Справа № 758/178/25
Категорія 140
26 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У січні 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Будзан Л.Д. Справу передано судді 06 січня 2025 року.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року здійснено перехід від розгляду адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання по справі.
В судове засідання позивач повторно не з'явився, жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За змістом ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 45 КАС України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Особа, яка подала позовну заяву, з метою дотримання своїх процесуальних прав, має стежити за подальшим рухом справи, як шляхом отримання кореспонденції ним або уповноваженим представником, так і за допомогою офіційних джерел, зокрема, веб-порталу Судової влади.
Суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".
Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, призначені на 23 червня 2025 року та 26 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Так, повідомлення позивачу ОСОБА_1 про розгляд справи на 23 червня 2025 року о 15.00 год. направлялося 05.05.2025 Подільським районним судом міста Києва у додаток «Viber» на номер телефону: НОМЕР_1 , а також, поштовим відправленням на адресу, зазначену у позовній заяві.
Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання від 23 червня 2025 року, судове засідання не фіксувалося технічними засобами відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з тим, що учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Розгляд справи було відкладено на 12 серпня 2025 року о 11 год. 00 хв.
25 червня 2025 року судом було повідомлено позивача про розгляд справи на 12 серпня 2025 року о 11 год. 00 хв. шляхом надіслання повідомлення у додатку «Viber» на номер телефону: НОМЕР_1 , яке було доставлено 25 червня 2025 року о 12:15:57, а також, поштовим відправленням на адресу, зазначену у позовній заяві.
Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання від 12 серпня 2025 року, судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Розгляд справи було відкладено на 26 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв.
21 серпня 2025 року судом було повідомлено позивача про розгляд справи на 26 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв. шляхом надіслання повідомлення у додатку «Viber» на номер телефону: НОМЕР_1 , яке було доставлено 21 серпня 2025 року о 11:18:54, а також, поштовим відправленням на адресу, зазначену у позовній заяві.
Водночас, враховуючи предмет спору по цій справі, для її розгляду необхідно було заслухати пояснення усіх сторін, тому, розгляд справи без участі позивача або його представника є неможливим.
Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Вищенаведена норма сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду позивачу, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою незацікавленість до спору.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Аналогійний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Ураховуючи те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки, від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 124, 205, 240, 256, 294 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Шостого адміністративного апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Суддя Леся БУДЗАН