Справа № 308/13824/25
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення -
Представник позивача адвокат Дудурич І.В., що представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 , звернувся через підсистему «Електронний суд» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд, зокрема, перевіряє позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ЦПК України.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір». Так, згідно зі ст. 4 цього Закону, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже за подання до суду позовної заяви, в якій заявлена 1 немайнова вимога, в електронній формі через підсистему «Електронний суд», позивач повинен сплатити 968,96 грн. судового збору.
Позивачем до позовної заяви була додано дві платіжні інструкції №ТТ0М-24ХХ-А323-88ЕС від 22.07.2025 на суму 484,48 грн. та №М176-8Н73-7К7Х-СС6Р від 20.09.2025 на суму 484,48 грн.
Однак, дослідивши платіжну інструкцію №ТТ0М-24ХХ-А323-88ЕС від 22.07.2025 на суму 484,48 грн., суддя вважає, що врахувати її як належний доказ сплати судового збору не можливо, з огляду на наступне.
Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
При перевірці платіжної інструкції №ТТ0М-24ХХ-А323-88ЕС від 22.07.2025 на суму 484,48 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана платіжне доручення вже подавалось до Ужгородського міськрайонного суду під час звернення з позовом у справі №308/10560/25.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.09.2025 у справі №308/10560/25 заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Дудурич Ігор Володимирович про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Чопської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повернуто позивачу.
Згідно ст. ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.
Таким чином, у кожному випадку звернення особи до суду судовий збір цією особою обов'язково повинен бути сплачений за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу, в тому числі не передбачено звільнення особи від сплати судового збору в разі його сплати за іншим позовом між тими ж сторонами проте з іншим предметом спору, який було визнано неподаним та повернуто позивачу.
В той же час, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 308/10560/25 в будь-який час, оскільки позовна заява була повернута позивачеві.
Отже, оскільки надана позивачем платіжна інструкція №ТТ0М-24ХХ-А323-88ЕС від 22.07.2025 на суму 484,48 вже врахована по іншій справі, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн. та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору саме за подання цієї позовної заяви, який згідно інформацією щодо зарахування коштів, яка надається Державною казначейською службою України, перевіряється та у разі підтвердження надходження таких коштів приєднується до облікової картки саме цієї цивільної справи, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко