30 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 140/5706/24
адміністративне провадження № К/990/9268/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2022 - 2023 роки грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги за 2022 - 2023 роки на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неоформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2023 року, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2023 року.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року місячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки і додаткових відпусток, як учаснику бойових дій відпусток при звільненні, премії, одноразової допомоги при звільненні, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Указане судове рішення сторони оскаржили до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року скасовано та ухвалено нову постанову.
Залишено без розгляду позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2022 - 2023 роки грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги за 2022 - 2023 роки на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неоформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 липня 2023 року, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, для перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2023 року.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду щодо нарахування та виплати з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин його пропуску. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з 19 липня 2022 року статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) строк звернення до суду з трудовим спором, про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Із урахуванням дати звільнення позивача з військової служби (01 червня 2023 року) як моменту, коли він мав дізнатися про складові свого грошового забезпечення та можливе порушення прав, з огляду на дію карантину, встановленого в Україні через COVID-19, тримісячний строк на звернення до суду з відповідними вимогами розпочався із 01 липня 2023 року та закінчився 02 жовтня 2023 року. З цим позовом позивач звернувся до суду 23 травня 2024 року, тобто з пропуском установленого процесуального строку. При цьому наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом підстави суд апеляційної інстанцій є неповажними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо неоформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2023 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі вимоги заявлено до неналежного відповідача.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині залишення позовних вимог без розгляду та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо неповажності наведених ним причин для поновлення строку звернення до суду та залишення позову в частині позовних вимог без розгляду є необґрунтованими. Скаржник також указує, що залишені без розгляду позовні вимоги охоплюють період з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року. При цьому, до 19 липня 2022 року стаття 233 КЗпП України не передбачала жодного строкового обмеження права працівника на звернення до суду з вимогами про стягнення належної йому заробітної плати. Відтак, вимоги, що охоплюють період з 26 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року, не підлягають обмеженню тримісячним строком і не можуть вважатися пропущеними. Суд апеляційної інстанції залишив ці обставини поза увагою та не надав їм належної правової оцінки, що у свою чергу призвело до помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 29 вересня 2025 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 був призваний на військову службу за мобілізацією у Збройні Сили України.
З 26 лютого 2022 року позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01 червня 2023 року №600-ос (про особовий склад) штаб-сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) звільнено в запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 01 червня 2023 року.
З 26 лютого 2022 року відповідач розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що засвідчується листом-відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 грудня 2023 року, наданим на адвокатський запит представника позивача від 07 листопада 2023 року.
Разом із зазначеною відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 надав позивачу копії особистих карток грошового забезпечення за 2022-2023 роки, копію довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні календарні місяці перед звільненням, а також витяг з наказу із внесеними змінами щодо вислуги років.
19 січня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою про перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, за 2022-2023 роки із врахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року і 01 січня 2023 року, а також про надання оновленої довідки з перерахунком грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2023 року.
Відповіді на зазначену заяву позивач не отримав.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року грошового забезпечення, додаткових його видів та одноразових виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, замість прожиткового мінімуму, визначеного законом станом на 01 січня відповідного календарного року (01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права та акти їхнього застосування
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до нової редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У межах цього касаційного провадження питання, яке підлягає вирішенню Верховним Судом, стосується правильного застосування норм права щодо строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про нарахування та виплату військовослужбовцю грошового забезпечення та інших виплат за період з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Залишаючи зазначені позовні вимоги без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, становить три місяці й обчислюється з дня, коли він дізнався про порушення свого права, та поважних причин його пропуску не навів.
Заперечуючи правильність висновків суду апеляційної інстанції, скаржник зазначає, що спірні правовідносини виникли до 19 липня 2022 року, а тому щодо періоду з 26 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року підлягає застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, яка не встановлювала будь-яких строкових обмежень для звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права процесуального права у частині визначення строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, Суд зазначає таке.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, що перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема частиною другою цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Окрім того, слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просив нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України (19 липня 2022 року).
У цьому контексті Суд ураховує, що питання застосування частини другої статті 233 КЗпП України за подібних обставин було предметом розгляду Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
У вказаному судовому рішенні Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року) та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року), у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12 вересня 2024 року у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
Натомість Судова палата сформулювала позицію, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Отже, з урахуванням зазначеної позиції Судової палати, суд, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення із заявленими позовними вимогами, мав би спірний період (з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року) умовно поділити на дві частини: до набрання чинності Законом № 2352-IX (19 липня 2022 року) та після цього, визначитися, в якій частині спір належить розглянути по суті позовних вимог, а в якій слід застосувати наслідки порушення строку звернення до суду, якщо вважатиме, що для цього є правові підстави.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про залишення позовних вимог про нарахування та виплату військовослужбовцю грошового забезпечення та інших виплат за період з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року без розгляду є передчасним.
Порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо строку звернення до суду призвело до постановлення судом апеляційної інстанції незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у цій адміністративній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум, визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити з 26 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум, визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2022 - 2023 роки грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги за 2022 - 2023 роки на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум скасувати та направити справу №140/5706/24 в цій частині до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов