Справа № 640/15544/21 Головуючий у 1 інстанції - Леонтович А.М.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
29 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 за заявою ОСОБА_1 , поданої у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності 90 відсотків, у розмірі 100 відсотків з 01.01.2018, виходячи з його грошового забезпечення, доплати за науковий ст. кандидата юридичних наук в ін. підрозділах 15%; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%; надбавка за особливо важливі завдання 80%; премія 90% (ПО), надбавки за особливості проходження служби 65% (ПО, ОВЗ, НВР) - 7215, 00 грн., обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідних до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року: посадовий оклад - 5920, 00 грн., оклад за військове звання - 1480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3700, 00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату йому пенсії з розміру грошового забезпечення вказаних у Довідках із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: доплата за науковий ст. кандидата юридичних наук в ін. підрозділах 15%; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%; надбавка за особливо важливі завдання 80%; премія 90% (ПО), надбавки за особливості проходження служби 65% (ПО, ОВЗ, НВР) - 7215, 00 грн., обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідних до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920, 00 грн., оклад за військове звання - 1 480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50 % - 3700, 00 грн., як середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, включивши до розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017, Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2018 із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких має нараховуватись пенсія з розрахунку 90% по інвалідності відповідних сум грошового забезпечення у повному обсязі без будь-яких обмежень пенсії максимальним розміром та провести пов'язані із цим розрахунки з обов'язковим урахуванням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром після проведеного перерахунку на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2021 №ВСЗ/2146 починаючи з 01.01.2018 та провести пов'язані із цим розрахунки з урахуванням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017 та наданої тоді Довідки;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язати його подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по цій справі згідно з статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, позиції ВАСУ і рішення КСУ щодо правомірності судового контролю.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.04.2021 № ВСЗ/2069;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.04.2021 №ВСЗ/2069 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплаченого;
- визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 перерахунку пенсії за період з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 75 % суми підвищення пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01.12.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчі листи №640/15544/21 щодо виконання рішення суду від 27.09.2022:
1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.04.2021 №ВСЗ/2069 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплаченого;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
27.01.2023 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою у порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017 по справі № 761/44708/16-а та довідки наданої військкоматом до ГУ ПФУ у м. Києві від 21.08.2017 №1427 у повному обсязі без будь-яких обмежень пенсії максимальним її розміром по інвалідності 80 відсотків у розмірі 100 відсотків з часу припинення такої виплати, виходячи грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату пенсії згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017 по справі № 761/44708/16-а та довідки наданої військкоматом до ГУ ПФУ у м. Києві від 21.08.2017 № 1427 у повному обсязі без будь-яких обмежень пенсії максимальним її розміром по інвалідності 80 відсотків у розмірі 100 відсотків з часу припинення такої виплати, виходячи грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити з часу припинення таких виплат і до часу прийняття Рішення судом згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2017 року у повному обсязі без будь-яких обмежень її максимальним розміром із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких має нараховуватись мені пенсія з розрахунку 80% по інвалідності 100 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача моральну шкоду у розмірі - 50000 грн.;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Зобов'язати його подати до Київського окружного адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по цій справі згідно із ст. 382 КАС України, позиції ВАСУ і рішення КСУ щодо правомірності судового контролю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій вчинених суб'єктом владних повноважень щодо неналежного виконання рішення суду повернуто заявнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для розгляду по суті чи встановити інше рішення про задоволення позову.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону № 1404-VIII).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 сформовано висновок про те, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли заявник не використав можливості виконання рішення суду на підставі Закону України "Про виконавче провадження", є передчасним.
Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (статтею 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (статті 383 КАС України).
Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Згідно з статтею 382 КАС України судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення статті 383 КАС України.
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України або звернутись із відповідною заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
За приписами частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
У постанові від 08.11.2024 у справі № 340/222/20 Верховний Суд зауважив, що вказаний перелік не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України.
Частинами 4 та 5 статті 383 КАС України установлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначено, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
У зазначеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 вказано, що зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України.
Водночас Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами про те, що суд першої інстанції обмежив право на доступ до правосуддя, оскільки рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов'язкових вимог частини 2 статті 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: підстави заяви (клопотання, заперечення). До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Таким чином, якщо заява подана на стадії виконання, у тому числі заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду суд оцінює її відповідність встановленим вимогам, зокрема наявність підстав заяви. Відсутність зазначених елементів може бути підставою для залишення заяви без руху або її повернення.
На відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що частина 5 статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
У постанові від 08.11.2024 у справі № 340/222/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що ураховуючи положення частини 5 статті 383 КАС України судом не може бути прийнято іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 не надано доказів пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Отже, у спірному випадку заявником під час подання заяви у порядку статті 383 КАС України подано таку без додержання обов'язкових норм, позивачем не надано пояснень щодо причин неможливості подання документів, що містять інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, інформацію про хід виконавчого провадження до суду першої інстанції.
Колегія суддів констатує, що виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду покладається на особу, яка має намір її подати, а тому така повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений процесуального права повторно звернутися до суду із належним чином оформленою заявою відповідно до вимог статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 у справі № 340/5977/22.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" висновки ЄСПЛ є джерелом права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.