Провадження № 11-кп/821/672/25 Справа № 711/7717/23 Категорія: ст. 331 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
24 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси виділені матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2025 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали кримінального провадження № 12022250000000243 щодо ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
21.08.2025 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора задоволено, обрано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалено після затримання ОСОБА_8 не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу , якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що ухвала суду є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що винесена з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що клопотання прокурора не відповідало вимогам ч. 3 ст. 184 КПК України, оскільки до нього не було додано жодного доказу, який би підтверджував факт оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, що є обов'язковою передумовою для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України.
Суд першої інстанції самостійно вдався до пошуку доказів на користь сторони обвинувачення. Суд в ухвалі посилається на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2025 про оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук, хоча таку ухвалу прокурор не долучав до свого клопотання.
Прокурор не надав жодного належного доказу обставин, викладених у своєму клопотанні, зокрема доказів наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також доказів перебування ОСОБА_8 у міжнародному розшуку та інших обставин, на які він посилається у своєму клопотанні.
Сам по собі факт постановлення судом про оголошення особи у міжнародний розшук не є належним підтвердженням того, що така особа фактично перебуває в міжнародному розшуку. Доказом фактичного перебування особи у міжнародному розшуку може бути лише офіційна інформація з бази даних Інтерполу, таких доказів прокурором надано не було.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні вимоги та просив їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано.
Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з врахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Під час розгляду суд першої інстанції встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки щодо явки до суду та його місце проживання ні суду, ні прокурору не відоме, у зв'язку з чим триває його розшук, а тому є необхідність у обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_8 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 332 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з виділених матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 неодноразово в підготовчі судові засідання, призначені на 07.09.2023, 14.09.2023, 22.09.2023 та 27.09.2023 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд кримінального провадження за допомогою смс-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber», які були доставлені абоненту, проте до суду обвинувачений жодного разу не прибув. Крім того про дату підготовчого судового засідання, призначеного на 07.09.2023 ОСОБА_8 повідомлявся під підпис, про що в справі є розписка, а також смс-повідомленням, які були доставлені абоненту.
Такі дії ОСОБА_8 розцінені судом першої інстанції як ухилення від розгляду кримінального провадження, з урахуванням чого ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.10.2023 останнього оголошено в розшук та зупинено кримінальне провадження.
Згідно повідомлення сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.07.2025 № 158795-2025 встановлено, що відповідно мережевого додатку безпечного обміну інформацією між правоохоронними органами України та Європолом (SIENA) громадянин України ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на території Латвійської Республіки. ОСОБА_10 перебував у реєстрі резидентів на території Латвійської республіки, як особа, яка мала дозвіл на проживання № НОМЕР_1 виданий 30.09.2024, дійсний до 14.10.2026. Зареєстрований за адресою: LATVIA, RIGA, VIDZEMES PRIEKSPILSETA, BRAVIBAS GATVE 365-59 LV-1024.
На даний час інформація про повернення обвинуваченого ОСОБА_8 на територію України відсутня.
Враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції задовольнив клопотання прокурора та оголосив ОСОБА_8 у міжнародний розшук ухвалою від 21.08.2025.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі Конвенцією про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року, а також Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Тобто, у разі застосування правових норм, передбачених вказаними договорами у процесі екстрадиції особи, необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь-яких альтернатив.
Також необхідність в обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що останній перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано обрав щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього переховуватися від суду, забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків обвинуваченої особи, а також проведення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За результатами апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено порушень, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, допущених судом першої інстанції при розгляді клопотання прокурора.
Також не встановлено порушень ч. 3 ст. 184 КПК України, допущених прокурором при поданні клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Посилання захисника на відсутність документів, що підтверджують оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно приписів розділу IV Інструкції «Про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол», затвердженої спільним наказом від 17.08.2020 № 613/380/93/222/414/510/2801/5, для публікації в базі даних Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну необхідною умовою є наявність обраного розшукуваній особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У свою чергу Міжнародною організацією кримінальної поліції «Інтерпол» звернуто увагу на те, що підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є не наявність внесених відомостей в базу даних Інтерпол, а прийняте процесуальне рішення ініціатором розшуку, зокрема на стадії досудового розслідування - постанова органу досудового розслідування про оголошення особи в міжнародний розшук, а на стадії судового розгляду-відповідна ухвала суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2025 ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, що свідчить про обґрунтованість підстав для розгляду клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відсутність даних про виконання ухвали суду про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук не спростовує самого факту існування процесуального документу про оголошення такого розшуку.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Порушень вимог КПК України, які б істотно обмежували права обвинуваченого та могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не виявлено. На думку колегії суддів, існування ризиків у ході судового розгляду було доведено прокурором, наявність цих ризиків обґрунтовано відображено в ухвалі суду першої інстанції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 183, 194 , 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2025 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді