Справа № 580/24/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Заінковської Вероніки Віталіївни до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та апеляційну скаргу Заінковської Вероніки Віталіївни на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Заінковської Вероніки Віталіївни до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, -
Рух справи.
03.01.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Заінковської В.В. до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.02.2025 (а.с.72), просить визнати протиправною бездіяльність Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у не наданні відповіді на адвокатський запит позивача адвоката Заінковської В.В. №04/1202 від 04.12.2024, поданий в інтересах ОСОБА_2 , в строк встановлений ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто не у п'ятиденний строк (робочих днів) з дня отримання запиту.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка на підставі договору про надання правової допомоги від 20.11.2024 з ОСОБА_2 , 04.12.2024 звернулась до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації та документів, проте вказаний запит залишився без відповіді, що є порушенням положень статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідь позивачем була отримана 06.01.2025 з порушенням вказаної норми.
15.01.2025 відповідач, в ході слухання справи у першій інстанції, подавав заперечення та два клопотання про заміну сторони та закриття провадження у справі через виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, про що подавалось клопотання, обґрунтоване положенням п.8 ч.1 ст.238 КАС України (а.с.45).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у не наданні відповіді на адвокатський запит адвоката Заінковської В.В. №04/1202 від 04.12.2024, поданий в інтересах ОСОБА_2 , в строк встановлений статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту; та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211.20 грн.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами дотримання ним положень статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при наданні відповіді на запит адвоката Заінковської В.В. №04/1202 від 04.12.2024.
26.03.2025 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цій справі, а саме від представника позивача - адвоката Крупи Руслана Анатолійовича, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено договором № 30/12/2024 про надання правничої допомоги та актом приймання-передачі наданих послуг.
26.05.2025 Черкаським окружним адміністративним судом було постановлено додаткове рішення про відмову ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн.
Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції зазначив, що Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.
22.04.2025 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 про задоволення позовних вимоги, через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам висловленим у суді першої інстанції у запереченнях, а саме наголосив, що на адвокатський запит позивача №04/1202 від 04.12.2024, відповідач вчасно надав вичерпну відповідь листом від 14.12.2024 №88977-2024, яка отримана позивачем ще 18.12.2024. Крім того, 06.01.2025 за №4034-2025 позивачу повторно надіслано відповідь разом із запитуваними матеріалами, шляхом направлення поштової кореспонденції та на адресу електронної пошти, що була вказана позивачем у запиті, через що апелянт вважає, що ним не допущено жодної протиправної бездіяльності чи дій.
Також, апелянт вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку.
17.06.2025 до суду надійшла апеляційна скарга Крупи Руслана Анатолійовича в інтересах Заінковської Вероніки Віталіївни на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у цій справі.
Вказана апеляційна скарга обґрунтована тим, що у суду першої інстанції були підстави для постановлення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Сторони подали відзиви на апеляційні скарги опонента.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 було відкрито провадження за апеляційною скаргою Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року та витребувано справу зі суду першої інстанції, та ухвалою суду від 09.06.2025, після надходження справи, призначено у порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заінковської В.В. на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 та ухвалою суду від цієї ж дати призначено до слухання у порядку письмового провадження.
З поважних причин слухання справи продовжувалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001087, видане 01.03.2019 на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 01.03.2019 №219 (а.с.9).
Згідно ордеру серії СА № 1105247 від 04.12.2024 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 20.11.2024, позивачка надає правничу допомогу у Звенигородському РВП ГУНП в Черкаській області (а.с.8).
04.12.2024 за №04/12-02 позивачка, як адвокат, направила на адресу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області адвокатський запит, в якому зазначила наступне, що 25.11.2024 о 09г.12кв. ОСОБА_2 з мобільного телефону НОМЕР_1 подзвонив на лінію « 102» та повідомив правоохоронні органи про вчинення невідомими особами протиправних дій, які виразились у затриманні ОСОБА_3 , 1984 р. народження.
Позивачка у запиті, посилаючись на вказані обставини та керуючись ст.ст.20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просила надати наступну інформацію та її документальне підтвердження, щодо повідомлення ОСОБА_2 від 25.11.2024 року по лінії « 102» з мобільного телефону НОМЕР_1 та зібраних матеріалів за наслідками виїзду на виклик працівниками поліції, зокрема:
- надати інформацію чи внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та чи розпочато розслідування в порядку ст. 214 КПУ України за вказаним повідомленням?;
- якщо так, надати інформацію про номер кримінального провадження, дату внесення таких відомостей, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, інформацію про призначеного слідчого та його контактні дані;
- якщо такі відомості не вносились до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним повідомленням, надати інформацію всю іншу наявну інформацію та її документальне підтвердження, а саме:
- зазначити номер реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку);
- надати копію документу, де відображена фіксація поліцією вказаного повідомлення та що саме було повідомлено;
- надати копії всіх документів складних за наслідками вказаного повідомлення та виїзду працівників поліції;
- надати відео з боді-камер працівників поліції, які здійснювали виїзд за повідомленням, зазначити відповідний орган/відділ/підрозділ на розгляді якого перебуває заява; зазначити уповноважену особу, яка здійснює розгляд заяви, її посаду (а.с.7).
