Справа № 353/755/25
Провадження № 2/353/523/25
29 вересня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н. І.,
з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200526915 від 11.05.2016 року, що становить 34202,32 грн. та складається з: 26136,93 грн. - заборгованості за кредитним договором; 2350,17 грн. - суми збитків з урахуванням 3% річних; 5715,22 грн. суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі ПАТ «Банк Михайлівський») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200526915 від 11.05.2016 року. 20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський». Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредитному договору в сумі 34202,32 грн., яку просило стягнути на користь позивача. Просило стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витати на професійну правничу допомогу. Також просило справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів.
У позовній заяві позивач просив поновити строк позовної давності для подання позову до суду обґрунтовуючи тим, що наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, а саме спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03 вересня 2020 року замінено на правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс») до ТОВ «ФК «Плеяда», ТОВ «ФК «Фагор», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор», що в свою чергу унеможливлювало у межах встановленого строку звернутися з позовом до суду.
Також, підставами для поновлення строку позовної давності позивач зазначає введення Урядом України карантину, у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також введенням воєнного стану на території країни, що стало підставою для внесення відповідних змін у ЦК України та продовження строку позовної давності.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 02.09.2025 року поновлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» строк позовної давності для подання позову до суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження о 10 год. 00 хв. 29.09.2025 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
18.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 через систему електронний суд подала відзив на позовну заяву (а.с. 128-130) разом із підтвердження про направлення його копії позивачу та його представнику (а.с. 139 зворот-140), в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення обґрунтувала тим, що 11.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено кредитний договір № 200526915, за яким їй були надані кошти на придбання товару (ноутбук НР250) та супутних послуг. Факт цільового використання коштів підтверджується видатковою накладною № К300002724 від 11.05.2016 року, гарантійним талоном, договором на додатковий сервіс та договором добровільного страхування. Умовами договору передбачалося щомісячне погашення в сумі 998,00 грн. до 11-го числа кожного місяця. Вона здійснювала платежі належним чином, що підтверджується квитанціями, копії яких долучає.
19.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда» було укладено договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників).
20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу № 1905.
Відповідач станом на червень 2017 року виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 200526915 від 11.05.2016 року перед ТОВ «ФК «Фагор». На час виконання зобов'язань відповідач ОСОБА_1 не знала та не могла знати про недійсність вищевказаних договорів фкторингу.
Питання правомірності отримання ТОВ «ФК «Фагор» грошових коштів від ОСОБА_1 за кредитним договором № 200526915 від 11.05.2016 року та витребування їх позивачем у зазначеного товариства знаходиться поза межами предмета судового розгляду у даній справі.
Станом на 29.09.2025 року від позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповіді на відзив на адресу суду не надходило.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11.05.2016 року на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 № 200526915 року (а.с. 21) між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200526915 від 11.05.2016 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 9595,91 грн. на строк 396 днів з 11.05.2016 року по 11.06.2017 року. Розмір процентної ставки за кредитом 0,0001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,5%, починаючи з 1 місяця дії договору. Сукупна вартість кредиту 57.7 % річних. Щомісячний платіж становить 998,00 грн. Останній платіж 998,08 грн. Дата платежу 11 число кожного місяця. Дані відомості також підтверджуються графіком платежів (а.с. 22, 132). Кредитні кошти надані на придбання у ФОП ОСОБА_2 ноутбуку НР 250 вартістю 7479 грн., вартість додаткового сервісу 748 грн., загальна вартість товару становить 8227 грн. (а.с. 131 зворот).
Факт цільового використання коштів підтверджується рахунком-фактурою № К300000065 від 11.05.2016 року (а.с. 24 зворот).
Також між відповідачем ОСОБА_1 та М-Лайф було укладено договір добровільного страхування життя за пакетом програм стахування «Персональний медичний помічник РМР 200526915/199 від 11.05.2016 року (а.с. 23) та договір добровільноогго стахування життя № NS 200526915 (а.с. 24).
19.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (клієнт) і ТОВ «ФК «Плеяда» (фактор) укладено договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників).
20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу № 1905.
20.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» на адресу відповідача ОСОБА_1 направило повідомлення (а.с. 138 зворот), в якому повідомило про укладення між ним та ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 200526915 від 11.05.2016 року до ТОВ «ФК «Плеяда».
Також, 20.05.2016 року ТОВ «ФК «Плеяда» на адресу відповідача ОСОБА_1 направила повідомлення (а.с. 138), в якому повідомило про відступлення ПАТ «Банк Михайлівський» права грошових вимог за кредитними договорами ТОВ «ФК «Плеяда», а в подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило права грошових вимог за кредитними договорами ТОВ «ФК «Фагор». Просило на виконання умов кредитного договору № 200526915 від 11.05.2016 року, укладеного між відповідачем та ПАТ «Банк Михайлівський», з моменту отримання цього повідомлення перераховувати кошти на рахунок ТОВ «ФК «Фагор».
Із наданих відповідачем квитанцій (а.с. 134 зворот-137) заборгованість за кредитним договором № 200526916 від 11.05.2016 року погашена в повному обсязі.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (далі банк) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі новий кредитор) було укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги (а.с. 9 зворот-10), відповідно до якого в порядку та на умовах визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року (а.с. 11-18) апеляційну скаргу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі № 910/11298/16 - задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, а саме: зобов'язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 року № 1 та від 20.05.2016 року № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 року № 1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Зобов'язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 року № 1 та від 20.05.2016 року № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 року № 1 та додатках до нього.
Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, заборгованість Відповідача за кредитним договором № 200526915 від 11.05.2015 року становить 26136,93 грн., з яких: 8739,08 грн. заборгованість за кредитом; 17397,85 грн. заборгованість за відсотками. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 2350,17 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 5715,22 грн. Разом заборгованість становить 34202,32 грн. (а.с. 25)
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в ході розгляду справи, 11.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 9595,51 гривень, з встановленим строком користування 11.06.2017 року.
В подальшому право вимоги за цим договором ПАТ «Банк Михайлівський» передано ФК «Плеяда», якою, в свою чергу, 20.05.2016 року право вимоги передано ФК «Фагор».
Згідно із наданими відповідачем квитанціями заборгованість за вищевказаним договором погашена в повному обсязі на користь ФК «Фагор».
Таким чином, Відповідач добросовісно належним чином виконала свої зобов'язання за договором, що підтверджується дослідженими Судом доказами.
Позивачем не спростовано факту невиконання відповідачем зобов'язань за договором та неналежність або недопустимість вищевказаних квитанцій.
В подальшому, після виконання Відповідачем умов договору, договір факторингу, на підставі якого Відповідач виконувала зобов'язання перед ФК «Фагор», визнано недійсним згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року.
Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, внаслідок визнання договору факторингу недійсним саме на ФК «Фагор» покладається обов'язок щодо повернення іншій стороні всього отриманого на виконання правочину.
Враховуючи отримання ФК «Фагор» коштів від Відповідача ОСОБА_1 на виконання договору факторингу, визнаного недійсним, саме ФК «Фагор» має повернути іншій стороні договору вказані кошти.
Відповідач не укладав із ФК «Фагор» будь-яких договорів та не був стороною у визнані недійсним договорі факторингу. Таким чином, суд вважає, що наслідки визнання недійсним договору факторингу не поширюються на відносини між ФК «Фагор» та Відповідачем, а Позивач, за наявності підстав, має право звернутись із відповідним позовом саме до ФК «Фагор» щодо застосування наслідків визнання недійсним договорів факторингу та повернення всього, що ФК «Фагор» отримало в натурі на виконання правочину, в тому числі коштів, сплачених Відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним ним 11.05.2016 року із ПАТ «Банк Михайлівський».
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно достатті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в позовних вимогах відмовлено, то судові витрати пов'язані з розглядом справи, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. ЛУЩАК