Рівненський апеляційний суд
17 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 563/1357/24
Провадження № 33/4815/406/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Бойчук О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2025 року, -
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
З постанови суду слідує, що 28 липня 2024 року о 19 год. 38 хв. в с. Щекичин по вул. Зеленій Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Т-16 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , покликаючись на незаконність постанови суду, доводить, що транспортним засобом, який на момент приїзду працівників поліції стояв у нерухомому стані, не керував, і матеріали справи не містять будь-яких допустимих доказів, що підтверджують факт керування ним транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Стверджує, що погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не був водієм трактора Т-16 і не керував ним.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду копію якої отримано 02 квітня 2025 року (а.с. 74).
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника - адвоката Бойчук О.П. на підтримання апеляційної скарги, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приведених до присяги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність водіїв, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, саме за керування транспортними засобами.
Суд першої інстанції зробив висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, взявши до уваги: протокол про адміністративне правопорушення ААД №062280 від 28 липня 2024 року (а.с. 1), акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28 липня 2024 року (а.с. 2), результат огляду газоаналізатора «Drager Alcotest № 6810» (а.с. 3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Корецька БПЛ», КНП «Гощанська БПЛ» (а.с. 5), відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, згідно відеозапису з нагрудних камер працівників поліції слідує, що коли працівники поліції під'їхали до транспортного засобу Т-16 д.н.з. НОМЕР_1 , то трактор перебував на дорозі в нерухомому стані, на якому видно завантажені мішки (файл 0007, час: 09 с. -01 хв. 25 с.).
Транспортний засіб працівниками поліції не зупинявся.
Як в апеляційній скарзі, так і в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 стверджував, що трактором не керував, і на момент під'їзду патрульної машини транспортний засіб стояв на грунтовій дорозі в нерухомому стані.
Водієм даного транспортного засобу був його дядько - ОСОБА_4 , який відлучився за інструментами, а він ( ОСОБА_1 ) прийшов на допомогу з метою полагодити транспортний засіб.
Допитаний в ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 , будучи приведеним до присяги, ствердив, що саме він 28 липня 2024 року, будучи у тверезому стані, керував трактором «Т-16» д.н.з. НОМЕР_1 , віз з поля зерно, однак по дорозі трактор почав глохнути, тому він викликав ОСОБА_1 , який розуміється на механіці, а сам пішов по інструменти.
В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 під присягою повідомив суду, що 28 липня 2024 року перебував на полі і допомагав ОСОБА_4 грузити зібране в мішки зерно, після чого поїхав додому. Згодом дружина по телефону повідомила йому, що працівники поліції складають на ОСОБА_1 адміністративні матеріали. Він приїхав до працівників поліції та пояснював їм, що трактором фактично керував ОСОБА_4 , однак поліцейські не брали до уваги його пояснення.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання до суду першої інстанції поліцейські, які складали протокол, і які викликалися з метою встановлення факту керування чи не керування ОСОБА_1 транспортним засобом, до суду не з'явилися.
За наведених обставин, враховуючи показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які у судовому засіданні спростували наведені у протоколі про адміністративне правопорушення твердження про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Т-16 д.н.з. НОМЕР_1 28 липня 2024 року, та відсутність у відеоматеріалах даних, які підтверджують зупинку трактора та факту керування ним ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не доводять «поза розумним сумнівом» факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а, відтак, постанова суду першої інстанції не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Корецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська