Справа № 761/33940/25
Провадження № 1-кс/761/22103/2025
18 серпня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, в якому детектив просить накласти арешт на автомобіль «Hyundai Santa FE» VIN: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном. Визначити порядок виконання ухвали шляхом заборонити приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, вчиняти будь-які дії щодо зміни власників (відчуження) вказаного майна.
Дане клопотання обґрунтоване тим, щоГоловним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках даного провадження «07».08.2025 в даному кримінальному проваджені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Макіївка, Донецької області, громадянину України, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність з конфіскацією майна.
Згідно інформації з реєстраційної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 є власником автомобіля «Hyundai Santa FE» VIN: НОМЕР_1 , 2010 року випуску.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів спрямованих на заборону відчуження майна підозрюваного ОСОБА_4 існує загроза неправомірного відчуження такого майна, у зв'язку з чим необхідним є накладення арешту на таке майно.
Детектив ОСОБА_3 або інший уповноважений детектив у кримінальному провадженні №12024080000000226 від 15.05.2024, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Разом з тим, до початку судового розгляду через канцелярію суду надійшла заява детектива ОСОБА_3 в якій останній просить долучити оновлену реєстраційну картку ТЗ, яким підтверджується належність зазначеного у клопотанні майна підозрюваному ОСОБА_4 а також проводити судовий розгляд раніше поданого клопотання про арешт майна без його участі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи, що слідчий був повідомлений завчасно та належним чином, разом з тим, до початку судового розгляду клопотання просив проводити судове засідання за його відсутності, слідча суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна без участі уповноваженого детектива.
Разом з тим, ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, слідча суддя з метою уникнення ймовірних ризиків відчуження або приховування майна до розгляду слідчим суддею по суті клопотання про арешт, приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання детектива про арешт майна без виклику власника майна - ОСОБА_4 або його представника.
Вивчивши клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, а також скерований на адресу суду оновлена реєстраційна картка ТЗ, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зі змісту клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №12024080000000226 від 15.05.2024 вбачається, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках даного провадження «07».08.2025 в даному кримінальному проваджені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Макіївка, Донецької області, громадянину України, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність з конфіскацією майна.
Згідно інформації з реєстраційної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 є власником автомобіля «Hyundai Santa FE» VIN: НОМЕР_1 , 2010 року випуску.
Так, згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У свою чергу, відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КК України до особи, яку суд визнає винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачених даною статтею Особливої частини КК України, передбачено застосування покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України закріплює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження №12024080000000226 від 15.05.2024 та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини провадження, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні детектива ляхом встановлення заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним у клопотанні майном та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
При цьому, слідча суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідча суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження №12024080000000226 від 15.05.2024, а також встановлену органом досудового розслідування наявність у власності підозрюваного ОСОБА_4 майна, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні детектива майна з метою забезпечення можливої конфіскації, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абзацом 1 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, слідча суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя,
Клопотання детектива - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Hyundai Santa FE» VIN: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 22 серпня 2025 року о 11 год. 35 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1