Справа № 199/7509/18
Провадження № 6/0203/200/2025
30 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Кринюк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у цивільній справі №199/7509/18,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява ОСОБА_1 , в якій останній посилався на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року у справі №199/7509/18 було скасовано рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.02.2019 року, частково задоволено позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто в солідарному порядку з останніх заборгованість за кредитним договором №003/06-ФЛ/06 від 30.08.2006 року в сумі 677710 грн. 66 коп. Примусове виконання вказаного рішення здійснюється Першим Правобережним ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження №76141706. Постановою державного виконавця від 24.06.2025 року виконавче провадження було зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». На теперішній час ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , якою було утримано з його виплат та перераховано по виконавчому провадженню кошти в сумі 153688 грн. 04 коп. Таким чином, залишок заборгованості становить 524022 грн. 62 коп. Також згідно звіту про здійсненні відрахування та виплати ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що середньомісячне нарахування йому виплат за період з 01.10.2024 року по 30.06.2025 року складає 85382 грн. 24 коп., з яких він більшу частину витрачає на оплату житла де мешкає його дружина, оскільки власного житла вони не мають, а дружина тимчасово не працює. В зв'язку з цим, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, перебування його на військовій службі, складне матеріальне становище та неможливість виконання рішення суду у встановлений термін, заявник просив розстрочити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року у справі №199/7509/18 на два роки, шляхом погашення щомісячно залишку заборгованості в розмірі 524022 грн. 62 коп. рівними частинами в сумі 21834 грн. 27 коп.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 08.09.2025 року заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.
В наданих в подальшому заявах боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили розглядати справу без їх участі, зазначивши про підтримання заяви.
Представник стягувача - Державної іпотечної установи в наданій заяві також просив розглядати справу без його участі. При цьому, надав письмові заперечення на заяву, в яких просив відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення, посилаючись на відсутність виняткових обставин для цього.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.435 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд заяви за відсутності учасників, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені сторонами доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи №199/7509/18, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року у справі №199/7509/18, яка набрала законної сили, було скасовано рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.02.2019 року, частково задоволено позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто в солідарному порядку з останніх заборгованість за кредитним договором №003/06-ФЛ/06 від 30.08.2006 року в загальній сумі 677710 грн. 66 коп. Також з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в сумі 5146 грн. 56 коп. з кожного.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчі листи.
Судове рішення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору в сумі 5146 грн. 56 коп. було виконано в повному обсязі, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця від 16.10.2024 року про закінчення виконавчого провадження №70925602.
Виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором відносно боржника ОСОБА_1 на теперішній час перебуває на примусовому виконання Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - виконавче провадження №76141706.
Постановою державного виконавця від 24.06.2025 року вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні було зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання постанови апеляційного суду від 13.10.2020 року ОСОБА_1 посилався на те, що на теперішній час він призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , якою було утримано з його виплат та перераховано по виконавчому провадженню кошти в сумі 153688 грн. 04 коп.
Середньомісячне нарахування йому виплат за період з 01.10.2024 року по 30.06.2025 року складає 85382 грн. 24 коп., з яких він більшу частину витрачає на оплату житла де мешкає його дружина, оскільки власного житла вони не мають, а дружина тимчасово не працює. В зв'язку з цим, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, перебування його на військовій службі, складне матеріальне становище та неможливість виконання рішення суду у встановлений термін, заявник просив розстрочити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року у справі №199/7509/18 на два роки, шляхом погашення щомісячно залишку заборгованості в розмірі 524022 грн. 62 коп. рівними частинами в сумі 21834 грн. 27 коп.
Згідно ч.ч.1-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до роз'яснень п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Виходячи з аналізу зазначених норм підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду судом також враховується: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Суд враховує, що на теперішній час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76141706, за яким ОСОБА_1 є боржником, зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку із проходженням останнім військової служби.
Згідно долученого до заяви звіту військової частини про здійсненні відрахування та виплати вбачається, що доходи ОСОБА_1 за місцем проходження військової служби за період з жовтня 2024 року по червень 2025 року склали 770838 грн. 83 коп.
Будь-яких доказів на підтвердження зазначених в заяв обставин щодо несення витрат на утримання житла та їх розміру, а також інших істотних обставин, які б свідчили про незадовільний матеріальний стан заявника та які б виключали можливість виконання ним рішення суду, в заяві не зазначено.
Крім того, суд враховує, що з моменту винесення та набрання законної сили постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 року пройшло майже п'ять років, що в силу положень ч.5 ст.435 ЦПК України, яка містить імперативну вимогу про неможливість розстрочки виконання рішення поза межами встановленого річного строку з моменту його ухвалення, також свідчить про відсутність правових підстав для такої відстрочки.
В зв'язку з вищевикладеним, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2,10-13,76-81,211,223,247,258-260,435 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у цивільній справі №199/7509/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30 вересня 2025 року.
Суддя С.Ю.Казак