26.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/15003/24
1-кп/205/227/25
26 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024042030000160, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 жовтня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, маючого вишу освіту, одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
У невстановлений час та місці, але не пізніше 28.09.2022 року, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, оформлення та видача якого передбачена під час обов'язкового медичного огляду в закладі охорони здоров'я за формою первинної облікової документації, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 110 від 14 лютого 2012 року, придбав у невстановлений спосіб та місці, завідомо підроблені офіційні документи, а саме, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого «№ 9046 від 14 вересня 2022 року» на ім'я « ОСОБА_3 » видану комунальним закладом « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та консультативний висновок кардіолога «код 65112 від 19.09.2022» на ім'я « ОСОБА_3 , р.н. НОМЕР_1 » виданий комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Так, ОСОБА_3 , у невстановлену дату та час, але не пізніше 28.09.2022, під час проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_6 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій кримінально - протиправний умисел, направлений на використання підробленого офіційного документа, а саме, придбаних раніше підроблених виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого «№ 9046 від 14 вересня 2022 року» на ім'я « ОСОБА_3 » та консультативного висновку кардіолога «код 65112 від 19.09.2022» на ім'я « ОСОБА_3 , р.н. НОМЕР_1 », надав посадовим особам ВЛК у якості документів, що підтверджують медичний огляд особи для підтвердження діагнозу з метою подальшого визнання придатним або непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я, завідомо підроблені документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого «№ 9046 від 14 вересня 2022 року» на ім'я « ОСОБА_3 » видану комунальним закладом « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та консультативний висновок кардіолога «код 65112 від 19.09.2022» на ім'я « ОСОБА_3 , р.н. НОМЕР_1 » виданий комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на підставі яких рішенням ВЛК від 30.09.2022 протокол № 145 (№24/7192) на підставі ст. 39а, 40а гр. II Розкладу хвороб (додаток І до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ) Наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 № 402 від 2008 року та № 466 від 2011 останнього визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, тобто використав завідомо підроблені документи.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що він за станом здоров'я був визнаний непридатний до військової служби ще за часів своєї юності, у зв'язку з чим не проходив строкову службу у збройних силах України. Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у лютому 2022 році та оголошенням мобілізації його до РТЦК та СП не викликали. У вересні 2022 року в місті Одеса він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_7 , який виявився мешканцем міста Дніпра. При спілкуванні ОСОБА_7 повідомив, що може йому допомогти у проходженні військово-лікарської комісії в РТЦК та СП без черг та зайвих ускладнень, на що він, ОСОБА_3 погодився, оскільки йому було потрібно підтвердити свою непридатність до військової служби для можливості виїзду за кордон. На початку вересня 2022 року він прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_9 де у нього забрали військово-обліковий документ та повідомили, коли він має прибути до обласного ТЦК. В подальшому він за викликом прибув до обласного ТЦК та СП де спілкувався з лікарями ВЛК, які йому повідомили, що він зможе забрати свої документи в ІНФОРМАЦІЯ_10 . На початку жовтня 2022 року він знов прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 де отримав висновок ВЛК та військово-обліковий документ з поміткою про виключення з обліку. Окремо ОСОБА_3 зазначив, що в ІНФОРМАЦІЯ_10 він ВЛК не проходив, яким чином в його справах були долучені підроблені медичні документи на його ім'я він не знає.
Незважаючи на повне не визнання ОСОБА_3 своєї вини в межах пред'явленого обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у повній мірі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні наступних доказів.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_11 з 1995 року, з 1998 року - лікарем-кардіологом, а з 2011 року - завідувачем відділення кардіології. Перевіривши базу пацієнтів лікарні, він встановив, що ОСОБА_3 у закладі на стаціонарному лікуванні не перебував та для обстеження не звертався. Свідок зазначив, що підписи на наданій суду виписці є підробленими, оскільки виписка завжди підписується лікарем та завідувачем відділення. Печатка та підпис, зазначені у виписці, йому не належать, а підпис «медичного директора» виконаний без зазначення прізвища, що не відповідає встановленому порядку. При цьому у 2022 році медичним директором лікарні був ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 . Також свідок вказав на невідповідність формулювання діагнозу протоколам, порушення послідовності його викладення та неточності у реквізитах закладу: у виписці № 9034 лікарня зазначена як «Комунальний заклад», тоді як правильна назва - «Комунальне підприємство».
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що працює лікарем-кардіологом у ІНФОРМАЦІЯ_13 . Громадянин ОСОБА_3 йому не відомий. 19.09.2022 року він перебував на робочому місці та здійснював прийом пацієнтів, що підтверджується електронною базою. У той день було прийнято 22 пацієнти, серед яких ОСОБА_3 відсутній. Наданий ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_14 консультативний висновок кардіолога від 19.09.2022 року містить код пацієнта 65112, проте в електронній базі за цим номером значиться інша особа, а відомості про ОСОБА_3 відсутні. Свідок також підтвердив, що документ не відповідає формі справжніх консультативних висновків: у ньому неправильно зазначена назва закладу, використано печатки старого зразка, а замість особистої печатки лікаря проставлена кругла печатка закладу. Крім того, підпис від його імені на документі не є справжнім. Свідок наголосив, що пацієнт ОСОБА_3 у нього на прийомі ніколи не перебував, жодних документів він йому не підписував та не видавав.
Оцінюючи показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , суд визнає їх послідовними, логічними, узгодженими між собою та такими, що ґрунтуються на їхніх професійних повноваженнях і безпосередніх службових обов'язках.
Свідок ОСОБА_8 , як завідувач ІНФОРМАЦІЯ_11 , надав вичерпні пояснення щодо процедури оформлення виписок зі стаціонару, особливостей їх підписання та скріплення печатками. Він однозначно підтвердив, що громадянин ОСОБА_3 у зазначений період у закладі не лікувався, а подана на ім'я обвинуваченого виписка містить неправдиві дані та підроблені підписи, що не відповідають дійсності. Ці відомості узгоджуються з письмовими доказами, наявними у справі, зокрема листами лікарні ім. Мечникова про відсутність такого пацієнта у базі.
Свідок ОСОБА_10 , лікар-кардіолог ІНФОРМАЦІЯ_15 , також надав чіткі та переконливі пояснення, підтвердивши відсутність ОСОБА_3 серед пацієнтів у день, коли було видано підроблений консультативний висновок. Він звернув увагу на невідповідність документа дійсним формам медичної документації, вказавши на використання застарілих печаток, відсутність особистої печатки лікаря та підроблений підпис від його імені. Ці твердження також кореспондуються з письмовими доказами, отриманими від КП « ІНФОРМАЦІЯ_16 ».
Таким чином, показання обох свідків є взаємодоповнюючими та узгодженими з іншими доказами у справі. Суд не вбачає у них ознак упередженості чи заінтересованості у результаті провадження, а тому визнає їх достовірними та такими, що підтверджують факт використання обвинуваченим ОСОБА_3 завідомо підроблених медичних документів під час проходження військово-лікарської комісії.
Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
-Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії №2/40/5147/5743 від 07.10.2022 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з діагнозом: гіпертонічна хвороба, ІХС, стабільна стенокардія напруги;
-Довідкою військово-лікарської комісії №160/8 від 28.09.2022 року, згідно якої на підставі ст. 40а, 39а графи II Розкладу хвороб, ОСОБА_3 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
-Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_14 від 08.10.2022 року відповідно до якого рішенням ВЛК від 30.09.2022 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
-Випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9046 від 14.09.2022 року, виданої КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », згідно якої ОСОБА_3 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділені кардіології з 01.09.2022 року по 14.09.2022 рік, з діагнозом: Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.,2 ст., СС ризик 4, СН ІІб, ІІІ ф.к по NYHA, Дисциркуляторна енцефалопатія, гіпертонічне серце (ГЛШ), ТІА (23.07.21), IXC (стабільна стенокардія напруги) ІІ ф.к. Гіпертензивні кризи ( 02.09.22, 09.09.22) . Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит;
-консультативним висновком кардіолога від 19.09.2022 виданого на ім'я ОСОБА_3 , комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_7 », згідно якого встановлено клінічний діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.,2 ст., СС ризик 4, СН ІІб, ІІ ф.к по NYHA, ДЕП, гіпертонічне серце (ГЛШ), IXC (стабільна стенокардія напруги) ІІ ф.к.;
-карткою дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного запасу ОСОБА_3 протоколу №160/8 від 28.09.2022 року, згідно якої постановлено визнати непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
-Листом КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДОР вих.№15/1254 від 22.08.2024 року, за результатами виконання постанови про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 15.08.2024 року, згідно якої було запитано доступ до історій хвороби, медичних карток стаціонарного хворого, виписок, консультативних висновків, інших записів про стан та діагноз, факти звернення за медичною допомогою, повідомляють що серед інших осіб ОСОБА_3 , за даними медичної документації кабінету обліку та медичної статистики та організаційно-методичного відділу, у період з 01.02.2022 року по 21.07.2024 року на стаціонарному лікуванні в КП « ІНФОРМАЦІЯ_17 » не перебував.;
-Листом КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » вх. №1531/04-24 від 20.08.2024 року, згідно якого у відповідь на Постанову про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (згідно п.20-7 Перехідних положень КПК України) від 15 серпня 2024 року адміністрація комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_18 » повідомляє, що на момент отримання запиту громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою до Центру не звертався, на лікуванні не перебуває, не зареєстрований у базі даних підприємства.
-Листом КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДОР вих.№15/1622 від 11.10.2024 року, згідно якого пацієнт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався за медичною допомогою з 15.08.2022-30.09.2022, не перебував на стаціонарному лікуванні в цей період. Консультативні висновки пацієнтові також не надавалися.
-Листом КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » вх. №1742/09-24 від 30.09.2024 року, згідно якого адміністрація КП « ІНФОРМАЦІЯ_16 » повідомляє, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 15.08.2022 по 30.09.2022 р за медичною допомогою до центру не звертався, на лікуванні не перебував, відсутній у базі даних підприємства.
Таким чином суд, на підставі ст. 94 КПК України дослідивши всі обставини справи та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України доведена у повному обсязі, що утворює законні підстав для визнання його винуватою у пред'явленому обвинуваченню.
При цьому суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_3 , який заперечував проходження військово-лікарської комісії 28.09.2022 року в ІНФОРМАЦІЯ_19 , а також стверджував, що не надавав підроблених медичних документів та не знав, які саме документи стали підставою для прийняття військово-лікарською комісією рішення про визнання його непридатним для військової служби. Такі твердження обвинуваченого суд визнає непереконливими та такими, що не знайшли підтвердження в ході судового розгляду. Більше того, вони спростовуються дослідженими доказами, зокрема довідкою військово-лікарської комісії №?160/8 від 28.09.2022 року, з якої чітко вбачається, що саме в цей день ОСОБА_3 безпосередньо проходив ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_19 . Суд враховує, що ця довідка є офіційним документом, виданим уповноваженим органом, та не містить підстав для сумніву у її достовірності щодо факту і дати проходження ОСОБА_3 . ВЛК. Це відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у численних постановах (зокрема у постанові від 07.09.2021 року у справі №?591/7446/17), що достовірність офіційного документа, виданого уповноваженим органом у межах його компетенції, має бути визнана судом за відсутності безпосередніх доказів її фальсифікації або викривлення. Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження обвинуваченого щодо непройденості ВЛК та незнання ним документів не витримують критики та спростовуються наявними доказами.
Таким чином, суд вважає позицію обвинуваченого ОСОБА_3 надуманою та заздалегідь узгодженою лінією захисту від пред'явленого обвинувачення.
4. Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 передбаченими ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також його суб'єктивне ставлення до вчиненого ним діяння та його наслідків, зокрема, що вину у вчиненому діянні він не визнав, розкаяння не висловив, позитивних зрушень у своїй свідомості, відносно своєї поведінки не демонструє.
З урахуванням особистого ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідків, а саме відсутності у нього розкаяння та усвідомлення протиправності і аморальності його діяльності, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку, що у свідомості ОСОБА_3 відсутні позитивні зрушення, направлені на самокритику та, як наслідок, подолання у собі прокримінального мислення.
У зв'язку з цим, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе при застосуванні до нього обмеження прав і свобод із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду з покладанням передбачених для цього виду покарань обов'язків.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від покарання у відповідно вимог ч. 5 ст. 74 КК України на підставі ст. 49 КК України, суд виходить з наступного.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не заявляв суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Натомість, у судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_6 поставив питання одночасно про виправдання ОСОБА_3 за відсутністю події кримінального правопорушення та про звільнення його від покарання на підставі ст. 49 КК України, обґрунтовуючи свою позицію тим, що строк давності вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального проступку слід рахувати не з 28 вересня 2022 року, тобто з кінцевої дати можливого вчинення кримінального правопорушення, визначеної в обвинувальному акті, а з 19 вересня 2022 року, тобто дати якою датований підроблений консультативний висновок кардіолога на ім'я ОСОБА_3 , у використанні якого обвинувачується останній. На думку сторони захисту саме такий спосіб тлумачення обставин кримінального провадження має бути застосований судом, оскільки він є більш сприятливим для обвинуваченого з точки зору правових наслідків.
Окрім того захисник - адвокат ОСОБА_6 вказував на те, що навіть у разі відмови суду у звільненні ОСОБА_3 від покарання на підставі ст. 49 КК України та ухвалення обвинувального вироку з призначенням обвинуваченому покарання, такий вирок набере законної сили вже після закінчення строків давності, передбачених ст. 49 КК України і не буде виконаний.
Прокурор заперечував проти застосування до ОСОБА_3 положень ст. 49 КК України, посилаючись на відсутність для цього підстав, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до пред'явленого обвинувачення та встановлених в ході судового розгляду обставин кримінального правопорушення, використання ОСОБА_3 підроблених документів, а саме консультативного висновку лікаря кардіолога та від 19.09.2022 року та виписки з медичної картки хворого від 14.09.2022 року було здійснено саме 28 вересня 2022 року під час безпосереднього проходження ним військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_19 , що безпосередньо зазначено в обвинувальному акті. Тому, станом на день завершення судового розгляду підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності не вбачається.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
ОСОБА_3 обвинувачується у використанні завідомо підроблених документів при проходженні ним військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_19 , датою якою визначено в обвинувальному акті саме 28 вересня 2022 року. В ході судового розгляду дана обставина була предметом перевірки судом і суд вважає її доведеною, оскільки факт проходження ОСОБА_3 військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_19 28 вересня 2022 року підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою військово-лікарської комісії №160/8 від 28.09.2022 року, сумніватися у достовірності якої, в частині факту та дати проходження ОСОБА_3 ВЛК у суду відсутні жодні підстави.
Під час судового розгляду ОСОБА_3 не заявляв клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і, послідовно наполягаючи на своїй невинуватості у пред'явленому обвинуваченні, просив у судових дебатах та останньому слові ухвалити щодо нього виправдувальний вирок.
При цьому, висловлена захисником адвокатом ОСОБА_6 у судових дебатах альтернативна позиція про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі ст. 49 КК України розцінюється судом не лише як невідповідна до його позиції про невинуватість обвинуваченого, а також такою, що суперечить позиції самого обвинуваченого ОСОБА_3 .
Що стосується твердження захисника щодо безумовного закінчення строків давності до набрання вироком щодо ОСОБА_3 законної сили, суд вважає такі доводи сторони захисту неспроможними, оскільки правосуддя та сучасні стандарти кримінального судочинства не передбачають можливостей прогнозувати події, які можуть відбутись у майбутньому і приймати рішення на підставі перспективи майбутніх подій.
Таким чином, суд при прийнятті рішення про застосування або незастосування підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України не має ані технічних можливостей, ані правових підстав вважати, що строки давності, передбачені ст. 49 КК України щодо ОСОБА_3 невідворотно закінчаться у певний період часу, рівно як і відбудуться обставини, передбачені частинами 2 та 3 ст. 49 КК України, які можуть потягнути правові наслідки у вигляді зупинення або переривання перебігу строків давності.
Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 49 КК України та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а також від покарання у зв'язку з закінченням строків давності.
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні не здійснювалося, цивільного позову не заявлялося, заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалося. Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 додатковий обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення» для повнолітніх суб'єктів пробації.
Початок строку покарання у вигляді пробаційного нагляду ОСОБА_3 рахувати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_11