01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Шевченко А.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.
22 вересня 2025 року Справа № 320/41767/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Корольової Ю.В.
представника Відповідача Кальковця В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними дій, скасування рішення та
зобов'язання вчинити дії
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00894100701 від 07.08.2024.
В обґрунтування позовної заяви Позивач стверджував про помилковість висновків, викладених в акті перевірки, щодо завищення вартості реалізованих робіт і послуг, оскільки у вказані дати по рахунку 903 за 2023 було здійснено списання дизельного пального, яке було використано ТОВ «Оріон-Логістик» у процесі провадження господарської діяльності з надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, що підтверджуються актами списання товарів.
Також Позивач зазначав про помилковість висновків Відповідача в частині ненадання актів списання автомобільних запчастин, оскільки їх списання було здійснено на підставі актів виконаних робіт до договору про виконання робіт з обслуговування, ремонту транспортних засобів та купівлі запасних частин від 08.02.2024, укладеного між Позивачем та ТОВ «Трейлер Солюшнз» .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що в ході податкової перевірки було встановлено, що в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» Товариством були проведені операції по придбанню транспортних засобів, що призвело до завищення собівартості реалізованих робіт і послуг та заниження фінансового результату до оподаткування у розмірі 10 106 748,00 грн.
При цьому, суд зазначив, що усі витрати, пов'язані з придбанням автомобіля, повинні обліковуватися на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».
Щодо порушень які виникли при формуванні Позивачем витратної частини із списання автомобілі них запчастин суд зазначив, що в ході перевірки підприємством не було надано за 1 квартал 2024 року актів списання автомобільних запчастин на суму 276 209,00 грн.
При цьому, суд не прийняв до уваги доводи Позивача про те, що списання запасних частин на суму 276 208,78 грн було здійснено на підставі актів виконаних робіт, оскільки вони є підтвердженням саме надання послуг.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги - задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Апелянт зазначає, що основні засоби були вчасно оприбутковані на відповідному рахунку, амортизація на них нарахована відповідно до вимог чинного законодавства, а акти введення в експлуатацію були оформлені належним чином, що і було підтверджено у Акті.
При цьому Апелянт звертає увагу на те, що у випадку заниження фінансового результату до оподаткування в результаті внесення витрат на придбання автомобілів до рахунку 903, як про це зазначив контролюючий орган та суд першої інстанції, а не списання на відповідні суми дизельного пального, про що зазначає Товариство, мали би виникати розбіжності між кількістю придбаного та списаного пального. Втім, в ході перевірки таких розбіжностей виявлено не було.
Щодо відображення в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» операцій по придбанню основних засобів на 10 106 748,00 грн Апелянт зазначає, що в дійсності цю суму було здійснено списання пального, що підтверджується Актами списання товарів (пального) яке було використано ТОВ «Оріон-Логістик» у процесі провадження господарської діяльності з надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Також Апелянт посилається на суперечливість показань свідка, допитаного судом першої інстанції щодо зазначених вище обставин та порушення судом норм процесуального права під час його виклику.
Щодо ненадання актів списання автомобільних частин Апелянт стверджує, що ТОВ «Оріон-Логістик» фактично не отримувало вказані запасні частини та матеріали, то, відповідно, не здійснювало їх використання самостійно, а тому і правові підстави для складання актів списання були відсутні. Вказані запасні частини та матеріали у процесі ремонту були встановлені на спеціалізованій станції технічного обслуговування ТОВ «ТРЕЙЛЕР СОЛЮШНЗ» безпосередньо під час ремонту.
Для обліку витрат на ремонт транспортних засобів ТОВ «Оріон-Логістик» було оприбутковано запасні частини та матеріали на суму 276 208,78 грн, але їх списання було здійснено на підставі вказаних акту виконаних робіт.
Також Апелянт стверджує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилався на Наказ №130 від 18.12.2000, який втратив чинність відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №838.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 та від 02.06.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від Позивача надійшло доповнення до апеляційної скарги у якому він просить доповнити скаргу додатковою вимогою про стягнення витрат на професіи?ну правничу допомогу.
Також ТОВ «Оріон-Логістик» подано письмові пояснення по справі у яких посилається на відсутність розбіжностей між кількістю придбаного та списаного дизельного пального.
Крім того Позивач посилається на право оформлення узагальнених актів списання пального один раз на місяць та стверджує, що збіг сум списання пального та вартості введених в експлуатацію основних засобів є календарним та арифметичним збігом, який не свідчить про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку.
Відповідачем подано додаткові пояснення у справі у яких він зазначає, що до перевірки жодного Акту про списання пального Позивачем надано не було. Також контролюючий орган посилається на «підміну» Позивачем даних по картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг», встановлених у ході перевірки даних щодо проведення операцій по придбанню автомобілів на операцію по списанню дизельного палива.
У судовому засіданні представниця Позивача підтримала правову позицію, викладену у апеляційній скарзі та інших заявах по суті спору, а також повторно наполягала на відсутності розбіжностей між обсягом придбаного та списаного пального, яка виникла у разі внесення витрат на придбання автомобілів до рахунку 903. Просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов - задовольнити.
У судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та наполягав на правовій позиції контролюючого органу. Додатково представник Відповідача зазначив, що питання придбання-списання дизельного палива не було предметом перевірки і акти списання до перевірки не надавалися. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» від 31.05.2024 №3827-п проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 31.03.2024 та іншого законодавства за відповідний період.
17.07.2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» №89699/Ж5/26-15-07-01-05-20/38483506, в якому встановлено порушення:
- підпункту 14.1.36 статті 14, підпункту 14.1.54, підпункту 14.1.56 статті 14, пункту 36.1 статті 36, підпункту 44.4, підпункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 868 933,00 грн., а саме: 2023 рік - 1 579 865,00 грн.; 1 квартал 2024 року - 289 068,00 грн.;
- підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 та підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 56 209,02 грн. в тому числі за: 2018 рік - 613,66 грн., 2020 рік - 2767,17 грн., 2021 рік - 2789,88 грн., 2022 рік - 49 539,29 грн., 2023 рік - 499,02 грн.;
- підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати до бюджету військового збору за серпень 2018 року-січень 2024 року у сумі 4 989,83 грн. та не сплати за лютий 2024 року у розмірі 3, 47 грн.;
- пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за липень 2018 року.
Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи протягом перевіряємого періоду Позивачем було придбано основні засоби, про що свідчить: Договір купівлі - продажу № АП 2023-06 від 26.01.2023 року, укладеного між ТОВ «Агротраксервіс» (продавець) в особі директора Гайворонського P.O., який діє на підставі статуту та ТОВ «Оріон-Логістик» (покупець) в особі директора ОСОБА_1 з іншої сторони.
Предмет договору: продавець зобов'язаний передати у власність покупцю: тягач сідельний MAN TGХ 18.440 4X2 BL SA, Акт приймання - передачі від 27.02.2023 року, тягач сідельний MAN TGX 18.440 4X2 BL SA; Видаткова накладна № 00000000004 від 27.02.2023 на суму 3 350 490,0 грн. (без ПДВ); Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ -1) № ОЛ000000003 від 31.03.2023, автомобіль: тягач сідельний MAN TGX 18.440 4X2 BL SA, балансова вартість - 3 350 490,43 грн.
Відповідно до бухгалтерських регістрів, бухгалтерського рахунку 105 «Транспортні засоби», оприбуткований тягач сідельний MAN TGX 18.440 4X2 BL SA на баланс підприємства - 31.03.2023 року.
Відповідно до рахунку 13 «Амортизація» протягом 2023 року на тягач сідельний MAN TGX 18.440 4Х 2 BL SA було нараховано амортизаційні відрахування.
В ході перевірки встановлено, що 31.03.2023 року в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» була проведена операція по придбанню тягача сідельного МАN TGX 18.440 4X2 BL SA у розмірі 3 350 490,0 грн., що призвело до завищення собівартості реалізованих робіт і послуг у розмірі 3 350 490,00 грн.
Договір купівлі - продажу № 0252605111 від 20.04.2023 року, укладеного між СП у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна Марседес БЕНЦ» (продавець) в особі заступника директора з продажу автомобілів ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту та ТОВ «Оріон - Логістик» (покупець) в особі директора ОСОБА_1 з іншої сторони.
Предмет договору: продавець зобов'язаний передати у власність покупцю: Mercedes - Benz GLE 300d 4MАТІС, видаткова накладна № 0252605111 від 27.04.2023 на суму 2 734 510,13 грн. (без ПДВ ), акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ 03 -1) № ОЛ000000004 від 30.04.2023, автомобіль: Mercedes - Benz GLE 300d 4MATIC, балансова вартість - 2 871 235,64 грн.
Відповідно до бухгалтерських регістрів, бухгалтерського рахунку 105 «Транспортні засоби», оприбуткований автомобіль Mercedes-Benz GLE 300d 4МАТІС на баланс підприємства - 30.04 2023 року.
Відповідно до рахунку 13 «Амортизація» протягом 2023 року на автомобіль Mercedes - Benz GLE 300d 4MATIC було нараховано амортизаційні відрахування.
В ході перевірки встановлено, що 30.04.2023 року в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» була проведена операція по придбанню автомобіля Mersedes Benz GLE 300d 4MATIC у розмірі 2 871 235,64 грн., що призвело до завищення собівартості реалізованих робіт і послуг у розмірі 2 871 235,64 грн.
Договір купівлі - продажу № 0851-23А від 07.03.2023 року, укладеного між ПП «Престиж Автомоторс» (продавець) в особі директора ОСОБА_3 , який діє на підставі статуту та ТОВ «Оріон - Логістик» (покупець) в особі директора ОСОБА_1 з іншої сторони.
Предмет договору: продавець зобов'язаний передати у власність покупцю: Porsch Macan T, Додаткова угода № 1 від 15.05.2023, продавець передав покупцю автомобіль: Porsch Macan T, Акт приймання-передачі від 17.05.2023 на суму 2 443 619,0 грн. (без ПДВ), Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ-1) №ОЛ000000005 від 31.05.2023, автомобіль: Porsche Macan N, балансова вартість - 2 555 300,10 грн.
Відповідно до бухгалтерських регістрів, бухгалтерського рахунку 105 «Транспортні засоби», оприбуткований автомобіль Porsch Macan T на баланс підприємства - 31.05.2023 року.
Відповідно до рахунку 13 «Амортизація» протягом 2023 року на автомобіль: Porsch Macan T було нараховано амортизаційні відрахування.
В ході перевірки встановлено, що 31.05.2023 року в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» була проведена операція по придбанню автомобіля Porsche Macan T у розмірі 2 555 300,0 грн., що призвело до завищення собівартості реалізованих робіт і послуг у розмірі 2 555 300,00 грн.
Договір купівлі - продажу № 1455/08/23 від 24.08.2023 року, укладеного між ТОВ «Саміт Моторз Україна» (продавець) в особі директора Головко О.С.., який діє на підставі статуту та ТОВ «Оріон - Логістик» (покупець) в особі директора ОСОБА_1 з іншої сторони.
Предмет договору: продавець зобов'язаний передати у власність покупцю: Toyota RAV4 HYBRID, додаткова угода від 14.03.2024 року, продавець передав покупцю автомобіль: Toyota RАV4 HYBRID, видаткова накладна № СР00-068258 від 20.03.2024 на суму 1 266 401,50 грн. (без ПДВ), акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ -1) № ОЛ000000003 від 31.03.2024, автомобіль: Toyota RAV4 HYBRID, балансова вартість - 1 329 721,58 грн.
Відповідно до бухгалтерських регістрів, бухгалтерського рахунку 105 «Транспортні засоби», оприбуткований автомобіль Toyota RAV4 HYBRID на баланс підприємства - 31.03.2024 року.
Відповідно до рахунку 13 «Амортизація» протягом 1 кварталу 2024 року на автомобіль: Toyota RАW4 HYBRID було нараховано амортизаційні відрахування.
В ході перевірки встановлено, що 31.03.2024 року в картці бухгалтерського рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» була проведена операція по придбанню автомобіля Toyota RAV4 HYBRID у розмірі 1 329 721,58 грн., що призвело до завищення собівартості реалізованих робіт і послуг у розмірі 1 329 721,58 грн.
В ході перевірки встановлено, що підприємство в складі витрат у 2023 та в 1 кварталі 2024 році відобразило операцію по придбанню основних засобів (автомобілів) на суму 10 106 748,0 грн.
Оскільки, відповідно до даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва та Декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік та 1 квартал 2024 року, підприємством витрати на придбання основних засобів були віднесені до складу витрат, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування у розмірі 10 106 748,0 грн., а саме:
за 2023 рік в рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у загальній сумі 8 777 026,0 грн. без ПДВ;
за 1 квартал 2024 року в рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у загальній сумі 1 329 722,0 грн. без ПДВ.
В ході перевірки, підприємством надано акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) (форма № ОЗ-1) основних засобів автомобілів: тягач сідельний MAN TGX 18.440 4X2 BL SA, Mercedes-Benz GLE 300d 4MATIC, Porsch Macan T, Toyota RAV4 HYBRID в яких зазначено дати введення їх в експлуатацію.
Позивачем на субрахунку 903 за 2023 рік та 2024 рік зазначено списання датою за 31.03.2023 на суму 3 350 490,43 грн. (субрахунок 281), за 30.04.2023 на суму 2 871 235,64 грн. (субрахунок 281), за 31.05.2023 на суму 2 555 300,10 грн. (субрахунок 281), за 31.03.2024 на суму 1 329 721,58 грн. (субрахунок 281). Вказані суми щодо списання палива повністю відповідають вартості придбаних автомобілів за договорами купівлі-продажу та датам їх придбання.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС в м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2024 року №00894100701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на 2 336 166,25 грн., з них основний платіж у розмірі 1 868 933,00 грн. та штрафні санкцій у розмірі 467 233,25 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушують законні права та інтереси, Позивач звернувся з цим позовом до суду.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України ( далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В силу приписів пункту 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Таким чином, «господарська діяльність» у розумінні пп. 14.1.36 ПК України - це діяльність, що: пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг; та спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи або через посередників.
Відповідно до статті 14.1.138 ПК України: основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 (надалі - Інструкція № 291), встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).
Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).
План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.
Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.
Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).
Рахунки класів 0 - 7 є обов'язковими для всіх підприємств.
Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
Згідно із визначенням, наведеним у пункті 4 П(С)БО 7 Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Відповідно до пункту 7 П(С)БО 7 «Основні засоби» зарахування на баланс основних засобів (далі - ОЗ) у бухгалтерському обліку здійснюється за первісною вартістю.
До складу первісної вартості об'єкта ОЗ включають (пункту 8 П(С)БО 7):
- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без урахування непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт ОЗ;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються платнику);
- витрати зі страхування ризиків доставки ОЗ;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження 03;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Усі витрати, пов'язані з придбанням автомобіля, повинні обліковуватися на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».
Автомобіль який став придатним до використання, його зараховують до складу основних засобів на рахунок 105 «Транспортні засоби». Процедуру зарахування здійснює комісія, призначена керівником підприємства, що оформляється актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ (типова форма №03-1). В акті, як правило, зазначають метод амортизації автомобіля, строк його корисного використання, ліквідаційну вартість. Акт затверджується керівником підприємства і передається в бухгалтерію для відображення господарської операції в бухгалтерському обліку. Фактично акт виконує в тому числі функції розпорядчого документа (пункту 23 ПБО 7 «Основні засоби»).
На підставі акта в бухгалтерському обліку відображається операція Дт 105 «Транспортні засоби» Кт 152. З місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт ОЗ став придатним для корисного використання (автомобіль введено в експлуатацію - зараховано до складу ОЗ), починається нарахування амортизації (пункту 29 ПБО 7 «Основні засоби»).
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати». За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:
901 «Собівартість реалізованої готової продукції»
902 «Собівартість реалізованих товарів»
903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»
904 «Страхові виплати»
На субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.
На субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
На субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.
На субрахунку 904 «Страхові виплати» підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування», узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку.
Так, рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Так, на субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.
Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.
Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.
В свою чергу на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».
На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.
На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
При цьому, рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, виконання робіт, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.
Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:
100 «Інвестиційна нерухомість»
101 «Земельні ділянки»
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»
103 «Будинки та споруди»
104 «Машини та обладнання»
105 «Транспортні засоби»
106 «Інструменти, прилади та інвентар»
107 «Тварини»
108 «Багаторічні насадження та плодоносні рослини»
Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Рахунок 20 має такі субрахунки:
201 «Сировина й матеріали»
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»
203 «Паливо»
204 «Тара й тарні матеріали»
205 «Будівельні матеріали»
206 «Матеріали, передані в переробку»
207 «Запасні частини»
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»
209 «Інші матеріали»
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду з урахуванням доводів Апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції про подвійне відображення Товариством витрат на придбання транспортних засобів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивачем на субрахунку 903 за 2023 рік та 2024 рік зазначено списання дизельного палива за 31.03.2023 на суму 3 350 490,43 грн (субрахунок 281), за 30.04.2023 на суму 2 871 235,64 грн (субрахунок 281), за 31.05.2023 на суму 2 555 300,10 грн (субрахунок 281), за 31.03.2024 на суму 1 329 721,58 грн (субрахунок 281).
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «Оріон - Логістик» було придбано основні засоби, а саме транспортні засоби:
- тягач сідельний MAN TGХ 18.440 4X2 BL SA, що підтверджується видатковою накладною № 00000000004 від 27.02.2023 на суму 3 350 490,0 грн. (без ПДВ), актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ -1) № ОЛ000000003 від 31.03.2023, автомобіль: тягач сідельний MAN TGX 18.440 4X2 BL SA, балансова вартість - 3 350 490,43 грн;
- MersedesBenz GLE 300d 4MATIC, про, що свідчить надана до перевірки видаткова накладна №0252605111 від 27.04.2023 на суму 2 734 510,13 грн. (без ПДВ), та акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ -1) №ОЛ000000004 від 30.04.2023, автомобіль: Mersedes-Benz GLE 300d 4 MATIC, балансова вартість - 2 871 235,64 грн;
- Porsch Macan T, що підтверджується актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ-1) №ОЛ000000005 від 31.05.2023, автомобіль: Porsche Macan N, балансова вартість - 2 555 300,10 грн;
- Toyota RAV4 HYBRID, що підтверджується актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ -1) № ОЛ000000003 від 31.03.2024, автомобіль: Toyota RAV4 HYBRID, балансова вартість - 1 329 721,58 грн.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що вказані вище суми та дати списання пального на субрахунку 903 за 2023 рік та 2024 рік повністю відповідають вартості придбаних автомобілів за договорами купівлі-продажу та датам їх придбання, що свідчить про відображення на субрахунку 903 списання витрат саме на придбання транспортних засобів: тягач сідельний MAN TGХ 18.440 4X2 BL SA, MersedesBenz GLE 300d 4MATIC, Porsch Macan T, Toyota RAV4 HYBRID.
На користь вказаного висновку свідчать також показання свідка, допитаного судом першої інстанції - ревізора-інспектора Лінчук Н.М., яка повідомила, що під час проведення перевірки нею було досліджено субрахунки 903 за 2023 рік та перший квартал 2024 року, відповідно до яких в графі списання за датами 31.03.2023 на суму 3 350 490,43 грн. (субрахунок 281), за 30.04.2023 на суму 2 871 235,64 грн. (субрахунок 281), за 31.05.2023 на суму 2 555 300,10 грн. (субрахунок 281), за 31.03.2024 на суму 1 329 721,58 грн. (субрахунок 281) містилася інформація про списання витрат саме на придбання автомобілів за вказаними договорами купівлі-продажу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що показання свідка щодо обставин відображення на субрахунку 903 списання зазначених вище сум як витрат саме на придбання автомобілів не містили суперечностей, а тому суд вважає необґрунтованими доводи Апелянта у цій частині.
Також апеляційний суд не приймає до уваги посилання ТОВ «Оріон Логістик» на акти списання товарів (пального) №5 від 31.03.2023 на суму 3 350 490,43 грн, №10 від 30.04.2023 на суму 2 871 235,64 грн, №12 від 31.05.2023 на суму 2 555 300,10 грн, та №8 від 31.03.2024 на суму 1 329 721,58 грн, оскільки такі акти не були надані під час проведення перевірки. Зворотнього Позивачем не доведено.
Посилання Апелянта на відсутність акту, який засвідчує факт відмови надати зазначені акти списання колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ревізором-інспектором було встановлено відображення Товариством на субрахунку 903 списання витрат на придбання автомобілів, а не палива на суму 10 106 748,00 грн, а відтак відповідні акти списання взагалі не були предметом перевірки.
