Справа № 183/9824/25
№ 1-кп/183/2329/25
01 жовтня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042350000767 від 05.07.2025 р. за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого на строк 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, в тому числі Указами Президента України №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 та Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 р. № 3891-ІХ, від 29.10.2024 р. № 4024-ІХ, від 15.01.2025 р. № 4220-ІХ та від 16.04.2025 р. № 4356-ІХ.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на солдата резерву.
Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11,16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов'язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
ОСОБА_5 16 червня 2025 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, проходив повз кафе «Bistro» розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке може знаходитись у приміщенні вказаного кафе.
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, ОСОБА_5 16 червня 2025 року приблизно о 00 годині 35 хвилини впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, руками почав бити по рамі металопластикового вікна вищевказаного приміщення, в результаті чого зламав металеву засувку вікна та воно відкрилось. Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_5 через відчинене ним вікно проник до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до касового апарату розташованого на столі у приміщенні вищевказаного кафе та за допомогою ножа, взятого поруч зі столу, зламав його та звідти викрав грошові кошти в сумі 4700 гривень, що належать ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном через зламане ним вікно покинув приміщення кафе «Bistro» та з місця скоєння злочину втік та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на 4700 гривень.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду від 22 вересня 2025 року застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 жовтня 2025 року, з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
В ході судового розгляду за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам, та не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, а тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків для запобігання вищевказаним ризикам, до ОСОБА_5 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не погодився із заявленим клопотанням. Пояснив, що не впливав ні на кого. Вину визнає. Скриватися не буде. Прохав змінити запобіжний захід на домашній арешт. Пояснив, що раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України.
В судовому засіданні захисник заперечував проти заявленого клопотання. Пояснив, що ризики не доведені. Обвинувачений є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, а тому просив суд застосувати більш мякий запобіжний захід та зменшити розмір застави до мінімального розміру.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, суд доходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 жовтня 2025 року з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн..
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду суд звертає увагу на наступне.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що вона, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відносно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адреси мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор також посилався на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 КК України, та знову вчинив дії в яких є ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд оцінює в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину; вік та стан здоров'я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу обвинуваченого.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 бвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. (3028 грн. х 40).
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 314-316, 369-372, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд,
Клопотання від 30 вересня 2025 р. прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти строком на шістдесят днів, тобто до 29 (включно) листопада 2025 р..
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1