Справа № 620/14322/24 Суддя першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у подальшому нарахуванні та виплаті за період з 30.08.2018 по 31.12.2022, визначеної у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексації-різниці з розрахунку 3885,76 грн щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 30.08.2018 по 31.12.2022, визначену у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 3885,76 грн. щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078, з подальшим утриманням належних податків та зборів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 по 31.12.2022 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 по 31.12.2022 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Відтак, за висновками суду, ОСОБА_1 має право на отримання індексації-різниці його грошового забезпечення за спірний період з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого і шостого пункту 5 Порядку №1078.
Водночас, суд першої інстанції зауважив, що покладення на відповідача обов'язку з нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 30.08.2018 по 31.12.2022 з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 є належним і достатнім способом захисту порушених прав без зазначення чіткого розміру суми індексації-різниці.
Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду в частині, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити його, виклавши таким чином:
« 1. Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у подальшому нарахуванні та виплаті за період з 30.08.2018 по 31.12.2022, визначеної у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексації-різниці з розрахунку 3885 гривень 76 копійок щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 по 31.12.2022, визначену у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 3885 гривень 76 копійок щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з подальшим утриманням належних податків та зборів.».
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати індексації-різниці, а не поточної індексації. Підкреслює, що обраний судом спосіб захисту є неефективним, позаяк сума індексації-різниці вже була розрахована, а за практикою Верховного Суду суд має вказувати у рішенні конкретну суму, на яку позивач вправі розраховувати та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 30.08.2018 по 01.05.2024 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується копіями наказів по особовому складу від 29.08.2018 №230 та від 01.05.2024 №108.
Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення суду у справі №620/12728/21 відповідачем складено довідку про визначення фіксованої суми індексації грошового забезпечення та обчислено її у розмірі 3 885,76 грн (а.с. 72), а також нараховано та виплачено індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 29.08.2018 (а.с. 73).
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою, в якій просив провести подальше нарахування та здійснити виплату індексації-різниці за період з 30.08.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 3 885,76 грн щомісячно із обов'язковим застосуванням буквального способу тлумачення положень абз. 6 п. 5 Порядку №1078, закріпленого пунктами 96-98, 108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.
Листом від 18.10.2024 №22/631 відповідач повідомив позивача, що у згаданий період індексація нараховувалася та виплачувалася останньому у порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, а відтак підстави для виплати різниці індексації із розрахунку 3 885,76 грн відсутні.
Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті індексації-різниці грошового забезпечення за спірний період, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1283-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1283-ХІІ) - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі частини першої статті 2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101% (з 01 січня 2016 року - 103%).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок №1078, згідно з пунктом 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом цього спору є виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.08.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
Так, з 01.12.2015 в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку № 1078 фактично йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Отже, системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена, зокрема, у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та від 12.04.2023 у справі №560/13302/21.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вступила у дію 01.03.2018, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Базовим місяцем індексації у період з 01 березня 2018 року є березень 2018 року.
Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
У цей період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами третім - шостим пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
Таким чином, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу третього, четвертого, п'ятого пункту 5 Порядку №1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №620/12728/21 відповідачем проведено позивачу нарахування та виплату індексації-різниці з 01.03.2018 по 29.08.2018, виходячи з суми 3 885,76 грн щомісячно. Указаний розмір індексації-різниці не є спірним та підтверджується, зокрема, довідкою про визнання фіксованої суми індексації ОСОБА_1 , складеною тво помічника командира з ФЕР - начальника ФЕС Військової частини НОМЕР_4 (а.с. 72).
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації, з урахуванням абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку №1078, мала виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 3 885,76 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення з 30.08.2018 у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав ОСОБА_1 та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.
У свою чергу, наголошуючи на тому, що належним способом захисту прав позивача у спірному випадку є зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 по 31.12.2022 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без зазначення суми індексації-різниці, з якої має обчислюватися така виплата, суд першої інстанції не врахував такого.
Як правильно зауважив апелянт, Верховний Суд у цій категорії спорів зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 07.12.2023 у справі №360/381/23.
У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Більше того, у постанові від 07.05.2025 у справі № 560/15993/24, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, спираючись на згадані вище правові позиції Верховного Суду, суд касаційної інстанції зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується розмір належної до виплати позивачу суми індексації-різниці - 3 885,76 грн, колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку належним способом захисту прав позивача буде покладення на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30.08.2018 по 31.12.2022, визначену у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 3 885,76 грн щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078, з подальшим утриманням належних податків та зборів, як про те просив позивач у своєму позові.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище з урахуванням усталеної судової практики Верховного Суду правових підстав для визначення у рішенні суду розміру належної до виплати індексації-різниці, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про необґрунтованість указаної частини позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні зроблені висновки, які не у повній мірі відповідають обставинам справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - змінити.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року - змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у подальшому нарахуванні та виплаті за період з 30 серпня 2018 року по 31 грудня 2022 року, визначеної у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексації-різниці з розрахунку 3885 гривень 76 копійок щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 30 серпня 2018 року по 31 грудня 2022 року, визначену у місяці підвищення доходу - березні 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 3885 гривень 76 копійок щомісячно у відповідності до абзацу шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з подальшим утриманням належних податків та зборів.».
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 30 вересня 2025 року.