Справа № 600/1586/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
16 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги років 31 рік 04 місяців 14 днів в та виплати заборгованості з 03.11.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та перерахувати з 03.11.2023 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги 31 рік 04 місяців 14 днів та виплатити заборгованість з 03.11.2023.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2021 №402-ОС позивача, звільненого з військової служби за п.п."а" п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 30.10.2021. Станом на дату виключення зі списків особового складу частини (30.10.2021) вислуга років складає: у календарному обчисленні 21 рік 04 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні 10 років 00 місяців 00 днів, всього загальна становить 31 рік 04місяці 14 днів.
Як встановлено з системи "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.03.2023 у справі №600/404/23-а, адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України - задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання вказаного судового рішення, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до пенсійного органу з поданням та доданими до нього матеріалами про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог п."а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.
Розпорядженням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 20.11.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ, оскільки календарна вислуга років позивача становить лише 21 рік 04 місяці 14 днів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з положеннями статті 14 Закону України від 03.04.2003 №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Статтею 25 Закону №661-IV визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції станом на час звільнення позивача зі служби.
Абзацом 10 підпункту "в" пункту 3 постанови №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах ДПС за Переліком, затверджуваним Адміністрацією ДПС України.
Кабінет Міністрів України постановою від 16.10.2014 №533 "Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України" затвердив Положення про Адміністрацію ДПС України, згідно із пунктом 1 якого Адміністрація ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-XII, пункту 3 постанови №393 та з метою вдосконалення соціального забезпечення окремої категорії військовослужбовців Державної прикордонної служби України Міністерство внутрішніх справ України наказом від 20.02.2017 №139 затвердило Перелік посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах (далі - Перелік посад).
Суд звертає увагу на те, що статтею 17 Закону №32262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-XII обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.
Аналіз наведених правових норм, свідчить про те, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Судом встановлено, що згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2021 №402-ОС позивача, звільненого з військової служби за п.п."а" п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 30.10.2021. Станом на дату виключення зі списків особового складу частини (30.10.2021) вислуга років складає: у календарному обчисленні 21 рік 04 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні 10 років 00 місяців 00 днів, всього загальна становить 31 рік 04місяці 14 днів.
Однак, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі №1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19, від 27.03.2020 у справі №569/727/17, від 23.06.2020 у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 у справі №620/509/19 сформував висновки про те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугою років обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У вказаній справі Верховний Суд дійшов наступного висновку:...основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку….
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №393.
Так, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у відповідному порядку.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд також зробив висновок щодо календарної вислуги років. Зокрема, статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 08.03.2024 у справі №600/404/23-а, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до пенсійного органу із матеріалами та поданням та доданими до нього матеріалами про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, однак відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку із тим, що календарна вислуга років менша за необхідну для набуття такого права.
Таким чином, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/404/23-а встановлено та зроблено висновки, що з урахуванням пільгової вислуги років загальна вислуга років позивача становить 31 рік 04 місяців 14 днів, що свідчить про те, що станом на дату звернення до пенсійного органу позивач мав вислугу більше 25 років, що є достатньою для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту "а" ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
Отже, висновок відповідача про відсутність у позивача на дату звільнення зі служби календарної вислуги років необхідної для набуття права на пенсію за вислугу років згідно п."а" ст.12 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованим, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, висновками, викладеними у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/404/23-а, яке набрало законної сили та нормами чинного законодавства.
Відтак, відповідач під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ зобов'язаний врахувати вислугу років у пільговому обчисленні, що у сукупності становить 31 рік 04 місяців 14 днів, що є підставою для призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до вимог п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ.
На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, яка становить 31 рік 04 місяців 14 днів, на підставі наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів, що враховуються при призначенні пенсії.
Таким чином, враховуючи право позивача на отримання пенсії за вислугою років відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, належним способом захисту порушених прав позивача з боку відповідача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно з п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги років 31 рік 04 місяців 14 днів в та виплати заборгованості з 03.11.2023 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та перерахувати з 03.11.2023 позивачу пенсію за вислугу років згідно з п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги 31 рік 04 місяців 14 днів та виплатити заборгованість з 03.11.2023.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.