Справа № 2-6404/11
Провадження № 4-с/761/56/2025
30 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника заявниці: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Юлії Йосипівни, про поновлення процесуального строку на звернення до суду із скаргою; зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2024р. ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просила суд:
-поновити процесуальний строк на подання скарги;
-зобов'язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. (далі по тексту - державний виконавець) зняти арешт, накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, на все майно ОСОБА_1 постановою про накладення арешту від 21 грудня 2018р.
Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що у Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2610/6404/2011, виданого 21 лютого 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
В межах вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 21 грудня 2018р. було накладено арешт на все майно, що належить боржнику (заявниці).
В подальшому, 06 травня 2021р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч. 1 п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Також заявницею наголошено на тому, що згідно постанови правління НБУ від 02 березня 2015р. №353 було розпочато процедуру ліквідації стягувача за вказаним виконавчим листом ПАТ «Кредитпромбанк» та з 01 жовтня 2020р. ПАТ «Кредитпромбанк» , як юридична особа припинила своє існування.
За таких обставин, наявність протягом тривалого чacv (понад 4 роки) не знятого арешту з майна заявниці, починаючи з дати завершення виконавчого провадження, за відсутністю відкритого виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та майнових претензій з боку стягувача, правоздатність якого припинена у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, на переконання заявника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а тому наявні правові підстави для зняття арешту з усього нерухомого майна заявниці (боржника).
Також, у поданій до суду скарзі, заявниця клопотала перед судом про поновлення процесуального строку для оскарження бездіяльності державного виконавця, оскільки такий було пропущено з поважних причин. Заявниця зазначила, що про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, як і про винесення оскаржуваної постанови вона не була обізнана, оскільки усі процесуальні документи, винесені в рамках вказаного виконавчого провадження надсилались боржнику ОСОБА_1 на адресу, вказану у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , однак, остання ніколи не проживала та не була зареєстрована за даною адресою, а отже, не отримувала жодних листів, в тому числі від органу ДВС.
У лютому 2025р. на адресу суду надійшов відзив представника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на скаргу, в якому останній зазначив, що правові підстави для зняття арешту з нерухомого майна, яке належить заявниці, накладеного оскаржуваною постановою відсутні, оскільки при поверненні виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» арешти з майна (коштів) боржника не знімаються. Крім того, у своєму відзиві представник просив суд проводити розгляд скарги за наявними в матеріалах справи документами у відсутність представника суб'єкта оскарження.
У червні 2025р. на адресу суду надійшла відповідь на запит суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій останній повідомив, що згідно даних обліку між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» відбулась передача активів та кредитних зобов'язань за договором від 20 травня 2013р. та актом приймання-передачі прав вимоги від 21 травня 2013р. Кредитний договір від 18 липня 2005р. №49.4.1/346/05-A, укладеного з ОСОБА_2 , був переданий у складі вищезазначених кредитів та обліковувався на рахунках в АТ «Дельта Банк». Забезпеченням за даним кредитом виступали порука та автотранспорт. Право вимоги за даним кредитним договором відступлене ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у складі лоту GL2N75757 за договором відступлення права вимоги від 04 жовтня 2019р. №1991/К; забезпечення списано з позабалансового обліку у зв'язку з відступленням права вимоги.
В судовому засіданні представник заявниці просив суд задовольнити скаргу у повному обсязі з підстав у ній наведених.
Решта учасників процесу в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином. У відповідності до ч. 2 ст 450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд скарги у їх відсутність.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначену скаргу подано заявницею з пропуском строку, визначеного ст. 449 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 ст. 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявницею такого строку з поважних причин.
При цьому, перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Беручи до уваги те, що заявницею доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаною скаргою, суд вважає, що наявні правові підстави для поновлення заявниці строку для подання скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судлом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2012р. по справі №2-6404/11, яке набрало законної сили, було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №49.4.1/346/05-А від 18 травня 2005р. у розмірі 11963,42 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 16 лютого 2012р. 95565,00 грн., 985,65 грн. - судових витрат.
В подальшому, 26 квітня 2013р. постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Барановським Б.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №2610/6404/2011, виданого 21 лютого 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1
21 грудня 2018р. державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журбою Т.В. в межах вищезгаданого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника. Зазначеною постановою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1
06 травня 2021р. головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому вказаний виконавчий документ на примусове виконання до органу ДВС не надходив.
Звертаючись до суду із вказазаною скаргою, заявниця наголошувала, що наявність протягом тривалого чacv (понад 4 роки) не знятого арешту з майна заявниці, починаючи з дати завершення виконавчого провадження (06 травня 2021р.), за відсутністю відкритого виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та майнових претензій з боку стягувача, правоздатність якого припинена у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, на переконання заявниці, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а тому наявні правові підстави для зняття арешту з усього нерухомого майна заявниці (боржника).
Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 02 червня 2015 р. № 353 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2015р. № 112, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації вказаного банку та призначено уповноваженою особою Фонду на його ліквідацію. 01 жовтня 2020р. повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора банку припинено, в зв'язку із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000701110060002930 про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи, відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно ліквідаційна процедура ПАТ «Кредитпромбанк» вважається завершеною, а банк ліквідованим.
Як вбачачається із відповіді, наданої представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно даних обліку між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» відбулась передача активів та кредитних зобов'язань за договором від 20 травня 2013р. та актом приймання-передачі прав вимоги від 21 травня 2013р. кредитний договір від 18 липня 2005р. №49.4.1/346/05-A, укладеного з ОСОБА_2 , був переданий у складі вищезазначених кредитів та обліковувався на рахунках в АТ «Дельта Банк». Забезпеченням за даним кредитом виступали порука та автотранспорт. Право вимоги за даним кредитним договором відступлене ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у складі лоту GL2N75757 за договором відступлення права вимоги від 04 жовтня 2019р. №1991/К; забезпечення списано з позабалансового обліку у зв'язку з відступленням права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадженя», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Водночас п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» містить норму, яка передбачає переривання визначених цим Законом строків до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64/22, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022р. №2102-IX64/22, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває і понині.
Таким чином, в силу зазначених положень, строк пред'явлення вищезгаданого виконавчого документу до виконання станом на дату звернення зі скаргою (листопад 2024р.) та станом на час розгляду скарги судом - не був пропущений, а отже, беручи до уваги вище встановлені судом обставини, зокрема, те що право вимоги за кредитним договором та, відповідно, забезпечення за вказаним кредитом (порука та автотранспорт) було відступлене ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у складі лоту GL2N75757 за договором відступлення права вимоги від 04 жовтня 2019р. №1991/К, новий кредитор має право звернутись до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , та в подальшому пред'явити виконавчий документ до виконання.
Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 1-2 та пп. 2 п. 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника, оскільки, як було зазначено вище, стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано.
Вказане також підтверджується позицією Верховного Суду від 20 квітня 2023р. у справі № 2-681/2011.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що до скарги не було додано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують обставини викладені у скарзі, враховуючи ту встановлену судом обставину, що строк на пред'явлення виконавчого листа по справі 2-6404/11 відносно боржника ОСОБА_1 станом на дату звернення зі скаргою та на даний час не є пропущеним в силу приписів пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положеннь Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022р. №2129-ІХ, суд дійшов очевидного висновку, що наведені заявницею підстави для зняття арешту з майна останньою, накладеного в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, оскільки, оскільки стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано.
При цьому, під час розгляду вказаної скарги, судом не встановлено, що заборгованість боржника ОСОБА_1 погашено та рішення суду виконано у повному обсязі.
Таким чином, вказану скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Юлії Йосипівни, про поновлення процесуального строку на звернення до суду із скаргою; зобов'язання вчинити дії.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Юлії Йосипівни, про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено 30 вересня 2025р.
Суддя: