Справа № 308/13499/25
1-кс/308/5697/25
25 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025070000000159, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Добрянське Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, тимасово не працюючого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025070000000159, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження з метою унеможливлення використання їх як доказів, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчини інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. На переконання сторони обвинувачення, зібрані органом досудового розслідування фактичні дані свідчать, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити запобігання вищезазначеним ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, наведених у клопотанні. Повідомив, що 05.12.2023 ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання за вчинення іншого злочину. Просив визначити підозрюваному розмір застави більший, ніж максимально визначений КПК України розмір застави для злочину такої тяжкості.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Стверджує, що ризики, наведені прокурором у клопотанні, відсутні та сформовані на припущеннях. Зокрема, ризик переховування від органу досудового розслідування не підтверджений належними доказами. Крім того, єдиним свідком у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_8 , який працював під контролем органу досудового розслідування, у зв'язку з чи вплив на нього неможливий. Ризик впливу на експерта, спеціаліста також сформований на припущеннях, адже стороною обвинувачення не надано доказів необхідності проведення експертиз у даному кримінальному провадженні. Ризик перешкоджання провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого злочину є необгрунтованими та нічим не підтвердженими. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновків.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025070000000159, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.04.2025.
23 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
23 вересня 2025 року о 11 год. 51 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Про обгрунтованість підозри, зокрема свідчать матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання про тримання під вартою.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином, за вчинення якого підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Беручи до увагу тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, слідчий суддя констатує про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику впливу на свідків, експерта та спеціаліста підтверджується тим, що наразі жоден з свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, враховуючи визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Зокрема, на думку сторони обвинувачення існує ризик впливу на свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та їх родичів з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органу досудового розслідування та суду.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Разом з тим, у ході досудового розслідування може виникнути потреба у проведенні судових ряду експертиз, що свідчить про наявність ризику впливу на експертів, спеціалістів, які будуть залучені до даного кримінального провадження.
Оцінюючи ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує і те, що до протиправної схеми переплавлення осіб через державний кордон України підозрюваний залучив ряд службових осіб, у тому числі медичних працівників КНП «Виноградівська районна лікарня» та ІНФОРМАЦІЯ_2 , де дружина підозрюваного ОСОБА_11 перебуває на посаді головного спеціаліста, і цим особам відомі місця зберігання документі, які можуть мати значення у кримінальному провадженні, а тому підозрюваний може вдатися до їх знищення чи приховування, перебуваючи на волі.
Крім того, сторона обвинувачення серед наявних ризиків зазначила ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
При цьому, слідчий суддя не може погодитися з доводами прокурора про наявність цих ризиків, оскільки сторона обвинувачення не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливу наявність цих ризиків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов переконання, що слідчим та прокурором доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені та спростовані у ході розгляду клопотання та стосуються конкретних обставин, фактів, які можуть викликати сумнів у їх правдивості, наявність чи відсутність яких не може бути спростована на даному етапі кримінального провадження та виходять за межі поняття «обгрунтованої підозри». Аргументи захисника підозрюваної щодо відсутності конкретних доказів, які свідчать про заявлені стороною обвинувачення ризики зводяться до «відсутності наміру» та «бажання» підозрюваної вчиняти такі дії. Однак, слідчий суддя, оцінюючи наявність таких ризиків, повинен виходити з необхідності забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, всебічно оцінено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення у їх сукупності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік підозрюваного, його стан здоров'я, матеріальний стан, його особу, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання.
На переконання слідчого судді, прокурором доведено, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, кількість встановлених та доведених у ході розгляду клопотання ризиків.
Суд у ракурсі встановлених фактичних обставин вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є надмірним, потреба у застосуванні такого запобіжного заходу, на сьогодні, є дійсною, а застосування в цей час запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, є недоречним з огляду на те, що вони є непропорційними, та не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, яке ОСОБА_4 вчинив в період дії в Україні воєнного стану, під час якого суспільство опинилося в найбільш тяжких та несприятливих умовах. Саме ці умови підозрюваний використав для незаконного особистого збагачення.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя також врахував характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, його майновий стан, стан здоров'я, а також особу підозрюваного, та дійшов висновку, що розмір застави, який в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, повинен бути визначений на рівні 100 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302800,00 гривень.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою, 2) не відлучатись з населеного пункту, у якому зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, а саме, до 20 листопада 2025 року включно, з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 302800,00 грн (тристо дві тисячі вісімсот грн 00 копійок).
Строк тримання під вартою рахувати з 11 год. 51 хв. 23 вересня 2025 року.
У разі внесення застави у визначеному розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 15 хв. 30 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1