Справа № 351/2169/24
Номер провадження №1-кс/351/363/25
30 вересня 2025 року м. Снятин
Слідчий суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заступника начальника СВ ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091230000167 від 12.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снятин Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових № 12024091230000167 від 12.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання мотивував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , при невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставинах, маючи корисливий мотив, з метою подальшого незаконного збуту наркотичних засобів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлену дату та час, виготовив із рослин нарковмісних конопель наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який, вони спільно перевезли до господарства, в якому проживає ОСОБА_6 , розташованому по АДРЕСА_1 та в господарство, яке знаходиться по АДРЕСА_2 , у яких зберігали наркотичні засоби з метою подальшого збуту за попередньою змовою групою осіб до 29.09.2025.
У ході обшуків, проведених 29.09.2025 в господарстві, яке знаходиться по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс у кількості 1938,7 грама, в господарстві, яке знаходиться по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс у кількості 2172 грама які незаконно виготовили, перевезли до вказаних господарств ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та зберігали наркотичний засіб - канабіс загальною кількістю 4110,7 грама, тобто в особливо великих розмірах з метою незаконного збуту, діючи за попередньою змовою групою осіб.
29 вересня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
30 вересня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та з метою уникнення від покарання за вчинення тяжкого злочину, вчиняти нові злочини, більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та зважаючи на вказані вище ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, заступник начальника слідчого відділення просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор та заступник начальника слідчого відділення у судовому засіданні клопотання підтримали, довели існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просили клопотання задоволити.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою про що захисник подав до суду заяву, просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначили, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не підтверджені, ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, має на утриманні дитину, яка являється інвалідом дитинства, дружина перебуває на 31 тижні вагітності.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, а саме: витяг з ЄРДР № 12024091230000167 від 12.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України; повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 30.09.2025р.; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.09.2025р.; протокол допиту підозрюваного від 29.09.2025р.; протокол огляду місцевості від 24.09.2025р.; протокол обшуку від 29.09.2025р; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 29.09.2025р.; висновок експерта від 29.09.2025р.; висновок експерта від 30.09.2025р., заслухавши учасників судового засідання, встановив, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідатиме принципу правової визначеності, цілям пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що допускає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Метою обрання запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Крім того, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, про те таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду про що свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, про що свідчить той факт, що свідки станом на даний час, враховуючи принцип безпосередності не надавали безпосердньо суду свої покази; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, що свідчить той факт, що з огляду на кількість вилученого, підозрювані готувались до неодноразового збуту наркотичних засобів, тому більш м'які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Обставин, які були б перешкодою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.
У відповідності до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, враховуючи принцип верховенства права, мінімізуючи ризик допущення свавілля щодо прав і свобод людини і громадянина, враховуючи не тільки тяжкість злочину, а оцінюючи конкретні обставини справи, характеристику підозрюваного, з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, враховуючи особу обвинуваченого, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб, без визначення розміру застави.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 188, 323 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15:50 год. 28 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) та вручити обвинуваченому, прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9