30 вересня 2025 року
м. Київ
справа №734/1880/25
адміністративне провадження № К/990/38831/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про скасування постанови, -
12 квітня 2025 року об 11 год. 41 год. на а/д М01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, 98 км, с. Кіпті, Чернігівський район, Чернігівська область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FM 9.380, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Zasta N-42, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а саме категорії СЕ. Правопорушення вчинено повторно, що підтверджується постановою ЕНА 2745856 від 03 серпня 2024 року.
Такими діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
22 вересня 2025 року не погодившись з постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2025 року та постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення суддів попередніх інстанцій.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2745856 від 03 серпня 2024 року за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що предметом оскарження в цій справі є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Водночас згідно з частиною третьої статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначенихстаттями 273 - 277, 282 - 283-1, 284 -286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Своєю чергою, стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, судові рішення, ухвалені за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року про скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов