30 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4403/25 пров. № А/857/34948/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О. І.
Запотічного І. І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (головуючий суддя Юзьків М.І.), ухвалене в порядку письмового провадження в м. Тернопіль, у справі № 500/4403/25 за позовом Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
24.07.2025 Приватне підприємство "ІДЕЯ ВЕСТ" (далі- Підприємство), звернулося до суду із позовом до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі-ВДВС) у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2025 ВП №75368209 (реєстраційний номер виконавчого провадження:75368209) про стягнення виконавчого збору з Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ".
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачем виконавчого збору під час виконання рішення у виконавчому провадженні №75368209, а тому державний виконавець підставно виніс постанову від 09.07.2025 ВП №75368209 про стягнення виконавчого збору з позивача, яка підлягає виконанню в окремому виконавчому провадженні. Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 09.07.2025 ВП №75368209 винесена відповідно до норм статей 3, 27, 40 Закону № 1404-VIIІ, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 1404-VIIІ.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 року та позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Чинним законодавством не передбачено повторне винесення постанови про стягнення виконавчого збору в одному і тому ж виконавчому провадженні. Натомість, постанова про стягнення виконавчого збору у даному виконавчому провадженні була винесена старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. 25.06.2024 року. Таким чином, апелянт вважає що оскаржувану постанову 09.07.2025 року про стягнення повторно виконавчого збору у виконавчому провадженні винесено з порушенням установлених строків, визначених ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», п. 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
Так, з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.06.2024 відкрито виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 від 09.05.2024, згідно з яким усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою №5, шляхом заборони ПП "ІДЕЯ ВЕСТ" експлуатації ним димової труби від мангала "Джерело №l" та труби від вентиляційної системи кухні "Джерело №2" закладу громадського харчування ресторану "Реберня в Тернополі" за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27А, до облаштування димової труби від мангала "Джерело №l" та труби від вентиляційної системи кухні "Джерело №2" закладу громадського харчування ресторану "Реберня в Тернополі" за адресою: м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27"а", відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування", та в місці, передбаченим планом та проектними документами.
В подальшому, 04.07.2024 державним виконавцем складено акт, згідно якого встановлено, що заборона ПП "ІДЕЯ ВЕСТ", встановлена згідно виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 від 09.05.2024, доведена до відома представнику боржника приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" за договором про надання правничої допомоги від 15.01.2024 року адвокату Ковальчук Н.О. про що така поставила підпис в даному акті.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 08.07.2024 року закінчено виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 виданого 09.05.2024 на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". З мотивувальної частини вказаної постанови старшого державного виконавця убачається, що згідно висновку №18/04-24 від 18.04.2024 року виданого ТОВ "Технічна інвентаризація об'єктів нерухомості" про проведення технічного обстеження системи вентиляції закладу громадського харчування за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 27а в м. Тернопіль боржником виконавчий лист №607/18991/22 виданий 09.05.2024 виконано до відкриття виконавчого провадження.
Однак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 року визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. щодо винесення постанови від 08.07.2024 про закінчення виконавчого провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасовано цю постанову.
19.06.2025 року старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №75368209.
Актом державного виконавця від 04.07.2025 року встановлено, що заборона покладена на боржника виконавчим листом №607/18991/22 від 09.05.2024 року, а саме: приватному підприємству "ІДЕЯ ВЕСТ" експлуатації ним димової труби від мангала "Джерело №l" та труби від вентиляційної системи кухні "Джерело №2" закладу громадського харчування ресторану - "Реберня в Тернополі", за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27А, до облаштування димової труби від мангала "Джерело №l" та труби від вентиляційної системи кухні "Джерело №2" закладу громадського харчування - ресторану "Реберня в Тернополі", за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27А , відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місті передбаченого планом та проектними документами доведена до відома представнику ПП "ІДЕЯ ВЕСТ" Гуменюк А.М., що діє на підставі довіреності, про що така поставила підпис у даному акті.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2025 року закінчено виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 виданого 09.05.2024 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 09.07.2025 року ВП №75368209 (реєстраційний номер виконавчого провадження:75368209).
Не погоджуючись із вказаною постановою про стягнення повторно виконавчого збору, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
До обов'язків виконавця належить здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18).
Водночас, згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Системний аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Тобто фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.
Так, враховуючи скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.07.2024 у ВП №75368209, відновлення провадження та подальше здійснення відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 1404-VIII державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення, що підтверджується актом державного виконавця від 04.07.2025 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду виконано в примусовому порядку, а доводи позивача про його добровільне виконання до відкриття виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Частина третя статті 40 Закону №1404-VIII установлює, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З аналізу статей 26, 27, 40 Закону №1404-VIII слідує, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, а його безпосереднє стягнення здійснюється без виокремлення в інше виконавче провадження за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача.
Винятком з цього правила є випадки, передбачені частиною третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто.
У такому випадку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує на загальних підставах в окремому виконавчому провадженні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.06.2024 відкрито виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 від 09.05.2024.
Також, постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.06.2024 у виконавчому провадженні №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 від 09.05.2024 стягнуто з боржника - Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" 32 00,00 грн. виконавчого збору.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 08.07.2024 року закінчено виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 виданого 09.05.2024 на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із його виконанням до відкриття виконавчого провадження.
Однак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 року у справі №607/18991/22 вказану постанову скасовано, а тому 19.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №75368209.
За приписами частини першої, четвертої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Так, за наслідком вчинення необхідних виконавчих дій, старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 09.07.2025 року ВП №75368209 (реєстраційний номер виконавчого провадження:75368209), а також постанову від 09.07.2025 року про закінчення виконавчого провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 виданого 09.05.2024 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас, як це передбачено ч.3 ст. 78 Закону № 1404-VIII, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що подаючи до суду першої інстанції відзив на позовну заяву відповідач не зазначав про те, що необхідність винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору у даному виконавчому провадженні від 09.07.2025 року ВП №75368209 полягала в тому, що постанова від 25.06.2024 у виконавчому провадженні №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 від 09.05.2024, якою з боржника - Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" стягнуто 32 00,00 грн. виконавчого збору була скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець в порядку ч.3 ст. 78 Закону № 1404-VIII, або ж у судовому порядку.
Отже слід констатувати, що у виконавчому провадженні №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 державним виконавцем 25.06.2024 та повторно 09.07.2025 винесено постанови про стягнено з боржника - Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" по 32 00,00 грн. виконавчого збору, що порушує засади виконавчого провадження, передбачені ст. 2 Закону України № 1404-VIII.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності дій державного виконавця щодо винесення спірної постанови про повторне стягнення виконавчого збору від 09.09.2025 у виконавчому провадженні ВП №75368209, що має наслідком позов задовольнити, а таку постанову визнати протиправною та скасувати.
Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено вимоги позивача, а відтак в силу приписів ст.139 КАС України сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким слід позові вимоги задовольнити.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 500/4403/25 скасувати та позов Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2025 ВП №75368209 про стягнення виконавчого збору з Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ".
Стягнути на користь Приватного підприємства "ІДЕЯ ВЕСТ" (ЄДРПОУ 38934273) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 45000236) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний