Провадження № 2/641/1685/2025 Справа № 641/2070/25
30 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І. В.,
за участю секретаря Земляної А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1440948 від 15.04.2024 року у розмірі 36 053, 70 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, зокрема, що 15.04.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту «NEWSHORT» № 1440948, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Товариство виконало свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 053, 70 грн , з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 700 грн; заборгованість за відсотками - 22 325 грн; заборгованість за штрафом - 9 028, 70 грн.
22.10.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 22102024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1440948 від 15.04.2024 року.
Позивачем було направлено відповідачу повідомлення-вимогу про сплату заборгованості. Однак відповідач на теперішній час заборгованість не сплатила, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію в порядку ст. 84 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст.223ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.04.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1440948 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Сторони погодили, що укладання договору здійснюється сторонами за допомогою IКC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
У розділі 1 договору сторони погодили, що: сума кредиту (загальний розмір) складає 4 700 грн, тип кредиту - кредит (п. 1.2. договору); строк кредиту - 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (пункти 1.3., 1.4. договору); стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору (п. 1.5.1. договору); знижена процентна ставка становить 1,875% та застосовується у випадку якщо споживач, як учасник програми лояльності Товариства, до 10.05.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежу (пункт 1.5.2 Договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає - 119700,64% річних (п. 1.9.1. договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає - 45 825 грн (п. 1.10.1. договору).
Відповідно до п.п. 2.1. договору кошти кредиту надається товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п.п. 2.2. договору сума кредиту (його частина) перераховуються Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту 15.04.2024 року.
Проценти, що нараховуються за договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).
У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 705 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 51,70 грн починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4, п.6.4.1, п.6.4.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, договір був підписаний ОСОБА_1 15.04.2024 року о 10:57:51 шляхом введення одноразового ідентифікатора А811.
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
Графіком платежів за договором №1440948 доведено до відома ОСОБА_1 графік погашення заборгованості, інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.
Також до договору долучено правила надання коштів у позику, в тому числі і умовах фінансового кредиту ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», затверджених Наказом №11-ФК від 14.02.2024 року, дата набрання чинності 15.02.2024 року, які не підписано відповідачем.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 15.04.2024 підписано між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Зі змісту довідки про ідентифікацію, складеної директором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Черненком О. вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №1440948 від 15.04.2024 року ідентифікована ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор А811, час відправки ідентифікатора позичальнику 15.04.2024 10:57:35, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380688112800.
Листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» підтверджено успішний переказ за дорученням ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 15.04.2024 в сумі 4 700 грн, номер картки № НОМЕР_1 , тим самим підтверджено переказ коштів відповідачу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року за період з 15.04.2024 по 22.10.2024 заборгованість складає 36 053, 70 грн , з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 700 грн; заборгованість за відсотками - 22 325 грн; заборгованість за штрафом - 9 028, 70 грн.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал банк» направило інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 15.04.2024 року о 10:59 год. на платіжну картку № НОМЕР_3 успішно зараховано платіж у сумі 4 700 грн.
Таким чином, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4 700 грн.
Разом із цим, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за вказаним договором.
22.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №22102024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, в тому числі й за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року, про що також був складений акт приймання-передачі реєстру божників від 22.10.2024.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28102024 від 22.10.2024 року, від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року на загальну суму 36 053, 70 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не нараховувались жодні суми заборгованості за кредитним договором відносно відповідача, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу.
Таким чином, на підставі вказаного договору факторингу позивач одержав право вимоги по заборгованості відповідача за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1440948 від 15.04.2024 року.
На виконання умов п. 7.1 Договору факторингу №22102024 року від 22.10.2024 року, позивачем надано платіжну інструкцію №6887 від 23.10.2024 року на суму 1 826 450, 83 грн.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направило на адресу відповідача досудову вимогу, в якій повідомило останню про стан заборгованості за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року, та необхідність її сплати.
Відповідно до ч. 1, 2, 3ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Отже позивачем доведені факти укладення кредитного договору із первісним кредитором, наявності за відповідачем заборгованості за договором та відступлення права вимоги, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 700 грн є обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає таке.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» приписано надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (тобто не банкам), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір №1440948 було укладено 15.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
На момент укладення кредитного договору (15.04.2024 року) діяла норма статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п.п. 1.5.1. та п. 1.5.2 договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 2,5 % та 1,875% на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
З огляду на викладене, суд розраховує заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
Як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», останній нарахував відповідачу відсотки за період з 15.04.2024 року по 09.05.2024 року включно у розмірі 1,875% за кожен день користування кредитними коштами, а за період з 11.05.2024 по 22.10.2024 року включно у розмірі 2,5% за кожен день, що є неприпустимим з огляду на положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, заборгованість за відсотками, яка нарахована первісним кредитором за період з 15.04.2024 по 22.10.2024 (190 день) складає 8 930 грн і обрахована наступним чином: 4 700 грн*1%*190 дні= 8 930 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не нараховувались жодні суми заборгованості за кредитним договором відносно відповідача, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу.
Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по несплачених відсотках за договором №1440948 від 15.04.2024, становить 8 930 грн.
Нарахування відсотків у більшому розмірі суперечить закону та стягненню такі проценти не підлягають.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення штрафу у сумі 9 028, 70 грн відповідно до п.6.4 Договору.
Сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 705 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 51,70 грн починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4, п.6.4.1, п.6.4.2 Договору).
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який триває дотепер, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 9 028, 70 грн за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №1440948 від 15.04.2024 року у розмірі 13 630 грн, з яких: 4 700 грн - заборгованість за тілом кредитом; 8 930 грн- заборгованість за процентами за період з 15.04.2024 по 22.10.2024 року. В іншій частині вимог слід відмовити.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 920, 51 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1440948 від 15.04.2024 року в розмірі 13 630 (тринадцять тисяч шістсот тридцять) грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) грн 51 (п'ятдесят одна) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит- Капітал", ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В.Зелінська