При цьому, колегія суддів зазначає, що обов'язок доказування, покладений не Відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України не є абсолютним. Кожна сторона, зокрема й Позивач, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України). Втім, Позивачем не надано належних та допустимих у контексті ст. 73 - 74 КАС України доказів, які підтверджували б використання у його господарській діяльності пального у зазначених вище обсягах на підставі яких було складено такі узагальнені акти списання.
Більш того, як встановлено судом першої інстанції та Апелянтом не оспорюється, відповідно до субрахунку 903 за вказані періоди списання всього іншого палива на підприємстві здійснювалося із проводкою субрахунку 203 «Паливо» на якому обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель, і лише проводки по списанню витрат на вказані автомобілі відображається за проводкою субрахунку 281 «Товари на складі».
З огляду на викладене вище у своїй сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії ТОВ «Оріон-Логістик» щодо відображення у складі витрат операції по придбанню основних засобів (автомобілів) на суму 10 106 748,00 грн, призвели до заниження фінансового результату до оподаткування. Доводи Апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції у цій частині.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду щодо порушень які виникли при формуванні Позивачем витратної частини зі списання автомобільних запчастин, колегія суддів зазначає наступне.
Так, за результатами податкової перевірки контролюючим органом було встановлено, що підприємством було списано до складу витрат автомобільні запчастини на суму 1 375 570,78 грн. До перевірки за 1 квартал 2024 році, підприємством було надано акти списання автомобільних запчастин на суму 1 099 362,00 грн. Втім, актів списання автомобільних запчастин на суму 276 209,0 грн в ході перевірки підприємством не надано.
Обґрунтовуючи помилковість висновків суду першої інстанції щодо завищення ТОВ «Оріон-Логістик» витрат у розмірі 276 209,0 грн, Апелянт стверджує, що для обліку витрат на ремонт транспортних засобів ТОВ «Оріон-Логістик» було оприбутковано запасні частини та матеріали на суму 276 208,78 грн, без ПДВ, але їх списання було здійснено на підставі вказаних акту виконаних робіт №KYB_URT - №Зн-0756 від 27.03.2024 та акту виконаних робіт №KYB_URT - №Зн-0463 від 27.03.2024.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта колегія суддів зазначає, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами бухгалтерського обліку фінансової звітності, іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Так, для оформлення господарських операцій зі списання запасів складається акт списання запасів, а тому використані автозапчастини списуються як витрати на підставі актів списання.
Як правильно зазначив суд першої інстанції акт виконання робіт/надання послуг є підтвердженням виконаних робіт по договору у разі, якщо у предметі договору послуги з монтажу не передбачають окремо закупівлю запасних частин. Втім, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оріон-Логістик» було оприбутковано запасні частини та матеріали на суму 276 208,78 грн, а тому, у разі їх використання для ремонту транспортних засобів, суб'єкт господарювання повинен був скласти акти списання, оскільки акт виконаних робіт є підтвердженням лише надання послуг з їх встановлення. Втім, актів списання автомобільних частин Позивачем складено не було.
Посилання Апелянта на положення п. 2.5. Договору №0802/2024, згідно з яким запасні частини для виконання робіт надаються виконавцем колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як вже зазначалося раніше, ТОВ «Оріон-Логістик» було оприбутковано зазначені запасні частини.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду, колегія суддів приймає до уваги доводи Апелянта щодо посилання суду першої інстанції на наказ Державного казначейства України від 18.12.2000 № 130, який станом на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність, втім зазначає, що це не спростовує правильність висновків суду, оскільки зазначеним наказом було лише затверджено типову форму акту списання, що не спростовує обов'язок платника ТОВ «Оріон-Логістик» щодо його складання.
З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариством в 1 кварталі 2024 року було завищено витрати на суму списаних до складу собівартості реалізації товарів автомобільних запчастин у розмірі 276 209,0 грн, які не підтверджені первинними документами.
Аналізуючи доводи Апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме щодо виклику свідка на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, яка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні з розгляду справи по суті 05.02.2025 за ініціативою суду в якості свідка було викликано ревізора-інспектора Надію Лінчук, що, на переконання Апелянта, свідчить про порушення судом норм процесуального права щодо дотримання стадійності судового розгляду.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта колегія суддів відзначає, що у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Втім, таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що принцип офіційного з?ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. Так, в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об?єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з?ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази, допитати свідків. Отже, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з цих підстав.
Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 29.09.2025.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк