29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/11341/24 пров. № А/857/32513/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (головуючий суддя: Щербаков В.В., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 25.09.2024 звернулася з позовом до суду, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у непроведені їй перерахунку пенсії з 01.05.2020 із застосовуванням при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити їй з 01.05.2020 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні року, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2017, 2018 та 2019 роки.
Обґрунтовує позов тим, що 01.10.2002 їй призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 02.10.2002 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.05.2020 їй призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за останні три роки. Вважає, що відповідачем помилково нараховано розмір пенсії за віком на умовах переходу з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначається їй вперше й раніше за нею вона не зверталася. За таких обставин, позивачка просила призначити їй пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, за період 2017-2019 роки.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилась позивачка та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянтка покликається на те, що раніше при обчисленні пенсії позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у травні 2020 року підлягав застосуванню вперше, а тому застосуванню підлягав показник за три календарні роки, а саме 2017-2019 роки, що передують такому призначенню пенсії у 2020 році.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд дійшов висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 01.10.2002 їй призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 02.10.2002 їй призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу».
З 01.05.2020 позивачку переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.
Позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення з 01.05.2020 пенсії за віком, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, отримала відмову, оскільки з 01.05.2020 автоматизованим способом позивачку переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка реалізувала своє право на призначення пенсії за віком та з 02.10.2002 обрала отримання пенсії згідно Закону України «Про державну службу», підстави для обчислення її пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, відсутні.
Не погоджуючись з зазначеними діями відповідача та вважаючи, що, при розрахунку призначеної їй пенсії за віком, відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як установлено судом, позивачка з 02.10.2002 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 3723-XII.
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
На підставі заяви позивачки, з 01.05.2020 їй було призначено пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV, під час обчислення якої, відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV підлягав врахуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (показник - Зс).
За таких обставин, враховуючи що раніше при обчисленні пенсії позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у травні 2020 року підлягав застосуванню вперше, а тому застосуванню підлягав показник за три календарні роки, що передують такому призначенню пенсії у 2020 році.
Посилання відповідача на положення частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, як на підставу для незастосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено можливість застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який уже враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Оскільки, як встановлено судам, раніше під час обчислення пенсії позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався, що виключає можливість врахування іншого показника ніж за три роки, що передують призначенню пенсії у травні 2020 року.
Ураховуючи зазначені правові норми та встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на перерахунок та виплату з 01.05.2020 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 10 червня 2024 року у справі № 460/51067/22, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції позивачка сплатила судовий збір в розмірі 968,96 грн (квитанція № 5824-3472-2144-6697). За подання апеляційної скарги позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1453,44 грн (квитанція ID: 2338-6940-6777-9060).
Враховуючи наведене, оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, а тому відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивачки в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню у відповідній частині.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 460/11341/24 скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у непроведені ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.05.2020 із застосовуванням при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.05.2020 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2017, 2018 та 2019 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін