Справа № 338/1274/25
29 вересня 2025 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, громадянки України,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство щодо свого сина ОСОБА_2 .
Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 11 вересня 2025 року біля 19 год 50 хв та 12 вересня 2025 року біля 19 год 30 хв за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинила відносно свого сина ОСОБА_2 домашнє насильство, зокрема, в ході сімейного скандалу, висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду цих справ, їх необхідно об'єднати в одне провадження.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань щодо розгляду справи від неї не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З метою дотримання розумного строку розгляду справи, беручи до уваги, що ОСОБА_1 будучи обізнаною про складення відносно неї протоколів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Богородчанському районному суді Івано-Франківської області, на виклики до суду не з'явилася, а положення ч.2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, які подані у розпорядження суду, суд приходить до такого висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - це домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за чинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №440510 від 18.09.2025 року, яким зафіксовано вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо свого сина ОСОБА_2 ; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 від 11.09.2025 року, в якому він повідомив, що його мама ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство щодо нього; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.09.2025 року, в яких він зазначив, що його мама ОСОБА_1 висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.09.2025 року, в яких вона повідомила про сварку з сином; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №440511 від 18.09.2025 року, яким зафіксовано вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо свого сина ОСОБА_2 ; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 від 12.09.2025 року, в якому він повідомив, що його мама ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство щодо нього; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.09.2025 року, в яких він зазначив, що його мама ОСОБА_1 висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою; диском з відеофайлом, де зафіксовано розмову з ОСОБА_1 про обставини вчинення правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, а кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правильною, оскільки вона вчинила домашнє насильство.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на неї слід накласти адміністративне стягнення з урахуванням ст.36 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та недопущення в подальшому вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.36, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн, який слід стягнути на р/р UA778999980313070106000009620, отримувач - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Солотвино/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету- "Адміністративні штрафи та інші санкції".
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Копію постанови для відома направити ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. А. Шишко