Справа № 640/18742/21 Суддя (судді) першої інстанції: Прасов Олександр Олександрович
29 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому просить:
- визнати протиправним незарахування Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України, вислугу років у податковій міліції;
- зобов'язати Національну поліцію України зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років у податковій міліції - 05 років 05 місяців 07 днів, шляхом видачі наказу, який є обов'язковим в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Національної поліції України;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 надбавки за вислугу років та виплату недоотриманої її частини за період з 03.10.2019 по дату прийняття рішення у справі та здійснити перерахунок додаткових днів відпустки за вислугу років.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу служби в поліції період служби в податковій міліції. Зокрема, зазначає що служба в органах податкової міліції здійснювалася в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, а відтак повинна зараховуватися до стажу служби в поліції.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу його служби в поліції служби ОСОБА_1 у податковій міліції, строк якої становить 05 років 05 місяців 07 днів.
Зобов'язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції його службу у податковій міліції, строк якої становить 05 років 05 місяців 07 днів, і з урахуванням зазначеного строку служби у податковій міліції, провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у частині надбавки за стаж служби у Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України з моменту прийняття на службу до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та за час проходження служби у Департаменті внутрішньої безпеки Національній поліції України, здійснити перерахунок додаткових днів відпустки за вислугу років.
В іншій частині позовної заяви відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22 квітня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що Закон №580-VIII містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, і цей перелік не містить службу в органах податкової міліції.
Апелянт стверджує, що чинні у період проходження позивачем служби в податковій міліції закони України "Про міліцію" і "Про державну податкову службу в Україні", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМУ УРСР від 29.07.1991 №114 та інші нормативно-правові акти не відносили органи державної податкової служби до органів внутрішніх справ.
Зважаючи на те, що органи державної податкової служби (податкова міліція) не відносилися до органів внутрішніх справ, враховуючи приписи частини першої статті 59, статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" щодо особливого характеру служби в поліції, проходження якої регулюється цим Законом, період служби позивача в податковій міліції не підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби згідно з п.3 частини другої статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 та від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 20.06.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 01.06.2002 по 08.11.2007 (05 років 05 місяців 07 днів) проходив службу у податковій міліції.
З 25.09.2019 позивач розпочав службу у Київському обласному управлінню ДВБ НПУ.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.02.2020 у справі №640/7831/19 зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 надбавки за вислугу років та виплату недоотриманої її частини за період з 07.11.2015 року по 11.04.2016 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у місті Києві здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 надбавки за вислугу років та виплату недоотриманої її частини за період з 11.04.2016 року по дату прийняття рішення у справі та здійснити перерахунок додаткових днів відпустки за вислугу років.
Представник позивача 11.05.2021 звернувся до голови Національної поліції України із заявою, в якій просив зарахувати вислугу років у податковій міліції, ка становить 05 років 05 місяців 07 днів.
Листом від 02.06.2021 №К-50, К-51/39/03-2021 відповідач повідомив позивачу, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2020 у справі №640/7831/19 стосовно зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у поліції на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції ДЗЕ та Головним управлінням Національної поліції у м. Києві виконано у повному обсязі. Зазначено, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України учасником розгляду справи не був і за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2020 у справі №640/7831/19 на нього жодних обов'язків не встановлено, підстав для зарахування Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_1 до вислуги років у поліції наявну вислугу років у податковій міліції немає.
Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон №580-VIII», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтями 1, 2 указаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 5 липня 2012 року №5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).
Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - «ПК України», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Згідно статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі - «Закон №509-XII»), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції і до 20 листопада 2012 року, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Частина перша статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію»" (стаття 26 Закону №509-XII).
Спір у цій справі виник у зв'язку із незарахуванням відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2002 по 08.11.2007 (05 років 05 місяців 07 днів) проходив службу у податковій міліції.
За змістом частини першої у взаємозв'язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Водночас статями 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону №509-XII.
Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 7 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.
У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №280/8419/20 та від 01 серпня 2023 року у справі № 240/30024/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахування викладеного, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Твердження апелянта про те, що неврахування ним стажу роботи позивача в податковій міліції відповідає вимогам закону, оскільки така служба відсутня у переліку визначеному частиною другою статті 78 Закону №580-VIII, колегія суддів відхиляє з огляду на викладене вище.
Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, колегія суддів вважає безпідставними, позаяк спірні правовідносини, які були предметом розгляду у вказаній справі, не є подібними до правовідносин у цій справі та стосувалися питання врахування до календарної вислуги років часу навчання у вищому навчальному закладі до початку служби в органах поліції.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Водночас апеляційна скарга Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі №640/18742/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова