Справа №760/25512/25 1-кс/760/11513/25
26 версеня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні №12025105090000122, подану у порядку ст. 303 КПК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій останній просить слідчого суддю скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання потерпілого у кримінальному провадженні про арешт майна, зобов'язати посадову особу вчинити дії, накласти тимчасовий арешт на автомобілі, що є фактичними речовими доказами у справі, здійснити їх розшук та вилучення, передати на зберігання на час здійснення слідства зазначене майно потерпілому у кримінальному провадженн ОСОБА_2 .
Розглянувши матеріали скарги, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого лише в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється главою 26 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік дій, рішень та бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, натомість ч. 2 вказаної статті передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 цього Кодексу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України вирішує лише ті питання, на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як в поданій скарзі її ініціатор виносить на розгляд питання, які не охоплюються ч. 1 ст. 303 КПК України.
Особа, яка вважає її права порушеними, повинна довести ці обставини і звернутись за захистом порушених прав у спосіб, визначений законодавством саме для цих обставин.
Скарга ОСОБА_2 подана саме в порядку ст. 303 КПК України, про що зазначено останнім у скарзі, однак не містить жодних вимог, які відносяться до компетенції слідчого судді за наведеною нормою та мають бути ним розглянуті.
Слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені ОСОБА_2 вимоги викладені в скарзі не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку, передбаченому ст.ст. 303-307 КПК України
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні №12025105090000122, подану у порядку ст. 303 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1