Справа № 580/1672/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА
29 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним рішення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я в особі Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про невизнання ОСОБА_2 інвалідом з 13.12.2024.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що відповідачем порушені норми чинного законодавства України під час прийняття спірного рішення. Вважає, що без виявлення факту необґрунтованості рішення Черкаської обласної МСЕК №2 про встановлення її чоловіку ОСОБА_2 . II групи інвалідності, здійснено його переогляд за відсутності законних підстав та з порушенням встановленого порядку, без врахування факту його смерті.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що Центральній медико-соціальній експертній комісії доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на засадах документів, які представлені на МСЕК у 2017 році та даних огляду пацієнта на МСЕК, що зафіксовано в акті огляду МСЕК.
Апелянт стверджує, що огляд ОСОБА_2 на ЦМСЕК не передбачався, проводилася обґрунтованість встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності, загальне захворювання безтерміново з 05.07.2017.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ЦМСЕК мала повноваження та підстави щодо скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №2, яка визнала ОСОБА_2 особою з інвалідністю другої групи, загальне захворювання безтерміново.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 та від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Апелянтом до суду 10.06.2025 подано клопотання про долучення доказів, а саме матеріали медико-експертної справи ОСОБА_2 .
Від ОСОБА_1 27.06.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві заперечує щодо долучення доказів, які подані апелянтом у зв'язку з недоведеністю поважності причин неподання відповідних доказів в суді першої інстанції.
Розглянувши зазначене клопотання про долучення доказів, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно частини восьмої статті 79 Кодексу докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Колегія суддів не приймає до уваги зазначені докази під час розгляду апеляційної скарги, оскільки останні подані із порушення частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалу суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративні справі доставлено до електронного кабінету 26.02.2025 року о 05:46.
Клопотання про поновлення строку на подачу вказаних доказів апелянтом не подавалося.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Згідно частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість подання вищевказаних доказів до суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Черкаською обласною МСЕК №2 ОСОБА_2 05.10.2017 встановлено II групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №872121.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.10.2023 серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 з 13.11.2023 отримує пенсію в разі втрати годувальника після померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки за формою первинної облікової документації №167/о з кутовим штампом «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» Центральна МСЕК МОЗ України», ОСОБА_2 , 13.12.2024 оглядався (заочно) Центральною МСЕК. За результатами - не визнаний інвалідом. Довідка підписана: «Голова МСЕК І. Ханюкова».
Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком про невизнання її покійного чоловіка особою з інвалідністю, який міститься у вищезазначеній довідці, звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25 жовтня 2024 р. № 1207 та 08 листопада 2024 р. № 1276, якими внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317 у редакції станом на виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1 вказаного Положення, це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.
МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Відповідно до п.13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:
- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;
- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;
- бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;
- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
При цьому наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» вирішено покласти права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» з дати підписання цього наказу.
Виходячи із зазначеного, підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або запит правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що в матеріалах справи відсутні процесуальні документи слідчого, прокурора, слідчого судді, правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, стосовно покійного ОСОБА_2 , які би могли бути підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №2 про встановлення йому II групи інвалідності.
Вищевказані документи не надані представником відповідача також до суду апеляційної інстанції.
Водночас в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що до ЦМСЕК МОЗ України надійшли листи СБУ від 04.11.2024 №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449, згідно з якими МОЗ України доручено ЦМСЕК комісії МОЗ України здійснити перевірку достовірності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування.
Апелянт стверджує, що підставою для цього слугували: Положення про медико-соціальну експертизу; Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою КМУ №1317 від 03.12.2009; Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011.
З цього приводу колегія зазначає, що ОСОБА_2 не являється працівником державного органу, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.10.2023 серія НОМЕР_1 . Інвалідність йому встановлена 05.10.2017, тобто до 24.02.2022, що виключає можливість проведення перевірки обґрунтованості рішення Черкаської обласної МСЕК №2 про встановлення ОСОБА_2 II групи інвалідності.
Крім того, судова колегія зазначає, що підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №2 слугували нормативно-правові акти, на які посилається апелянт. Водночас вказані акти передбачають виключно повноваження відповідача, проте не містять жодного посилання на фактичні підстави щодо скасування Черкаської обласної МСЕК №2, яка визначала ОСОБА_2 особою з інвалідністю другої групи.
Також судом першої інстанції правильно зазначено, що передумовою перегляду рішень про встановлення інвалідності є виявлення фактів необґрунтованого їх прийняття.
В даному випадку вимоги рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 та Порядку №1317 були порушені, оскільки без виявлення факту необґрунтованості рішення Черкаської обласної МСЕК №2 про встановлення ОСОБА_2 II групи інвалідності, здійснено його переогляд у т.ч. за відсутності законних підстав та з порушенням встановленого порядку, без врахування факту його смерті.
Крім того, судом першої інстанції під час судового розгляду справи правомірно надано оцінку оскаржуваному рішенню у формі довідки про невизнання інвалідом, оскільки огляд позивача відповідачем 13.12.2024 відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження ОСОБА_2 та проведення необхідних досліджень та без з'ясування наявності ОСОБА_2 .
В порушення п. 1.10 Інструкції № 561 медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без опитування хворого і об'єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Згідно пункту 13 Положення №1317 виключно у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Натомість відповідачем ні до суду першої та апеляційної інстанції не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано докази неприбуття позивача до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров'я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
Виходячи із зазначеного, відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оцінюючи наведені аргументи, колегія суддів виходить з такого, що всі доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі №580/1672/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова