються спричинені йому фізичні та моральні страждання, окрім того не вказано розмір майнової чи моральної шкоди. Саме посилання на наявність такої шкоди не свідчить про її спричинення. Заява про кримінальне правопорушення від 13.11.2023 також не містить вказану інформацію.
Таким чином, з врахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування постанови прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 09.09.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України.
Керуючись ст.ст.2, 39, 40, 55, 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42024000000000603 від 24.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.382, ч.1 ст.367, ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1