Провадження № 21-з/803/82/25 Справа № 336/6125/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
24 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, постановлену за результатом розгляду апеляційних скарг захисника ОСОБА_6 та прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2019 року стосовно ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 152 КК України, -
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2019 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 152 КК України залишено без змін.
Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2019 року стосовно ОСОБА_5 скасовано в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України й кримінальне провадження за цим епізодом направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.
26 червня 2025 року до на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від засудженого ОСОБА_5 в якій він просить роз'яснити йому ухвалу Дніпровського апеляційного суду в частині його засудження за ч. 4 ст. 152 КК України.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги засуджений просить роз'яснити чому його було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України до покарання, як зазначив апеляційний суд “у межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України, яке є ближчим до нижчої його межі, втім її істотно перевищує, - у виді позбавлення волі строком на 12 років» в той час як положення вказаної статті зокрема її санкція за час досудового розслідування та судового розгляду змінювалися декілька разів, зокрема Законом України № 2227-VIII від 06 грудня 2017 року було передбачено покарання за ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі від 8 до 15 років, тобто апеляційний суд призначив покарання, як є ближчим до максимальної межі, а не до мінімальної про що йдеться в ухвалі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в заяві, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення в більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.
При цьому, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Наведені положення закону є імперативними й підлягають обов'язковому врахуванню судом, сторонами та іншими учасниками провадження при його здійсненні.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто, коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення.
У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Тобто, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечності під час його виконання.
При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття та порядок його виконання.
Із заяви про роз'яснення судового рішення видно, що фактично ОСОБА_5 порушує не питання про роз'яснення змісту ухвали апеляційного суду від 17 березня 2020 року, а просить роз'яснити мотиви прийнятого рішення, що не підлягає роз'ясненню в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України.
Разом з цим, при розгляді заяв про роз'яснення судового рішення колегія суддів встановила, що мотивувальна та резолютивна частини ухвали від 17 березня 2020 року викладені зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння її точного змісту. У рішенні чітко зазначено, у тому числі, мотиви, з яких виходила колегія суддів при його прийнятті, і положення закону, яким вона керувалася, а обставини, на які посилається заявники, не є предметом перевірки та роз'яснення апеляційним судом зазначеного судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року по доводам, викладеним в її заяві.
За вказаних обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, в порядку ст. 380 КПК України,за наведених в ній доводах відсутні.
Керуючись ст. 380 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2020 року - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3