Справа № 559/4248/24
Провадження № 1-кп/559/78/2025
29 вересня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024181040000644 від 14.10.2024 на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є уродженцем м. Дубно Рівненської області, українець, громадянин України, з освітою 9 класів, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , несудимий,
з участю сторін: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_5 , за згодою потерпілої: ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, з наступними змінами та продовженнями, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив здійснити крадіжку гаманця, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Механічний», що по вул. Грушевського, м. Дубно, Рівненської області. Так, 12 жовтня 2024 року близько 10 години 30 хвилин (точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Механічний», що по вул. Грушевського, м. Дубно, Рівненської області, на лавці побачив гаманець коричневого кольору, що належить ОСОБА_6 , та реалізовуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю нагляду за його діями з боку потерпілої та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав гаманець вартістю 159 гривні, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 3250 гривень і п'ять банківських карток, зокрема банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (з безконтактною технологією проведення платежів), якою 12 жовтня 2024 року о 11 годині 08 хвилин і о 11 годині 10 хвилин здійснив розрахунок за товари в магазині «Spirit&Food», що за адресою: м.Дубно, вул.Грушевського, 160, через РОS-термінал на загальну суму 1928 гривень 26 копійок.
Після чого ОСОБА_3 з викраденими речами залишив місце події та отримав можливість розпоряджатися ними на власний розсуд, внаслідок чого завдав потерпілій ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 5337 гривень 26 копійок.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
12 жовтня 2024 близько 10 години 30 хвилин (точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Механічний», що по вул. Грушевського, м. Дубно, Рівненської області, здійснив крадіжку гаманця, в якому знаходилося п'ять банківських карток, зокрема, банківська картка (з безконтактною технологією проведення платежів), емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 та належала ОСОБА_6 , що в силу вимог ст.1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ст.51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" №2121-Ш від 7 грудня 2000 року та примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, в ході чого в останнього виник умисел на її крадіжку.
Викравши банківські картки, ОСОБА_3 не вчинив жодних дій щодо встановлення особи власника та повернення карток, а покинув місце вчинення проступку та використав картку № НОМЕР_1 з безконтактною технологією для проведення платежів, яка належить ОСОБА_6 для розрахунку в магазині «Spirit&Food», що за адресою: м. Дубно, вул. Грушевського, 160 через РОS-термінал.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, що вразилися в викрадені офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України.
В приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 29.09.2025, за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 , між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 з участю його захисниці ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Згідно угоди обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати вину в судовому провадженні та виконати призначене йому судом покарання. Сторони узгодили покарання, в тому числі остаточне у виді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням з випробуванням з іспитовим строком, в визначенні тривалості якого покладаються на розсуд суду.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав, фактичні обставини справи не оспорює, щиро розкаюється у вчиненому. Взяв чуже, а потім ще і карткою чужою розрахувався, зараз дуже соромно за це. Живе із мамою, яка має ІІ групу інвалідності, сам мав групу інвалідності до 18 років, тому і стоїть на обліку з дитинства, але зараз у нього група інвалідності відсутня. Він офіційно не працює, але підробляє на будівництві у Львові. Ще збитки потерпілій не відшкодував, але має намір це зробити. Не відшкодував, бо витрачає всі гроші на допомогу хворій матері, батька немає, він покинув їх як йому було десь місяців 8. Пояснив суду, що угоду уклав добровільно, наслідки її укладання та затвердження зрозумілі.
Всі учасники просять затвердити угоду, укладену добровільно. Потерпіла надала прокурору дозвіл на укладення угоди і просить розглядати справу без її участі.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином і кримінальним проступком.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінально-процесуального законів України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.4 ст.185 і ч.1 ст.357 КК України. Тому наявні правові підстави для затвердження угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання. Враховується характер, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який несудимий, вчинив кримінальне правопорушення в молодому віці. ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря-психіатра через епілепсію з 02.02.2009, про що суду посвідчила під час допиту його матір ОСОБА_7 . Також матір обвинуваченого дала показання, що зараз її син інвалідності не має і саме він допомогає їй фінансово, заробляючи кошти на тимчасових підробітках, оскільки вона має ІІ групу інвалідності і потребує коштів на лікування. ОСОБА_3 на обліку в лікаря нарколога не перебуває. Також суд враховує пом'якшуючу вину ОСОБА_3 обставину: щиро каяття. Обтяжуючих обставин судом не встановлено. В підсумку, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком, тривалість якого суд визначає з огляду на все вищевикладене в мінімальному розмірі.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. Судові витрати належиться стягнути з обвинуваченого згідно ст.122, 124 КПК України. Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.100, 122, 124, 370, 374, 469, 473-475, ч.15 ст.615 КПК України, суд -
затвердити угоду про визнання винуватості від 29.09.2025, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисниці ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12024181040000644 від 14.10.2024.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та призначити узгоджену міру покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання в виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75-76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього такі обов'язки: 1) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 2) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Судові витрати за проведення експертиз у сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази:
- гаманець марки «MERTYK» повернути власниці ОСОБА_6 ;
- DVD-R диск із збереженими на ньому відеозаписами камер спостереження - залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники справи мають право отримати копію вироку. Прокурору, обвинуваченому та його захисниці повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1