Справа № 640/16968/21
30 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кучми А.Ю., та суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року залишено без руху.
26.08.2025 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків, в якому апелянт просить про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що пропуск строку звернення до суду пропущено з поважних причин.
З приводу викладених у клопотанні доводів, колегія суддів вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Запорізького окружного адміністративного суду прийнято 02.06.2025 та отримано апелянтом 03.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом із тим, апеляційну скаргу подано 17.07.2022, що підтверджується конвертом про направлення скарги, тобто за межами тридцятиденного строку.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається на вчинення активних направлених на реалізацію свого права на апеляційне оскарження.
Отже, як вже зазначалось першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17, в ухвалі від 03.02.2020 у справі №340/661/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Зміст статті 295 КАС України містить імперативну норму щодо строку звернення до суду з апеляційною скаргою, тому недотримання приписів даної статті із необгрунтованих причин не допускається.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянту надано достатній строк на усунення недоліків, натомість апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків та відповідних доказів неможливості такого усунення надано не було.
Згідно п. 4 частини першої ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, тому слід у відповідності до вимог п. 4 частини першої ст. 299 КАС України відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.299, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
Визнати неповажними, викладені у клопотанні Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова