Справа № 308/5691/25
30 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Крегул М.М.,
за участю секретаря - Мішко М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з даним позовом, який мотивує тим, що 13.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №00398-07/2023, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Зазначає, що Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
У своє чергу, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39000 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн.; заборгованість за відсотками - 29000 грн.
При цьому, 29.01.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024-1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №00398-07/2023 від 13.07.2023 року.
На поштову адресу боржника було відправлено повідомлення про заміну Кредитора. Також Відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.
З урахуванням наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00398-07/2023 від 13.07.2023 року в розмірі 39000 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
30.05.2025 року від представника відповідача - адвоката Сочки В.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, вказує на неналежний спосіб подання позивачем позовної заяви, зокрема зазначає, що така не містить власноручного підпису представника Позивача Яконюк Г.О., так і не сформована у текстовому редакторі підсистеми "Електронний суд" з використанням ЄСІТС. Таким чином, позовна заява не підписана у встановленому процесуальним законом порядку, що, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.
Також представник відповідача вказує, що долучений до матеріалів справи лист ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 28.03.2025 року, у якому вказано, що між останнім та ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" було укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 не може бути підтвердженням переказу коштів відповідачу, оскільки позивачем не додано доказів наявності договору між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про організацію переказу грошових коштів, а також у даному листі не вказано в межах якого договору було здійснено переказ та на чиє ім'я здійснювався переказ.
Окрім цього вказує на відсутність у матеріалах справи первинних документів оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які б свідчили про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №00398-07/2023 від 13.07.2023 року, зокрема таким є виписка по особовому рахунку. Розрахунок заборгованості та лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», на які посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Також зазначає, що відповідач категорично заперечує факт укладення будь-якого кредитного договору з Позивачем або з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», як і отримання будь-яких грошових коштів від цих юридичних осіб. Відповідач не підписував жодного договору про надання фінансового кредиту №00398- 07/2023 від 13.07.2023, на який посилається Позивач, а тому не вважає себе стороною у зобов'язанні, що виникло на підставі зазначеного договору. Будь-яке посилання на наявність заборгованості за цим договором є безпідставним.
З урахуванням наведеного просить суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. При цьому, від представника - Яконюк Г.О. до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Окрім того, за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем долучені копії кредитного договору № 00398-07/2023 від 13.07.2023 року, паспорт споживчого кредиту та заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, які містять відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором: «W668, 13.07.2023». За даними довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» слідує, що товариством було ідентифіковано клієнта - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та надано одноразовий ідентифікатор W668.
Згідно умов цього кредитного договору, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, який становить 360 днів. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів клієнта платіжної картки № 4441-11хх-хххх-7248 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами (п. 1 Договору).
На підтвердження перерахування коштів за вказаними реквізитами платіжної картки до матеріалів справи позивачем долучено лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3426_250328153648 від 28.03.2025 року, в якому зазначено, що між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 року та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну катку клієнта: 13-07-2023 року 14:10:00 на суму 10000,00 грн., маска картки НОМЕР_2 номер транзакції в системі iPay.ua - 262089220, призначення платежу: Зачисление 10000 грн на карту НОМЕР_2 .
Поряд з цим, до матеріалів справи позивачем до долучено самого договору укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 року.
Крім того, вказаний лист не містить відомостей на виконання якого саме кредитного договору були перераховані кошти.
Таким чином, суд не приймає лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3426_250328153648 від 28.03.2025 року, як належний та допустимий доказ перерахунку коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-7248 на виконання умов кредитного договору кредитного договору № 00398-07/2023 від 13.07.2023 року, сторонами якого значаться ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , ID-картка номер НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Разом з тим, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, встановлення належності платіжної картки НОМЕР_2 відповідачеві ОСОБА_1 та підтвердження транзакції щодо зарахування на неї коштів у розмірі 10000,00 грн., судом задоволено клопотання позивача та постановлено ухвалу суду від 24.06.2025 року та витребувано від Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" (адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) інформацію: Чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; Чи була успішною транзакція здійснена 13.07.2023 року о 14:10:02 на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу «зарахування 10000,00 грн. на карту НОМЕР_2 »; Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 ; Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_2 .
28.07.2025 року на адресу суду від АТ "Універсал Банк" надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 24.06.2025 року, з якої слідує, що банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої, за наданими даними не вдалось ідентифікувати власника картки.
Таким чином, судом вжито всіх заходів з метою встановлення належності платіжної картки НОМЕР_2 відповідачеві ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем не було заявлено іншого клопотання про витребування доказів та не здійснено жодних дій з метою отримання таких, чи інших доказів самостійно.
Також суд бере до уваги і те, що в судові засідання представник позивача не з'являвся, жодних пояснень по суті справи, в тому числі з даного випадку, суду не надав, тому суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту зарахування коштів на банківську карти № НОМЕР_2 на виконання умов кредитного договору № №00398-07/2023 від 13.07.2023 року.
Поряд з цим, позивач у позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 . Проте доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З урахуванням того, що у наданих до позовної заяви додатках відсутні докази руху коштів по рахунку відповідача, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у первинного кредитора, а також наявність у відповідача взагалі заборгованості перед позивачем, у тому числі, у розмірі, вказаному у розрахунку. Розрахунок заборгованості в даному випадку не є належним доказом існування заборгованості або інших грошових правовідносин між сторонами, зокрема з первинним кредитором.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо доводів представника відповідача про неналежний спосіб подання позивачем позовної заяви, так як така не містить власноручного підпису представника Позивача Яконюк Г.О., так і не сформована у текстовому редакторі підсистеми "Електронний суд" з використанням ЄСІТС, суд відхиляє такі доводи, оскільки така позовна заява подана у відповідності до вимог ст. 43 ЦПК України через підсистему «Електронний суд» з використанням ЄСІТС, така підписана за допомогою електронного підпису Яконюк Ганною Олександрівною, яка є уповноваженим представником позивача, що підтверджується відповідною довіреністю від 15.04.2025 року, а також у матеріалах справи міститься протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.04.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись 11, 512, 513, 514, 516, 517, 526, 527, 530, 599, 610, 612, 614, 626, 641 ,644, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 1, 10,76, 80, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул