Справа № 761/28193/22
Провадження № 2-а/761/120/2025
30 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Савчук Ю.Н. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно акту перевірки (бланк 004550) від 25.11.2022 року ТОВ «ОТК «Європлюс», ГУ ДПС у м.Києві встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме, перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом одного дня, зокрема, проведено розрахунок готівкою протягом одного дня по одному платіжному документу (фіскальному чеку) на суму, що перевищує 50 000 грн., тобто встановлено порушення пункту 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 № 637. На підставі вищезазначеного акту в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Датій О. було винесено постанову від 21.12.2022 року про накладення позивача як на директора ТОВ «ОТК «Європлюс», адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-15 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки: позивача не було повідомлено належним чином про день та час розгляду справи; оскаржувана постанова складена за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення без даних про притягнення позивача раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, в постанові не обґрунтовано застосування максимального розміру стягнення; позивач не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, не надано доказів того, що позивач є посадовою особою відповідальною за проведення розрахунків в магазині за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 12 . Вважає, що посадові особи відповідальні за розрахункові операції - це касири магазину; пропущено строк накладення адміністративного стягнення, з моменту проведення готівкових операцій (02.09.2022) і до моменту винесення постанови (05.12.2022) минуло більше двох місяців; відповідачем порушено ст. 36 КУпАП, за якою якщо особа вчинила декілька адмін. правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст.280 КУпАП вбачається, що на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так судом встановлено, що співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 12, де здійснює діяльність TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки № 004519 від 08.11.2022 року.
Податковим органом у Акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 6 розділ ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО.
На підставі акту перевірки податковим органом складено протокол про адміністративне правопорушення № 19644 від 13.12.2022, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо директора ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 про порушення останнім п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
На підставі протоколу та акту перевірки, 21.12.2022 р. в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Датій О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент прийняття оскаржуваної постанови) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків (ст. 14 КУпАП).
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частини 2 статті 163-15 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частинами 1-2 статті 163-15 КУпАП встановлено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджених постановою Правління Національного банку України суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Суб'єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов'язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно статті 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (стаття 188-23).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 39 розділу 4 Положення № 148 установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті. Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Також, згідно п. 23, п. 25, п. 26 розділу 3 Положення № 148 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно з законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Згідно пункту 11 розділу 2 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосування РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Відповідно до пункту 40 розділу IV Положення № 148 касир здійснює записи з касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються. Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розділу II Положення № 148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розділу III Положення № 148. Таким чином, бухгалтер відповідальний за облік касових операцій і роботу з касовими документами, оскільки до його обов'язків входить виписування та оформлення касових ордерів.
Після оформлення касових ордерів бухгалтер передає їх на підпис відповідним особам, а саме, головному бухгалтеру або іншій особі, уповноваженій керівником підприємства та керівнику підприємства та головному бухгалтеру або іншій особі, уповноваженій керівником підприємства. Бухгалтер до передачі касових ордерів до каси підприємства реєструє їх у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (абз. 1 п. 33 Положення №148).
Після отримання з бухгалтерії касових ордерів касир тільки перевіряє правильність їх складання та виписування, здійснює за ними безпосередньо операції приймання (видачі) готівки, відображає записи за касовими ордерами у касовій книзі.
З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що директор ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 163-15 КУпАП.
Твердження позивача щодо того, що він не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення судом до уваги не береться з огляду на те, що як не заперечувалося самим позивачем у позовній заяві, ОСОБА_1 був керівником ТОВ ОК «Європлюс».
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно з ч.1-6 ст.39 цього Закону виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.
В силу приписів ч.1 ст.42 цього Закону посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Отже, ОСОБА_1 як директор товариства (станом на момент притягнення до адміністративної відповідальності) був його виконавчим органом та, відповідно, посадовою особою товариства, а ст.163-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в тому числі посадових осіб юридичної особи.
Разом з тим, правовими положеннями частини 1 статті 38 КУпАП регламентовано, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
У свою чергу, норми КУпАП не містять визначення поняття "триваюче правопорушення".
Відповідач зазначає, що "триваючими" визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, суд приходить до висновку, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку (в даному випадку це дата останнього фіскального чеку 26.08.22 року).
Зазначене підтверджується даними, які зазначені відповідачем у спірному протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 163-15 КУпАП, де вказано, що останньою датою і часом вчинення порушення є 17.08.2022, 11:45 год.
Дана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2019 року по справі № 158/286/17, постанові від 19 травня 2020 року по справі № 404/1794/16-а, постанові від 08.06.2021р. по справі № 761/25397/16-а, від 10 листопада 2020 року по справі № 203/24/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Таким чином, правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності керівника ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" ОСОБА_1 , не носить характер триваючого, та на момент винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 05.12.2022 року, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, ГУ ДПС у м. Києві притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Отже, зазначені порушення за своєю природою не є триваючими, тобто в даному випадку строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП, має обраховуватися з дня вчинення таких правопорушень.
Таким чином, оскаржувана постанова винесена 21.12.2022 року, тобто після спливу двомісячного строку з дня вчинення правопорушення, що мало місце 17.08.2022 року.
Крім того, відповідно до вимог статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення на позивача, як на керівника юридичної особи, адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 163-15 КУпАП, від 05 грудня 2022 року була винесена заступником начальника ГУ ДПС у м.Києві Якущко І. без позивача ОСОБА_1 та надіслана йому поштовим зв'язком 30.11.2022.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 на виклик від 21.11.2022 не з'явився, від пояснень та підпису відмовився.
Однак протокол про адміністративне правопорушення № 17538 від 28.11.2022 отримано позивачем лише 06.12.2022, тобто після винесення оскаржуваної постанови, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» про отримання відправлення із номером 0315127131318.
Будь-яких доказів того, що позивач у встановленому законом порядку був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, а також, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідачем суду надано не було.
Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальністю за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, тобто як особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Однак інформації про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2022 не містить. У графі протоколу «Притягувався до адміністративної відповідальності раніше і за що зазначено» «інформація відсутня».
Проте позивачем у позовній заяві не заперечувався той факт, що його вже було притягнуто відповідачем до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.
В частині накладення стягнення за адміністративні правопорушення, відповідачем не було допущено порушення вимог ст.36 КУпАП, яке полягає в наступному.
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Ст.163-15 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У графі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.12.2022 «Притягувався до адміністративної відповідальності раніше і за що» зазначено: «05.12.2022».
Як вбачається зі змісту постанови від 05.12.2022, яка наявна в матеріалах справи № 761/28193/22, на позивача було накладено стягнення в розмірі 17 000 грн. за ч.2 ст.163-15 КУпАП.
Таким чином, максимальний розмір стягнення за вчинені позивачем адміністративні правопорушення не повинен був перевищувати однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в той час, коли відповідачем накладено стягнення на позивача у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за кожною такою постановою, що складає 34 000 грн.
Відповідно до пунктів 1, 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частинами другою, третьою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст.163-15 КУпАП судом не встановлено.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких належних, допустимих та беззаперечних доказів на спростування вищевказаного відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому її слід скасувати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та скасування постанови в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Датій О. від 21.12.2022 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП, і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн. згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2607403570.1 від 09.01.2023
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 8 - 11, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 33, 251, 252, 280, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 21 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011.)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя