Справа № 580/11395/24 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
29 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Дашуківські Бентоніти» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, -
Акціонерне товариство «Дашуківські Бентоніти» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №11557/23-00-07-04-01 від 09.08.2024, складене на підставі акту перевірки від 05.07.2024 № 7967/23-00-07-04-01/00223941;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №11558/23-00-07-04-01 від 09.08.2024, складене на підставі акту перевірки від 05.07.2024 №7967/23-00-07-04-01/00223941.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, акціонерне товариство «Дашуківські Бетоніти» (далі - АТ «Дашуківські Бетоніти») зареєстроване як юридична особа, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код (податковий номер) товариства 00223941.
Головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області Сіренко Людмилою Іванівною та головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області Сігорі Анною Іванівною проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.06.2024 № 9167555798 (далі - декларація) від'ємного значення з податку на додану вартість.
За наслідками проведеної перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість від 05.07.2024 № 7967/23-00-07-04-01/00223941.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого встановлено завищення рядка 21 Декларації з податку не додану вартість «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» за травень 2024 року на суму 1063321 грн. та заниження податку на додану вартість за травень 2024 року на суму 94764 грн.
В акті від 05.07.2024 № 7967/23-00-07-04-01/00223941 відповідач вказує на наступне.
В ході проведення перевірки встановлено, що АТ «Дашуківські Бетоніти» та ТОВ «Укрбентопром» укладено договір доручення №б/н від 01.01.2022, згідно якого повірений - ТОВ «Укрбентопром» зобов'язується від імені і за рахунок довірителя АТ «Дашуківські Бетоніти» виконувати грошові зобов'язання довірителя (п.1.1 договору).
При цьому, п.2.1 договору передбачено, що довіритель зобов'язується повернути повіреному витрачені ним кошти для виконання умов договору та сплатити винагороду, розмір, строк та порядок оплати якої погоджується сторонами окремо шляхом укладання додаткової угоди.
Пункт 1.1 та п. 2.1 договору доручення №б/н від 01.01.2022 мають суперечності щодо джерела фінансування, тобто за чий рахунок ТОВ «Укрбентопром» має здійснювати грошові зобов'язання АТ «Дашуківські Бетоніти».
Станом на 31.05.2024 згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Укрбентопром» в сумі 7494188,02 грн.
Вказана винагорода повіреному не нараховувалася протягом двох років.
Станом на 28.12.2023 разовою додатковою угодою №1 від 28.12.2023 сторони дійшли згоди, що винагорода, передбачена п.2.1 договору, за виконання повіреним грошових зобов'язань довірителя за період з 01.01.2022 по 28.12 2023 складає 4 320 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 720 000, 00 грн. Інших умов додаткова угода не містить.
Згідно даних рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» оплата з винагороди відсутня. До перевірки надано єдиний акт виконаних робіт (послуг) від 28.12.2023 за №1 на загальну суму 4320000 грн., в т.ч. ПДВ 720 000, 00 грн. з найменуванням послуги - послуга платіжного агента.
Аналізуючи дані ЄРПН щодо виписки податкових накладних, перевіркою встановлено, що 28.12.2023 було виписано ТОВ «Укрбентопром» три податкові накладні, а саме: №100 на загальну суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ 20 000 грн. з найменуванням послуги- послуга платіжного агента; № 101 на загальну суму 1200000 грн., в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн. з найменуванням послуги- послуга платіжного агента; №102 на загальну суму 3 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 500 000 грн. з найменуванням послуги послуга платіжного агента.
Таким чином, покупець не має підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в податкових накладних, у разі здійснення підприємством даної послуги одним актом з однією сумою. Також, договором доручення та додатковою угодою передбачено виплату винагороди довірителю, а не послуги платіжного агента, що зазначено в податкових накладних.
Реквізити податкової накладної, зазначені у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, є обов'язковими реквізитами. Тобто, невідповідність найменування/номенклатури товарів/послуг не дає можливості ідентифікувати операції. Крім того, послуги платіжного агента мають право надавати платіжні установи.
ТОВ «Укрбентопром» не відноситься до платіжних установ та не має відповідної ліцензії.
Актом перевірки також встановлено обставини, щодо заємовідносин з ПП «Модена», (код за ЄДРПОУ 31541926) стосовно наданих транспортних послуг в адресу АТ «Дашуківські Бетоніти» за період з лютого по травень 2024 року.
Відповідно до договору від 01.02.2024 № 01022024, АТ «Дашуківські Бетоніти» в особі т.в.п голови Правління Скульського О.Л., що іменується надалі «замовник», з одного боку, та ПП «Модена», в особі директора Кучерук О.А., що іменується надалі «виконавець», з іншої сторони, в подальшому іменуються сторони, уклали між собою договір про надання транспортних послуг.
До перевірки надано акти виконаних робіт №14/02 від 14.02.2024, №29/03 від 20.03.2024, №30/04 від 30.04.2024, №31/05 від 31.05.2024, місце складання яких - м. Рівне. Загальна вартість кожного з них 1 200 000 грн. в т.ч. ПДВ 200 000 грн.
У періоді, що перевіряється встановлено, що ПП «Модена» документально оформлено на адресу АТ «Дашуківські Бетоніти» податкові накладні № 29 від 14.02.2024 на суму 1 200 000 грн. (сума ПДВ 200 000 грн.), № 70 від 29.03.2024 на суму 1 200 000 грн. (сума ПДВ 200 000 грн.), № 106 від 30.04.2024 на суму 1 200 000 грн. (сума ПДВ 200 000 грн.), № 104 від 31.05.2024 на суму 1 200 000 грн. (сума ПДВ 200 000 грн.).
АТ «ДАШУКІВСЬКІ БЕНТОНІТИ» відобразило суми ПДВ на підставі таких податкових накладних в складі податкового кредиту наступним чином: за лютий 2024 на суму ПДВ 200 000 грн., за березень 2024 на суму ПДВ 200000 грн., за квітень 2024 на суму ПДВ 200 000 грн., за травень 2024 на суму ПДВ 200 000 грн.
Розрахунки за транспортні послуги не проводились та станом на 31.05.2024, згідно бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рахується кредиторська заборгованість в розмірі 4 800 000 грн., у т.ч. ПДВ 800 000 грн.
Всупереч умовам договору, вказані акти виконаних робіт є однотипними, мають загальний характер, містять лише найменування наданої послуги, не конкретизують зміст та обсяг наданих послуг, не містять інформації, яка б детально розкривала надані послуги, та їх характер (які саме роботи/послуги та в якій кількості отримані, де саме надавались, виконувалися), калькуляцію визначення їх вартості, часові межі виконання, результати здійснених заходів, тощо.
Також, даними актами неможливо ідентифікувати транспортні засоби, якими здійснювалися роботи, не відображено перелік осіб, які відповідальні та залучені до виконання робіт.
Таким чином, враховуючи всі перераховані недоліки, дані акти виконаних робіт не відповідають вимогам первинного документу, чим порушено ст. 1 та ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Окрім цього, актом перевірки встановлено, що юридична адреса ПП «Модена» - с. Олександрія Рівненського району, а оскільки до матеріалів перевірки не надано ТТН, то факт транспортування, переміщення транспортних засобів до місця виконання робіт не підтверджено.
На підставі акта перевірки відповідачем 09.08.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 11557/23-00-07-04-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 94 767, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 692, 00 грн.;
- №11558/23-00-07-04-01, яким позивачу зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 063 321, 00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень, а тому відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення податкових перевірок врегульований нормами глави 8 ПК України.
Так, згідно з нормами підп. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальної планової перевірки визначено статтею 78 ПК України.
Так, положеннями вказаної статті, зокрема, передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до норм п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пп.14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.
Отже, у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.
Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).
В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Вищевикладене узгоджується із правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, від 21.12.2022 у справі № 380/14264/21, від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18, від 10.09.2020 у справі № 640/2722/19, від 29.10.2019 у справі № 823/1436/13.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Укрбентопром» було укладено договір доручення № б/н від 01.01.2022, згідно якого ТОВ «Укрбентопром» зобов'язується від імені і за рахунок позивача виконувати грошові зобов'язання довірителя (п.1.1. договору).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень щодо форми і змісту первинних документів до договору доручення № б/н від 01.01.2022.
Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що довіритель зобов'язується повернути повіреному витрачені ним кошти для виконання умов договору та сплатити винагороду, розмір, строк та порядок виплати якої погоджується сторонами окремо, шляхом укладання додаткової угоди.
Більше того, враховуючи взаємні зобов'язання між позивачем та ТОВ «Укрбентопром» повернення витрачених коштів ТОВ «Укрбентопром», як повіреним, за договором доручення № б/н від 01.01.2022 здійснювалось у формі зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється відповідними актами та повністю відповідає правовій природі правовідносин між контрагентами щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог у разі такого волевиявлення обох сторін.
Вчинення суб'єктами господарювання правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог повністю відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України.
Щодо доводів контролюючого органу про відсутність єдиної податкової накладної та оформлення 28.12.2023 трьох податкових накладних №100, №101, №102, то колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено заборони складати кілька податкових накладних навіть у випадку оплати товару однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг.
Відповідно до договору від 01.02.2014 №01022024, позивач та ПП «Модена», уклали договір про надання транспортних послуг.
Згідно договору від 01.03.2024 №01022024, позивач замовив у ПП «Модена» транспортні послуги щодо переміщення грунту та видобутої сировини територією кар'єру позивача, тобто, без будь-якого переміщення чи вивезення за територію заводу.
На підтвердження виконання цих послуг були складені акти: № 1402 від 14.02.2024, № 3103 від 31.03.2024, № 3004 від 30.04.2024, № 3005 від 30.05.2024.
Між цим, під час складання вказаних актів сторонами договору від 01.02.2014 №01022024 дотримано вимог щодо форми і змісту первинних документів.
Щодо тверджень контролюючого органу про ненадання позивачем до перевірки ТТН на підтвердження реальності надання послуг за договором від 01.03.2024 №01022024, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки надання послуг позивачу здійснювалось в межах власної території позивача (по кар'єру, від кар'єру до складу, між складами, тощо), саме тому відпуску, списання, обліку, переміщення транспортними шляхами товарно-матеріальних цінностей позивача не відбувалось.
Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Вищевикладене свідчить про те, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №11558/23-00-07-04-01 від 09.08.2024 та №11557/23-00-07-04-01 від 09.08.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. В той же час, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують.
Крім того, аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.