Провадження № 22-ц/803/5232/25 Справа № 932/12988/24 Суддя у 1-й інстанції - Петунін І. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 24 листопада 2017року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк», у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підставі вказаного вище договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 03 жовтня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 23 376,98 грн., яку АТ «Універсал Банк» просило стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів, відсутні у матеріалах справи Умови і правила, які діяли на момент підписання анкети-заяви від 24 листопада 2017 року та до яких, виходячи зі змісту цієї анкети-заяви, приєднався відповідач, а також відсутність у матеріалах справи направлення відповідачу повідомлення про необхідність погасити суму заборгованості, на яке посилається позивач у позові.
Не погодившись з таким рішенням суду, АТ «Універсал Банк» звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з ними, про що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості. Суд не перевірив доводи банку про те, що позичальник не оспорював факт укладення кредитного договору та користувався кредитними коштами.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року відповідач підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг за змістом якої просив відкрити поточний рахунок на його ім'я у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Він погоджується, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі Договір) укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного лімиту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Усі листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або інші дистанційні канали відповідно до умов Договору.
Також до позову додані: таблиця розрахунку заборгованості, Умови і правила обслуговання в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які набрали чинність з 27 листопада 2021 року, умови чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів, відсутністю у матеріалах справи Умов і правил, які діяли на момент підписання анкети-заяви від 24 листопада 2017 року та до яких, виходячи зі змісту цієї анкети-заяви, приєднався відповідач, а також відсутність у матеріалах справи направлення відповідачу повідомлення про необхідність погасити суму заборгованості, на яке посилається позивач у позові.
Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов таких висновків за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четвертої статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2017року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с. 25).
Зазначена анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, відсутня також інформація про розмір процентів за користування кредитом.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно з пунктом 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6).
Згідно з пунктом 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 26-38).
З наданого банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором б/н від 24 листопада 2017 року станом на 03 жовтня 2024 року у розмірі 23 376,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту (а.с. 8-24).
Встановлено, що кредитний договір укладений між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 (а.с. 25).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. Відповідач в свою чергу користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24 листопада 2017 року, посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: порядок нарахування процентів та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 листопада 2017 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25 грудня 2024 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Більше того, надана позивачем редакція Витягу з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» була затверджена Протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року, тобто після укладення між сторонами кредитного договору від 24 листопада 2017 року.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що Витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», затверджених Протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року, які містяться у матеріалах справи не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 листопада 2017 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати процентів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Долучена до позову копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank не приймається до уваги судом та не може вважатись складовою кредитного договору, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору (а.с. 41-43). У вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту (а.с. 42 зв.).
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 24 листопада 2017 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - колегія дійшла висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сплачені відповідачем грошові кошти на погашення кредиту були частково зараховані на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у загальному розмірі 4154,87 грн., які не були погоджені у кредитному договорі від 24 листопада 2017 року та нараховані банком безпідставно.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, детально дослідивши зміст наданого банком розрахунку заборгованості, враховуючи, що Умови і правила відповідачем не підписані, а анкета-заява не містить умови про нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, встановивши розмір заборгованості за фактично отриманими позичальником грошовими коштами у розмірі 19 222,11 грн. (23 376,98 грн. - 4 154,87 грн.), що не спростовано відповідачем, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь банку тіла кредиту у розмірі 19 222,11 грн.
Доказів, які б спростовували приведений розрахунок заборгованості перед АТ «Універсал Банк», відповідач суду не надав, а матеріали справи, як такового не містять.
Отже, наявні підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача на користь банку суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 222,11 грн.
На викладене, суд першої інстанції належної уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини справи не встановив, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з частиною тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення позову, слід стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» пропорційно розміру задоволеного позову витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанцій, а саме у розмірі 6 221,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 24 листопада 2017 року за тілом кредиту у розмірі 19 222,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 221,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна