Справа № 761/22606/25
Провадження № 1-кс/761/15222/2025
03 червня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянка України, з вищою освітою, вдови, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000972 від 16.10.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000972 від 16.10.2024,
Дане клопотання обґрунтовується тим, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Так, в рамках даного провадження 10.04.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 02.06.2025 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024 до 3-х місяців, тобто до 10.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2025 (справа №761/14517/25) відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2025.
На цей час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, спрямовані на швидке, повне та неупереджене дослідження обставин вчинення підозрюваним зазначеного кримінального правопорушення, виявлення як тих обставин, що пом'якшують, так і тих, що обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення злочину.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 08.06.2025, однак завершити досудове розслідування у цей строк неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є особлива складність кримінального провадження, необхідність проведення значної кількості першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, послідовність проведення слідчих та процесуальних дій, тривалість проведення судових експертиз, строки яких не залежать від органу досудового розслідування чи прокурора, проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Специфіка досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження також полягає у тому, що частину запланованих слідчих та процесуальних дій можливо здійснити лише після отримання попередніх результатів і відомостей, які будуть одержані під час їх проведення та аналізу наявних документів і матеріалів, що унеможливлює їх проведення та закінчення до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Результати проведення зазначених вище процесуальних і слідчих дій мають значення для вирішення питання про доведення вини підозрюваної ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та вирішення питання про її винуватість під час судового розгляду.
У зв'язку з цим виникла необхідність продовжити підозрюваній ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не завершено, ризики, які дали підстави слідчим суддям застосувати запобіжний захід та продовжити строк його дії, не зменшилися, оскільки є триваючими, а альтернативні запобіжні заходи можуть перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Ризики, враховані судоми під час застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися, а саме відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також вказав, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначено до 10.07.2025 року. При цьому, останній зауважив, що попередньо апеляційним судом переглядалися доводи сторони обвинувачення щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, якими остання обґрунтовує необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою, та не були поставлені під сумнів. Більше того, наразі ризики, що існували при застосуванні вказаного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого з огляду на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри. Стороною обвинувачення не надано жодного вагомого доказу про те, що ОСОБА_4 здійснювала пособництво державі-агресору або діям держави-агресора, її збройних формувань, а отже не вчиняла кримінального правопорушення, а тому наявне повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вказує про її обґрунтованість. Також зазначив, що у ОСОБА_4 на утриманні знаходиться матір похилого віку. Просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на будь який інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, вказавши нащо прокурором не доведено ризики, які дають підставу для тримання під вартою. ОСОБА_4 співпрацює зі слідством, а тому, просив змінити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала своїх захисників та просила змінити запобіжний захід. Вважає, що кваліфікація є не вірною і її слід змінити на ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання а долучені до нього матеріали кримінального провадження № 22024000000000972 від 16.10.2024, а також надані захисником у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, в ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 10.04.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 02.06.2025 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024 до 3-х місяців, тобто до 10.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2025.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваної до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, дані про особу ОСОБА_4 слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_9 ризики, передбачених у п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованого їй особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна або без такої. Будучи обізнаною з покаранням, що їй загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
У свою чергу, на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на цей час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники (пособники) злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування осіб, причетних до вчинення злочину, що дає підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
У свою чергу, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень діяла спільно з не встановленими особами, з якими ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, чинити тиск шляхом підкупу, примусу, погроз на свідків з метою схилити їх до зміни показань або відмови від давання правдивих показань у кримінальному провадженні. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й продовжує існувати на подальших стадіях, у тому числі до часу безпосереднього отримання судом показань від свідків.
У свою чергу, наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на цей час не встановлені усі можливі спільники підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого їй злочину, зможе повідомити їм про факт виявлення її злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй в ході проведення досудового розслідування, сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, які можуть узгоджувати з ним подальший план спільних дій, в тому числі для давання органу досудового розслідування завідомо неправдивих показань тощо.
Також слідча суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, з огляду на ці обставини, існує наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи не під вартою, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, більш м'які запобіжні заходи, такі як застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням на підозрювану ОСОБА_4 відповідних обов'язків, не усунуть ризик тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на даній стадії розслідування є недопустимим.
У свою чергу, застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зокрема, цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрювана і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати будь-якими засобами контролю.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою, дані про особу підозрюваної, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 .
Водночас доводи захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо необґрунтованості ризиків, якими сторона обвинувачення аргументує необхідність продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження. У свою чергу, твердження щодо можливості застосування до підзахисного більш м'якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Так, на переконання слідчої судді, вказаний запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та не убезпечить від настання ризиків, встановлених у ході судового розгляду.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, підлягає задоволенню.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваної ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, можливості продовжити вчинення інкримінованого кримінального правопорушення чи вчинення іншого протиправного діяння, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваної, дають підстави слідчій судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак відхиляє такі доводи сторони захисту.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, визначити строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування до 10 липня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 307 КК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 10 липня 2025 року включно.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 з тримання під вартою на інший, не пов'язаний із триманням під вартою - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 06 червня 2025 року о 13 год. 40 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1