Крім того, у вказаному адвокатському запиті позивачка просила надіслати відповідь на адвокатський запит протягом 5 робочих днів на адресу: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 150 оф. 131 та додатково на адресу електронної пошти.
До адвокатського запиту адвокатом додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордера.
Вказаний запит відповідач отримав 06.12.2024, що підтверджено наданим трекінгом відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта».(а.с.10,11).
14.12.2024 №88977-2024 відповідачем було складено лист, в якому позивачці була надана наступна інформація «Звенигородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомляє, що відповідно до Наказу МВС від 08.02.2019 Ваше звернення щодо незаконного позбавлення волі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 24367 від 25.11.2024 року та уважно розглянуто. Інформуємо, що по даному зверненню факту незаконного позбавлення волі виявлено не було, а тому матеріал було списано до справи без вмотивованого висновку. Водночас інформуємо, що згідно ст.ст. 17, 18 Закону України «Про звернення громадян», скарга на прийняте рішення може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням, або ж безпосередньо до суду. В зв'язку з тим, що за результатами перевірки не виявлено даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, підстави внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. Рішення щодо невнесення відомостей в ЄРДР Ви маєте право оскаржити до суду відповідно до ст.ст. 304-308 КПК України у 10-ти денний термін. Ознайомитись з матеріалами перевірки Ви можете в Звенигородському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, який знаходиться за адресою: м. Звенигородка, вул. Благовісна, 50».
Вказаний лист має посилання на норми Закону України «Про звернення громадян».
06.01.2025 відповідач листом від 06.01.2025 №4034-2025 на вказаний адвокатський запит позивачки №04/12-02 від 04.12.2024 надав відповідь, що звернення ОСОБА_2 від 25.11.2024, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» від 08.02.2019 № 100, зареєстроване до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за №24367 від 25.11.2024 та розглянуто. За результатами перевірки не виявлено даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення. Враховуючи вищевикладене, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом не внесено, тому надати інформацію про номер кримінального провадження, дату внесення таких відомостей, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, інформацію про призначеного слідчого та його контактні дані не представляється можливим. Відповідальною та уповноваженою особою, яка здійснила розгляд заяви є інспектор сектору реагування патрульної поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції Когут Ілля (м.т. 096-342-14-37). Щодо запитуваних копій документів, а саме тих, де: відображена фіксація вказаного повідомлення та його зміст; всіх документів складених за наслідками вказаного повідомлення та виїзду працівників поліції; відео з боді-камер працівників поліції, які здійснювали виїзд на вказане повідомлення, додаємо їх до даного листа. У той же час інформуємо, що надати відеозаписи на вказану позивачем електронну пошту не представляється можливим, з огляду на їх об'єм, тому дані відеозаписи надсилаємо поштою. У додаток до листа приєднано матеріали ЄО на 3 арк. в 1 прим. та диск з відеозаписами.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 статті 20 зазначеного Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Частинами 1, 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об 'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Висновки суду.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач на запит позивача як адвоката №04/12-02 від 04.12.2024 надав відповідь лише 06.01.2025 листом №4034-2025 того змісту якого вимагає чинне законодавство, а саме положення статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Колегія судді згодна з висновком суду першої інстанції, що лист відповідача від 14.12.2024 року не є відповіддю на запит позивачки від 04.12.2024, оскільки лист відповідача не містить жодної запитуваної адвокатом інформації і не складений відповідно до Закону України ««Про адвокатуру та адвокатську діяльність», через що і підстав для закриття провадження у справі у суду не було.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини, та надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягали задоволенню, і висновки суду першої інстанції з цього приводу є правильними.
За таких обставин доводи відповідача не заслуговують уваги, оскільки є необгрунтованими, в тому числі щодо наявності закриття провадження у справі і не надання судом першої інстанції оцінці клопотання відповідача з цього приводу.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
По суті правильне судове рішення не підлягає скасуванню, з урахуванням всіх доводів апелянта, оскільки висновки суду першої інстанції з приводу суті спору є правильними.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Крім того, щодо всіх інших доводів сторін колегія суддів вважає необхідним наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача на додаткове рішення від 26.05.2025 яким відмовлено позивачці в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн., колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції з цього питання, а саме те, що приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Така позиція суду першої інстанції ґрунтується на правові позиції Верховного Суду яка навів суд першої інстанції, а саме у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.
Крім того, колегія судді вважає необхідним зазначити те, що сталою практикою Верховного Суду з цього питання не можна назвати через, що, враховуючи статус позивача і правову обізнаність, то висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу є правильним.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Заінковської Вероніки Віталіївни до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Заінковської Вероніки Віталіївни на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Заінковської Вероніки Віталіївни до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду апеляційних скарг набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
Є.О. Сорочко