іменем України
Справа № 210/6508/25
Провадження № 1-кп/210/689/25
30 вересня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046710000248 від 17.09.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню технічну освіту, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших осіб, військовослужбовця військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого увільнено від посади навідника 4 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини та відносно якого військову службу у Збройних Силах України призупинено, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 03.08.2023 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ст. 126-1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки;
- 22.07.2024 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України - частково приєднана невідбута частина покарання за вироком суду від 03.08.2023 року та остаточно до відбуття - 5 років 2 місяці позбавлення волі;
- Ухвалою Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу від 31.10.2024 року на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнений від покарання за вироком від 22.07.2024 року у зв'язку з усуненням кратності діяння та вважається засудженим за вироком від 03.08.2023 року до 2 років позбавлення волі;
- Ухвалою Первомайського районного суду Харківської області від 28.01.2025 року на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби (невідбутий строк 1 рік 4 місяці 23 дні),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діяв станом на 15 вересня 2025 року.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ №69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Так, ОСОБА_3 відповідно до ст. 68 Конституції України зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Достовірно знаючи вимоги законодавства України та виданих в їх розвиток нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , у порушення вищезазначених норм законодавства України вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Так, 15.09.2025 року приблизно о 19 годині 00 хвилині ,перебуваючи по вул. Гетьманська, біля буд. 74б в Металургійному районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, вступив в словесну суперечку з потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої вирішив умисно завдати побоїв з метою завдання фізичного болю.
Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, підійшов до ОСОБА_4 та стоячи обличчям до нього, кулаком правої руки наніс один удар по обличчю потерпілого в область лівої щоки, після чого кулаком лівої руки наніс ще один удар по обличчю потерпілого в область правої щоки, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_4 побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками «умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».
В обвинувальному акті прокурор ОСОБА_5 зазначає, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку з цим прокурор клопоче про розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засідання.
Згідно заяви ОСОБА_3 , щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника, обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку ч. 1 ст. 126 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 , ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 про те, що він не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_3 , кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України, тобто, умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.
ОСОБА_3 раніше судимий (Т.2 а.с. 43-46), за місцем проживання характеризується посередньо (Т.2 а.с. 52).
ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (Т.2 а.с. 48), перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 29.04.2015 року з приводу: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Синдром залежності (Т.2 а.с. 50).
На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, згідно з положеннями ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України.
Суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Матеріали кримінального провадження №12025046710000248 від 17.09.2025 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/6508/25, провадження №1-кп/210/689/25.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1