Справа № 397/1158/25
н/п : 2/397/811/25
30.09.2025 селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Гайдар Н.І., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження,
08.09.2025 року до Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 21.03.2025 до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 16.09.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та роз'яснено право відповідачу у строк для подання відзиву пред'явити зустрічний позов.
29.09.2025 від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , третя особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження в якій ОСОБА_1 просить: прийняти дану зустрічну позовну заяву до розгляду; об'єднати дану зустрічну позовну заяву із цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей; перейти до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей за правилами загального позовного провадження; витребувати докази у справі; виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження №103 від 06 вересня 2016 року, складеного Кам'янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та стягнути понесені судові витрати також надано клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи за первісним позовом, а також поданими до суду матеріалами зустрічного позову, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частинами 1-3 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. №2, недоцільно об'єднувати в одне провадження вимоги, сумісний розгляд яких ускладнює вирішення справи та призводить до затягування судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що за первісним позовом правовідносини складаються з необхідністю вирішення питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. За зустрічним позовом правовідносини складаються з необхідністю оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження щодо старшої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Незважаючи на те, що первісний і зустрічний позови виникли із сімейних правовідносин, однак їх спільний розгляд суд вважає недоцільним, оскільки з'ясуванню у цих спорах підлягають різні обставини, відтак, сумісний їх розгляд призведе до затягування розгляду справи про стягнення аліментів на дітей. Крім того, позивачкою ОСОБА_2 пред'явлено позов про стягнення аліментів на двох дітей, а не лише на неповнолітню дитину, стосовно якої позивач оспорює батьківство.
Спір про стягнення аліментів і спір про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження відрізняються предметом доказування, при розгляді вказаних вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини, мають різний обсяг доказів, також у справу вступає третя особа.
В межах розгляду спору про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження судом вирішується питання проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої, як правило є досить тривалим.
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини (пункт 1 статті 3) дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які потребують матеріального забезпечення від своїх батьків, недоцільним є спільний розгляд зустрічної позовної заяви із первісним позовом де ставиться питання обов'язку батьків по утриманню дітей.
Також у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України встановлюються різні строки для розгляду справ про стягнення аліментів (розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження) та оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження (не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, тобто підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження).
З огляду на викладене вище, суд не вважає доцільним спільний розгляд первісного позову про стягнення аліментів із зустрічним позовом оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження оскільки дані позови мають різний обсяг дослідження обставин справи, що не сприятиме оперативному вирішенню спору.
Також суд зазначає, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування. Крім того, в обох позовах - первісному і зустрічному дитина не є безпосереднім учасником судового процесу, але об'єднання зустрічного позову із первісним про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей вплине на їхні права та інтереси, а саме її утримання батьком. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі №397/866/23.
З огляду на зазначене, наявні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви заявнику, що не позбавляє відповідача права на звернення із вказаним позовом до суду в загальному порядку з дотриманням вимог ЦПК України та правил підсудності.
Керуючись ст. ст. 49, 193, 194, 260 ЦПК України, суд, -
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження
Матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу, як батька, з актового запису про народження повернути заявнику. Копію зустрічної позовної заяви залишити в матеріалах справи.
Роз'яснити заявнику право відповідача на подання позову в загальному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.І.Гайдар