печерський районний суд міста києва
Справа № 754/8500/20-а
26 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Підпалого В.В.,
при секретарі - Каракосі В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Інспектор СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Маринич Дмитро Сергійович
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Інспектора СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича, в якому просив скасувати постанову серія БАБ №360086 від 27 червня 2020 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що постановою інспектора СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича серія БАБ № 360086 від 27 червня 2020 року позивача булопритягнуто до адміністративної відповідальності у виглядіштрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що27 червня 2020 року о 15 годині 20 хв. в м.Фастів по вул. Ярослава Мудрого, керуючи транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора ,чимпорушив вимоги п.п 8.7.3.е ПДР України.
Позивач зазначає, що постанова винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки позивач виїхав на перехрестя, коли миготливий зелений сигнал світлофора змінився жовтим. Щобникнутиекстреного гальмування і не створити загрозу водіям автомобілів, що рухаються за позивачем, останній продовжив рух черезперехрестя -відповідно до п. 8.11 ПДР України. Окрім того,на вимогу позивача інспектор не надав доказів вчинення правопорушення та не надав можливості скористатися правовою допомогою чим було порушені його конституційні права передбаченні ст. 55a ст. 59 Конституції України.
На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою Деснянського районного суду від 13 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 разом із додатками передано за підсудністю за підсудністю Печерському районному суду м. Києва.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суд установив, що постановою інспектора СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича серія БАБ № 360086 від 27 червня 2020 року ОСОБА_1 булопритягнуто до адміністративної відповідальності у виглядіштрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що27 червня 2020 року о 15 годині 20 хв. в м.Фастів по вул. Ярослава Мудрого, керуючи транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора ,чимпорушив вимоги п.п 8.7.3.е ПДР України.
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію" територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівської області сержант поліції Зборщик А.А., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції. Оскільки, УПП в Чернігівській області в якому проходить службу інспектор є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, а не Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектор є лише посадовою особою відповідного органу.
За приписами ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача може здійснюватися до ухвалення рішення у справі за наявності відповідного клопотання учасника справи та за згодою позивача.
Відповідно до «Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються» затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено як юридичну особу публічного права - Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно, Управління патрульної поліції в Чернігівській області не може та не повинно відповідати за позовом при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення винесеної працівником іншого територіального органу поліції - інспектором управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ - 40108646), а не Інспектор СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Маринич Дмитро Сергійович.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інший орган а не той, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, в ході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну належного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вона не позбавлена права звернутися з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 2, 48, 77, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування та дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Інспектор СРПП Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Маринича Дмитра Сергійовича, адреса: 08602, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, 3.
Суддя: В.В. Підпалий