01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції - Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач - Епель О.В.
29 вересня 2025 року Справа № 320/7766/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Міністерства економіки України) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Київське метрологічне бюро»
до Міністерства економіки, довкілля та сільського
господарства України (Міністерства економіки України)
про визнання протиправним та скасування наказу,
зобов'язання вчинити дії
Історія справи.
1. Товариствво з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Міністерства економіки України) (далі - Відповідач) в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 17.12.2024 № 27925 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» в уповноваженні на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, та у видачі свідоцтва про уповноваження;
- зобов'язати Міністерство економіки України визнати, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» відповідає встановленим критеріям уповноваження, яким повинні відповідати повірочні лабораторії які уповноважуються на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології;
- зобов'язати Міністерство економіки України видати наказ про уповноваження ТОВ «КМБ» на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» заяви про уповноваження від 22.08.2024;
- зобов'язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої Товариствам з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» заяви про уповноваження від 22.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» (далі також - ТОВ «КМБ») зазначало, що висновки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Міністерства економіки України)(далі також - Міністерство) викладені в акті перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економіки України від 17.12.2024 № 27925 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» в уповноваженні на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, та у видачі свідоцтва про уповноваження;
- зобов'язано Міністерство економіки України видати наказ про уповноваження товариства з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» заяви про уповноваження від 22.08.2024;
- зобов'язано Міністерство економіки України видати товариству з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» заяви про уповноваження від 22.08.2024.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зміст заяви Позивача та перелік долучених до неї документів відповідав вимогам ч. 3 ст. 18 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п. 3 Порядку № 117.
Надаючи оцінку висновкам Відповідача, суд також зазначив, що Вимоги, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 30.06.2020 № 1242 (далі - Вимоги, Наказ № 1242) не містять заборони працівникам заявника реєструватись фізичною особою-підприємцем та бути учасниками інших товариств, тому Відповідач безпідставно посилається на положення Вимог, встановлюючи додаткові обмеження.
Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що працівники Позивача мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та володіють знаннями необхідними для організації та проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ. Окрім того, суд зазначив, що Відповідач не додав до акту підтверджуючих відеозаписів роз'яснення комісією правомірності вимоги проведення демонстрації та яким чином можливо проводити демонстрацію навичок виконання операцій повірки засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) які відсутні в їх розпорядження та виконуються на пересувних робочих місцях за умови надходження відповідної заявки від замовника.
Також суд першої інстанції врахував, що Відповідачем не долучено до акту перевірки жодних доказів на підтвердження висновків, які викладені в акті, зокрема щодо тестового протоколу та свідоцтва, які були надані директором ТОВ «КМБ» та відповідних підтверджуючих відеозаписів, які підтверджують зауваження.
Крім того, суд не прийняв до уваги посилання Відповідача на недоліки протоколу повірки, оскільки МПУ 003/04-2014 «Рекомендації. Метрологія. Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напороміри, тягоміри і тягонапороміри показуючи та самописні. Методика повірки» (далі - МПУ 003) є рекомендаціями, які не містять вимог щодо оформлення протоколу повірки і відповідно зразка протоколу.
Також суд першої інстанції зазначив про відповідність діапазону вимірювання, що відтворює робочий еталон (0-5) м рулетки вимірювальної металевої та відповідності діапазону вимірювань стола для повірки рівнемірів та метроштоків на місці експлуатації.
Також суд не прийняв до уваги висновки Відповідача щодо не впровадження ТОВ «КМБ» розробленої системи управління якості, оскільки, у ТОВ «КМБ», згідно наказу № 1-02/04-24-ОД від 02.04.2024, розроблено та впроваджено систему управління якості. Разом з тим, суд звернув увагу, що у ТОВ «КМБ», відповідно до пункту 3 наказу № 1-02/04-24-ОД від 02.04.2024 «Щодо визначення особи та встановлення повноважень особи відповідальної у сфері забезпечення якості» впроваджено Настанову з якості, з якою ознайомлено персонал 02.04.2024.
Окрім того, суд відзначив, що ТОВ «КМБ» не уповноважено, а тільки уповноважується на виконання робіт згідно з поданою Заявою, та проектом сфери уповноваження, та не могло до отримання свідоцтва про уповноваження, затверджувати або переглядати вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу робіт.
Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд першої інстанції також прийшов до висновку, що Відповідачем порушено право Позивача на надання зауважень до Акту, оскільки Акт перевірки складено 26.11.2024, надіслано Позивачу 10.12.2024, а наказ прийнято 17.12.2024. А окрім того, наказ не містить порядку його оскарження та не містить вказівку на зупинення чи не зупинення дії адміністративного акта у разі подання скарги, тобто наказ не відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Задовольняючи позовні вимоги, суд також відзначив, що у цій справі повноваження Відповідача не є дискреційними, а обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Відповідача видати наказ про повноваження ТОВ «КМБ» на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої ТОВ «КМБ» заяви про уповноваження від 22.08.2024, та зобов'язання відповідача видати ТОВ «КМБ» відповідне свідоцтво про уповноваження відповідає положенням КАС України, є належним та ефективним, забезпечує вирішення його питання без невиправданих зволікань.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що заявлені Позивачем вимоги про зобов'язання Мінекономіки визнати, що ТОВ «КМБ» відповідає встановленим критеріям уповноваження, яким повинні відповідати повірочні лабораторії які уповноважуються на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є такими, що повністю охоплюються наведеними вище його вимогами, а тому задоволенню не підлягають.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Міністерство зазначає, що суд неповно встановив обставини справи, а рішення суду є необґрунтованим, оскільки судом не надана правова оцінка другій підставі для відмови у видачі спірного свідоцтва - виконання робіт повірки ЗВТ поза сферою уповноваження, а лише щодо відповідності Позивача критеріям, які визначені ст. 18 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року № 1314-VII (далі - Закон № 1314-VII).
Також Апелянт посилається на невідповідність Позивача критерію «незалежність та неупередженість», посилаючись на положення підпунктів 4 та 5 пункту 1 Вимог.
Також Міністерство стверджує про невідповідність Позивача критерію «кваліфікованість персоналу», оскільки персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен мати документально підтверджену технічну і професійну підготовку щодо повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, відповідно до заявленої сфери уповноваження. При цьому, Апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції змін до п.п. 6 п. 2 Вимог згідно з наказом Мінекономіки № 7953 від 29.03.2024, які набули чинності 03.05.2024, тобто до подання Позивачем заяви про уповноваження. У контексті зазначеного Міністерство також стверджує, що отримання свідоцтва про уповноваження ставиться в залежність від наявності «уже по факту» сертифікату про навчання згідно із чинними Вимогами у редакції на момент подання заяви до Мінекономіки.
Окрім того, Апелянт зазначає, що наявність виданих ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ» та «Відокремленим структурним підрозділом «Інститут підвищення кваліфікації в галузі технічного регулювання та споживчої політики «Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку» сертифікатів не можуть бути доказом відповідності Позивача абзацу третьому підпункту 2 пункту 2 Вимог, а перевірка вмінь та навичок персоналу щодо виконання робіт з повірки та правильності оформлення результатів повірки ЗВТ здійснюється під час практичної демонстрації.
Також Апелянт відзначає, що у Міністерства відсутній обов'язок надавати роз'яснення. Позаяк Позивач свідомо звернувся до Мінекономіки із заявою про уповноваження, а тому він зобов'язаний відповідати критеріям, а Міністерство зобов'язано лише перевірити задекларовану у заяві відповідність. При цьому, Апелянт покликається також на те, що Позивач до моменту подання заяви про уповноваження не звертався до Мінекономіки з проханням роз'яснити порядок демонстрації повірки ЗВТ, які відсутні у його розпорядженні.
Щодо відсутності відеозаписів, Апелянт зазначає, що ч. 5 ст. 18 Закону № 1314-VII не відміняє дискрецію Міністерства створювати додатки саме за необхідності.
Також Апелянт стверджує, що повірка здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством методики, а створення будь-яких інших документів, про які зазначає суд (у тому числі завірених Позивачем) законодавством не вимагається. При цьому, Міністерство відзначає, що згідно з ДСТУ 8875:2019 дискретність визначення об'єму автоцистерни при повірці повинна бути не більше одного літра.
Окрім того, Апелянт зазначає, що для демонстрації повірки Позивачем було обрано об'ємний метод з використанням лічильника води, а протокол був складений для об'ємного метода з використанням еталонних мірників, який не демонструвався. Демонстрація повірки на прикладі повірки пластикової ємності замість автоцистерни не дала можливості продемонструвати операції повірки згідно з п. 9.1.2 та п 9.5.2 ДСТУ 8875:2019 так як конструкція пластикової ємності не відповідає п 9.1.2 (відносно вимог додатка А), що свідчить про неправильно продемонстровану повірку.
Також Апелянт зазначає, що структурний підрозділ юридичної особи не може бути уповноваженим на проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації. При цьому, Міністерство відзначає, що перевірка була здійснена комісією за адресою провадження господарської діяльності, зазначеною у заяві про уповноваження.
Також Апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що МПУ 003 є рекомендаціями, оскільки пунктом 431 Норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 21.12.2015 № 1719 визначено, що манометри повіряються відповідно до методики МПУ 003/04-2014.
Окремо Міністерство покликається на невідповідність Позивача критерію «наявність матеріально-технічної бази», оскільки рішення Позивача про калібрування еталону, яке здійснено з ДП «Чернігівстандартметрологія» на договірних засадах не відповідає заявленій сфері уповноваження: 0-4,6м та 0-5м. Також Апелянт посилається на відсутність у Позивача на момент перевірки столу необхідного розміру, тобто не більшого (5 м), а саме необхідного (0-4,6 м).
Стверджуючи про невідповідність Позивача критерію щодо наявності «впровадженої системи якості», Апелянт зазначає, що результати попередньої перевірки не можуть підміняти собою належні докази у справі - якими є результати перевірки у спірних правовідносинах та які містяться у Акті від 26.11.2024 № 32.
При цьому, Міністерство зазначає, що персонал Позивача за попередньою заявою не продемонстрував правильне, тобто якісне, оформлення тестових свідоцтв, довідок про непридатність та протоколів повірки (підпункт 8 пункту 5 Вимог), а тому відповідно впроваджена система якості у Позивача існує декларативно. Також Апелянт акцентував увагу на тому, що під час перевірки йому було надано Настанову з якості НЯ 1.01-24-СУЯ від 02.04.2024, яка розповсюджується на систему якості ТОВ «КМБ» в цілому, а не вибірково на певні структурні підрозділи.
Щодо вартості робіт з проведення повірки Апелянт стверджує, що Позивач повинен вміти розраховувати вартість майбутніх послуг з повірки ЗВТ вже станом на момент подання заяви про уповноваження та надати комісії такі розрахунки для перевірки. Крім того, Апелянт зазначає, що Позивач вже має свідоцтво про уповноваження від 13.01.2020, а тому усі розрахунки вартості у нього вже є.
Щодо критерію «забезпечення правильності оформлення результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ» Апелянт зазначає, що цей критерій перебуває у нерозривному зв'язку та є похідним від критеріїв «кваліфікація персоналу та «наявності впровадженої системи якості», а тому доказуванню шляхом долучення до акту окремих додатків він не потребує.
Також Міністерство наполягає на дотримані вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» та посилається на втручання судом у його дискреційні повноваження.
При цьому Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 12.05.2025 у справі № 460/5787/24.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про безпідставність та необґрунтованість доводів Апелянта.
Також Позивач зазначає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи, оскільки ні в акті перевірки №32 від 26.11.2024, на підставі якого був прийнятий оскаржуваний Наказ Мінекономіки від 17.12.2024 №27925, ні у відзиві на позов Відповідачем не наведено жодного факту виконання ТОВ «КМБ» робіт поза сферою уповноваження робіт з повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології.
Окрім того, Позивач посилається на нерелевантність правових висновків Верховного Суду у справі № 460/5787/24, на які посилається Апелянт.
6. Відповідачем подано додаткові пояснення у справі у яких він відзначає, що на сторінці № 8 акту Мінекономіки встановлено факт виконання уповноваженою організацією ТОВ «КМБ», свідоцтво про уповноваження від 13.01.2020 № П-54-2020, поза сферою уповноваження робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, а саме ЗВТ категорії 40, що перебувають в експлуатації, які згідно із Законом про метрологію можуть виконуватися за умовами уповноваження.
Апелянт додатково зазначає, що сфера уповноваження Позивача не передбачає здійснення повірки ЗВТ з технічною можливістю здійснювати вимірювання об'єму рідини, яка через нього проходить у діапазоні відмінному від 1,37 до 13,28 метрів кубічних на годину.
У додаткових поясненнях Міністерство наполягає на обґрунтованості доводів, викладених у апеляційній скарзі.
Окрім того, Відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» Міністерство економіки України перейменовано на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України із збереженням коду ЄДРПОУ 37508596 та просив у процесуальних документах вказувати актуальну назву Міністерства - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
7. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
9. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КМБ» має свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології № П-54-2020 від 13.01.2020. Вказане свідоцтво засвідчує, що ТОВ «КМБ» відповідає критеріям уповноваження та має право на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології. Строк дії свідоцтва - до 13.01.2025. Свідоцтво отримано ТОВ «КМБ» 13.01.2020 та підтверджує право виконання робіт/надання послуг повірочною лабораторією ТОВ «КМБ», розташованою за адресою: вул. Київська, 6-П, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132 (далі - Повірочна лабораторія 1). Документи на підставі яких діє Повірочна лабораторія 1:
Свідоцтво про уповноваження № П-54-2020 від 13.01.2020 видане Мінекономіки;
Паспорт повірочної лабораторії від 03.05.2019 редакція №1;
Настанова з якості реєстраційний № НЯ 1.01-19-СУЯ від 03.05.2019.
22.08.2024 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології з додатками (далі - Заява), відповідно до Заяви (графа 7) місце провадження господарської діяльності: м. Вишневе, 08132, вулиця Першотравнева, 25-А, Київська обл. (далі - Повірочна лабораторія 2).
12.11.2024 Відповідачем прийнято наказ № 25731 «Про проведення перевірки ТОВ «КМБ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на відповідність встановленим критеріям».
В період з 19.11.2024 по 21.11.2024 проведено перевірку ТОВ «КМБ» на відповідність встановленим ч. 4 ст. 18 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» критеріям. Перевірка ТОВ «КМБ» здійснювалась відповідно до поданої заяви від 22.08.2024 (вхідний Мінекономіки від 22.08.2024 № 07/116836-24) стосовно повірки категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374 «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці».
26.11.2024 за наслідками проведеної перевірки Відповідачем складено акт № 32 «Про результати перевірки ТОВ «КМБ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на відповідність встановленим критеріям» (далі - Акт).
Відповідно до висновків за результатами перевірки, викладених у Акті: ТОВ «КМБ», яке уповноважується на проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, не відповідає встановленим критеріям щодо незалежності та неупередженості (підпункти 1, 2 та 4 пункту 1 Вимог), кваліфікації персоналу (абзац другий та третій підпункту 2, абзаци другий, третій, п'ятий та шостий підпункту 3, абзаци другий, третій, п'ятий та шостий підпункту 4, підпункту 6 пункту 2 Вимог); наявності матеріально-технічної бази (абзац другий підпункту 2, підпункти 3 та 4 пункту 3 Вимог) щодо проведення повірки рівнемірів робочих всіх типів (на місці експлуатації), категорія 61; лічильників води, категорія 38; теплолічильників, категорія 72; наявності впровадженої системи якості (підпункти 1, 2, 7 та 8 пункту 5 Вимог); забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації (підпункт 1 пункту 6 Вимог) відповідно до заявленої сфери уповноваження.
Також, відповідно до висновків Акту, комісією встановлено факт виконання уповноваженою організацією ТОВ «КМБ», свідоцтво про уповноваження від 13.01.2020 № П-54-2020, поза сферою уповноваження робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, а саме ЗВТ категорії 40, що перебувають в експлуатації, які згідно із Законом про метрологію можуть виконуватися за умови уповноваження.
17.12.2024 Відповідачем прийнято наказ № 27925 «Про відмову ТОВ «КМБ» в уповноваженні на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, та у видачі свідоцтва про уповноваження».
10. Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
11. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року № 1314-VII (далі - Закон № 1314-VII), Порядком видачі або відмови у видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, його анулювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 117 (далі - Порядок № 117), Вимогами, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 30.06.2020 № 1242 (далі - Вимоги, Наказ № 1242).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 1314-VII законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Пункт 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 1314-VII передбачає, що повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 1314-VII повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1314-VII встановлено, що органом з уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації (далі - орган з уповноваження), є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону № 1314-VII заявники можуть бути уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за умови їх відповідності критеріям, яким повинні відповідати уповноважені наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії (далі - уповноважені організації).
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону № 1314-VII для проведення зазначеної в частині першій цієї статті повірки наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії зобов'язані одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - свідоцтво про уповноваження), яке видається органом з уповноваження. Видача, відкликання свідоцтва про уповноваження здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням вимог законів України «Про адміністративну процедуру» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Таким чином, для можливості здійснення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, суб'єкти, визначені у ч. 5 ст. 17 Закону № 1314-VII повинні одержати свідоцтво про уповноваження, яке видається відповідачем.
Процедура видачі або відмови у видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - свідоцтво про уповноваження), його анулювання визначена Порядком № 117.
Згідно п. 3 Порядку № 117 з метою одержання свідоцтва про уповноваження керівник наукового метрологічного центру, метрологічного центру та повірочної лабораторії (далі - заявник) особисто або через уповноважену ним особу подає у паперовій формі або надсилає поштою, або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника заявника з урахуванням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг до Мінекономіки заяву про уповноваження (далі - заява).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1314-VII для одержання свідоцтва про уповноваження наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії (далі - заявники) подають до органу з уповноваження заяву про уповноваження. Якщо уповноважується відокремлений підрозділ юридичної особи, заява подається підприємством чи організацією, до складу якої належить цей підрозділ. До заяви про уповноваження додаються: паспорт повірочної лабораторії заявника або його відокремленого підрозділу, який буде виконувати роботи з повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений керівником заявника; проект сфери уповноваження заявника на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, який повинен містити відомості про категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та їх метрологічні характеристики, підписаний керівником заявника. У разі якщо заявник входить до складу підприємства чи організації як відокремлений підрозділ, проект сфери уповноваження підписується керівником цього підприємства чи організації; копія договору користування приміщенням (найму приміщення), укладеного не менше ніж на п'ять років з дня подання заявником заяви про уповноваження, засвідчена заявником (у разі якщо заявник не має власного приміщення, необхідного для виконання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки відповідно до заявленої сфери уповноваження); платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) про сплату плати за видачу свідоцтва про уповноваження з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції. Зазначений у цій частині перелік документів, що додаються до заяви про уповноваження, є вичерпним.
Згідно визначень абзацу 3 ч. 5 ст. 18 Закону № 1314-VII Мінекономіки проводить перевірку заявника за його місцезнаходженням на відповідність встановленим критеріям із складенням відповідного акта, до якого додаються складені або звірені заявником під час перевірки документи, що підтверджують відповідність заявника встановленим критеріям, фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи, інші зібрані докази.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1314-VII критеріями, яким повинні відповідати уповноважені організації (далі - встановлені критерії), є: незалежність та неупередженість; кваліфікація персоналу; наявність матеріально-технічної бази; наявність фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації; наявність впровадженої системи якості; забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.
Заявники з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям повинні відповідати вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Вимоги, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 30.06.2020 № 1242.
З метою досягнення науковим метрологічним центром, державним підприємством, яке належить до сфери управління Міністерства економіки України та провадить метрологічну діяльність, та повірочною лабораторією (далі - заявник) відповідності критерію щодо незалежності та неупередженості заявник повинен відповідати таким вимогам, зокрема (на невідповідність яким посилається Відповідач):
1) організаційно-правова форма, організаційна структура, підпорядкованість, фінансовий стан та порядок оплати праці персоналу заявника повинні забезпечувати впевненість органу з уповноваження в тому, що заявник, його персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані ЗВТ), є об'єктивними і незалежними від розробників, виробників, постачальників, монтажників, покупців, власників, користувачів законодавчо регульованих ЗВТ або осіб, відповідальних за ремонт чи обслуговування законодавчо регульованих ЗВТ, повірку яких вони здійснюють, або від представників будь-якої з цих сторін;
2) діяльність заявника не повинна бути пов'язана з розробленням, виробництвом, постачанням, установленням, використанням, ремонтом або обслуговуванням законодавчо регульованих ЗВТ, повірку яких він здійснює;
4) персонал заявника, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен працювати в заявника за основним місцем роботи та не повинен брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні чи конструюванні, реалізації, установленні, використанні, ремонті чи обслуговуванні законодавчо регульованих ЗВТ, повірку яких він здійснює, або представляти сторони, що беруть участь у цій діяльності;
2. З метою досягнення заявником відповідності критерію щодо кваліфікації персоналу він повинен відповідати таким вимогам:
2) персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен: мати документально підтверджену технічну і професійну підготовку щодо повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, відповідно до заявленої сфери уповноваження, освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра за інженерно-технічними спеціальностями; володіти знаннями, необхідними для організації та проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, і вміннями з підготовки свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ та довідок про непридатність законодавчо регульованих ЗВТ, протоколів і звітів, які демонструють виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ;
3) персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен знати: закони та інші нормативно-правові акти України у сфері метрології та метрологічної діяльності; нормативні документи у сфері метрології та метрологічної діяльності; методики повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, стосовно категорій законодавчо регульованих ЗВТ, зазначених у заявленій сфері уповноваження; принцип дії та конструкцію робочих еталонів, які використовуються під час проведення повірки, та законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, які повіряються;
4) персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен уміти: виконувати операції повірки згідно з методиками повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації; оцінювати границі похибки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, які повіряються, спричинені зміною умов повірки; проводити оцінку достатності співвідношення між розширеною невизначеністю робочих еталонів, що застосовуються під час повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, та встановленими границями допустимої похибки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, які повіряються; правильно оформлювати результати повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації;
6) персонал, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен проходити підвищення кваліфікації в наукових метрологічних центрах щодо проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повірку яких він проводить, не рідше одного разу на п'ять років.
3. З метою досягнення заявником відповідності критерію щодо наявності матеріально-технічної бази він повинен відповідати таким вимогам:
2) приміщення заявника, у яких проводиться повірка, за своїм оснащенням і станом повинні відповідати вимогам: методик повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, відповідно до заявленої сфери уповноваження щодо умов виконання цих робіт (кліматичні умови, освітлення, звуко- і віброізоляція, параметри мереж живлення, наявність водопостачання, характеристики заземлення, рівень електромагнітних завад тощо);
3) заявник повинен мати власні робочі еталони, допоміжні ЗВТ та допоміжне обладнання, необхідні для проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, у заявленій сфері уповноваження;
4) робочі еталони, які застосовуються під час проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинні бути калібровані відповідно до Порядку калібрування вторинних та робочих еталонів, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10 серпня 2020 року № 1518, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2020 року за № 1000/35283, з дотриманням міжкалібрувальних інтервалів і відповідати вимогам ДСТУ OIML D 23;
5. З метою досягнення заявником відповідності критерію щодо наявності впровадженої системи якості система якості заявника повинна передбачати:
1) повноваження та ресурси персоналу, необхідні для виконання покладених на нього обов'язків, зокрема впровадження, підтримання та вдосконалення процедур, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації;
2) постійний контроль за виконанням повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, а також внутрішніх періодичних перевірок;
7) нормування трудомісткості та визначення вартості робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації;
8) перевірку правильності оформлення свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ, довідок про непридатність законодавчо регульованих ЗВТ і протоколів повірки або робочих журналів, до яких уносяться результати повірки;
6. З метою досягнення заявником відповідності критерію щодо забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, він повинен відповідати таким вимогам:
1) заявник повинен забезпечувати оформлення результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, у заявленій сфері уповноваження в установленому порядку.
Висновки суду апеляційної інстанції.
12. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів учасників справи колегія суддів відзначає, що заявники, зокрема Позивач, можуть бути уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за умови їх відповідності наступним критеріям: незалежність та неупередженість; кваліфікація персоналу; наявність матеріально-технічної бази; наявність фонду нормативних документів та технічної документації, необхідних для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації; наявність впровадженої системи якості; забезпечення правильності оформлення та зберігання результатів повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.
13. Щодо дотримання вимог критерію «незалежність та неупередженість»
Так, обґрунтовуючи невідповідність Позивача зазначеному критерію, Апелянт зазначає, що пов'язаність інших господарських структур з Позивачем через його працівників Левенець А.П. та Сябрука М.С. є очевидним.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія судді зазначає, що у відповідності до пп. 4 п. 1 Вимог персонал заявника, відповідальний за виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, повинен працювати в заявника за основним місцем роботи та не повинен брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні чи конструюванні, реалізації, установленні, використанні, ремонті чи обслуговуванні законодавчо регульованих ЗВТ, повірку яких він здійснює, або представляти сторони, що беруть участь у цій діяльності.
З урахуванням вищезазначеного апеляційний суд акцентує увагу на тому, що Міністерством ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не надано належних, допустимих та достовірних у контексті ст. 73-75 КАС доказів, які дозволяли б суду прийти до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беруть безпосередню участь у проєктуванні, виготовленні чи конструюванні, реалізації, установленні, використанні, ремонті чи обслуговуванні законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, повірку яких вони здійснюють, або що саме вони представляють сторони, що беруть участь у цій діяльності.
Так, Апелянтом не було встановлено у акті перевірки безпосередньої участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у проєктуванні, виготовленні чи конструюванні, реалізації, установленні, використанні, ремонті чи обслуговуванні саме таких ЗВТ, за проведення робіт з повірки яких вони відповідальні.
Окрім того, Відповідачем не встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють у ТОВ «КМБ» не за основним місцем роботи. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, Вимоги не містять заборони працівникам заявника реєструватись фізичною особою-підприємцем та бути учасниками інших товариств.
Більш того, Апелянтом не оспорюється, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «КМБ» з 2019 року і зазначені обставини не були підставою для зауважень з боку Відповідача під час проходження процедури отримання Позивачем попереднього свідоцтва про уповноваження.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків Міністерства про невідповідність Позивача критерію «незалежність та неупередженість».
14. Щодо відповідності критерію «кваліфікація персоналу»
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги у цій частині Міністерство зазначає, що відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 Вимог Позивач повинен мати документально підтверджену технічну і професійну підготовку щодо повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, відповідно до заявленої сфери уповноваження. Однак, у акті перевірки зафіксовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають документально підтвердженої технічної і професійної підготовки щодо повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, відповідно до заявленої сфери уповноваження.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта колегія суддів відзначає, що сертифікатом №294/24 підтверджується, що ОСОБА_1 пройшов повний курс теоретичного и практичного навчання на установці повірочній проливній УВА 15/25 - М і надає йому право: виконання робіт на установках серії УВЛ по повірці, калібруванню i випробовуванню лічильників води, теплолічильників і лічильників-витратомірів в складі теплолічильників; проводити роботи по технічному обслуговуванню і пред?явленню установки для калібрування, що відповідає заявленій сфері уповноваження. Крім того, ОСОБА_1 , як і ОСОБА_2 мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра за інженерно-технічними спеціальностями, про що зазначено безпосередньо у акті перевірки.
Також Апелянт посилається на невідповідність Позивача підпункту 6 пункту 2 Вимог, оскільки персонал Позивача повинен був пройти підвищення кваліфікації в наукових метрологічних центрах.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта колегія суддів відзначає, що підвищення кваліфікації в ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ» пройшли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджено даними «Форми 2» стор. 8 Паспорта лабораторії ТОВ «КМБ», та сертифікатами з додатками ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ». Тобто, обізнаність персоналу підтверджується сертифікатами про підвищення кваліфікації ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ» в яких вказано, що «Навчання за зазначеною освітньою програмою може визнаватись як відповідність критерію щодо кваліфікації персоналу, відповідального за повірку законодавчо регульованих ЗВТ». Крім того, ОСОБА_2 пройшов навчання у відокремленому структурному підрозділі Інститут підвищення кваліфікації фахівців в галузі технічного регулювання та споживчої політики Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку з 15.04.2024 по 25.04.2024, що підтверджено посвідченням № ПК 43971558/26/46-24 від 25.04.2024 (термін діє якого до 25.04.2029), даними «Форми 2» стор. 8 Паспорта лабораторії ТОВ «КМБ», та відповідним сертифікатом з додатком.
При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, у період проходження підвищення кваліфікації ОСОБА_2 діяли положення п.п. 6 п. 2 Вимог із змінами в редакції наказу Міністерства економіки № 350-21 від 03.08.2021, які не містили положень про проходження підвищення кваліфікації в наукових метрологічних центрах.
Разом з тим, підвищення кваліфікації працівники повинні проходити не рідше одного разу на п'ять років. Станом на момент перевірки свідоцтва про підвищення кваліфікації було чинним, що не було враховано Міністерством.
З огляду на зазначене, працівники Позивача мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та володіють знаннями необхідними для організації та проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ у сфері уповноваження.
Також колегія суддів відзначає, що у відповідності до вимог абз.3 пп. 2 п. 2 Вимог персонал ТОВ «КМБ» володіє знаннями, що необхідними для організації та проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, і вміннями з підготовки свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ та довідок про непридатність законодавчо регульованих ЗВТ, протоколів і звітів, які демонструють виконання робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що було підтверджено комісії як шляхом надання підтверджуючих сертифікатів виданих ДП «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ» та «Відокремленим структурним підрозділом «Інститут підвищення кваліфікації в галузі технічного регулювання та споживчої політики «Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку», так і шляхом тестування, результати якого додані до акту перевірки, а також шляхом демонстрації проведення операцій з повірки ЗВТ за наступними категоріями:
- Автомобільні цистерни для нафтопродуктів та харчових продуктів: автомобільні цистерни для нафтопродуктів;
- Газоаналізатори (в тому числі аналізатори вихлопних газів), газосигналізатори;
- Лічильники води;
- Лічильники, витратоміри, а також вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідин (крім води) та газоподібних хімічних речових;
- Манометри та інші засоби для вимірювання тиску і вакууму;
- Матеріальні міри довжини;
- Неавтоматичні зважувальні прилади;
- Паливороздавальні колонки для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами; скрапленим газом; стисненим газом;
- Рівнеміри;
- Стаціонарні резервуари для комерційного обліку: нафтопродуктів (горизонтальні та вертикальні циліндричні, сферичні); скрапленого газу (горизонтальні циліндричні);
- Теплолічильники та теплообчислювачі.
Щодо повірки автоцистерн Апелянт зазначає, що у наданому комісії протоколі повірки, зазначені як робочі еталони для повірки автомобільних цистерн для нафтопродуктів мірники лише 200 та 500 літрів, що унеможливлює визначення місткості секції автоцистерни до одного літра згідно із вимогами ДСТУ 8875:2019. Втім, колегія суддів приймає до уваги ті обставини, що на момент проведення перевірки температура повітря не відповідала вимогам ДСТУ 8875:2019 щодо умов проведення повірки, а також відсутність автоцистерн для нафтопродуктів,у зв'язку з чим комісії було продемонстровано робоче місце з повірки, в складі: пластикова ємність 10000 л для повірочної рідини (вода технічна), робочий еталон витратомір-лічильник коріолісовий, та складено тестовий протокол повірки, оформлено тестове свідоцтво до якого у членів комісії зауважень не було. У зв'язку з цим та враховуючи, що самі роботи з повірки не проводилися, персоналом ТОВ «КМБ» було зазначено лише мірники 200 та 500 літрів виходячи з розрахунків 100 літрів що не спростовує можливість заявника визначити місткість до 1 літру за умов проведення робіт з повірки автомобільних цистерн. Позаяк, як правильно зазначено Відповідачем, повірка пластикової цистерни не може підміняти собою повірку металевої цистерни.
Посилання Апелянта на складення Позивачем протоколу для об'ємного метода визначення місткості кожної секції автоцистерни з використанням еталонних мірників, який не демонструвався колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі обставини в акті перевірки не зафіксовані.
Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо лабораторії №2 у контексті проведення повірки лічильників води, колегія суддів зазначає наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, в Акті перевірки зазначено, що «під час проведення повірки: не проводився контроль умов проведення повірки згідно з розділом 4 МПУ 392/03-2015; не проводилась перевірка герметичності згідно з пунктом 7.2.1 підрозділу 7.2. розділу 7 МПУ 392/03-2015» та інше. Водночас, як зазначає Позивач, проведення повірки лічильників води планується проводитись ТОВ «КМБ» на стаціонарному робочому місці СЛВ-04-24 яке розташоване в приміщенні Повірочної лабораторії 2, відповідно контроль умов проведення повірки ТОВ «КМБ» проводиться, що підтверджено записом в «Журналі реєстрації температури і вологості» додаток 1 РІ 2.05-24-СУЯ; проводилась перевірка на герметичність згідно з пунктом 7.2.1 підрозділу 7.2 розділу 7 МПУ 392/03-2015, в приміщенні лабораторії наявний прес гідравлічний для перевірки на герметичність, що також відображено в Паспорті лабораторії 2, що не було взято до уваги під час перевірки.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Міністерство стверджує, що обов'язок Позивача продемонструвати повірку не ставиться в залежність від можливості/не можливості демонстрації повірки з використанням гідравлічного пресу за вказаною у заяві адресою.
Так, Апелянт відзначає, що у заяві про уповноваження Позивача було зазначено місце провадження господарської діяльності: вул. Першотравнева, 25-А, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132 (повірочна лабораторія №2), а також до неї додано договір оренди на приміщення по цій же адресі. Втім, як зазначає Позивач та не спростовано Відповідачем, перевірка була проведена за адресою: вул. Київська, 6П, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132, тобто за адресою повірочної лабораторія №1, яка не була об'єктом перевірки згідно заяви.
Водночас, неаргументованим є доводи Апелянта про те, що структурний підрозділ юридичної особи не може бути уповноваженим на проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, оскільки згідно поданої заяви про уповноваження, уповноважується саме ТОВ «КМБ», а не місце, де товариство проводить повірки.
У контексті зазначеного, колегія суддів зазначає, що не має значення в який спосіб Позивачем буде виконано обов'язок щодо демонстрації повірки (про що зазначає й сам Апелянт), зокрема незалежно від адреси лабораторії ТОВ «КМБ» де товариство здійснює свою господарську діяльність, оскільки уповноважується саме ТОВ «КМБ», як юридична особа. Отже, безпідставними є висновки Міністерства про непроведення демонстрації повірки лічильників води за адресою вул. Київська, 6П, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132 (лабораторія №1), оскільки їх проведення планується ТОВ «КМБ» на стаціонарному робочому місці СЛВ-04-24 яке розташоване в приміщенні Повірочної лабораторії 2 - вул. Першотравнева, 25-А, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо статусу методики повірки МПУ 003/04-2014, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Відповідач, в обґрунтування Акту, зазначає, що: «Персоналом, відповідальним за повірку манометрів ( ОСОБА_6 ) продемонстровано проведення операцій повірки манометра ДМ 05100 згідно з МПУ 003/04-2014 «Рекомендації. Метрологія. Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напороміри, тягоміри і тягонапороміри показуючи та самописні. Методика повірки».
Втім, посилаючись на недоліки протоколу повірки, Апелянт не зазначає про порушення Позивачем методики повірки ЗВТ згідно МПУ 003. А відтак, відсутні правові підстави стверджувати про недотримання приписів частини сьомої статті 17 Закону № 1314-VII.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, вищевказані МПУ є рекомендаціями, оскільки не є нормативно-правовим актом, та не містять вимог щодо оформлення протоколу повірки.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про відповідність ТОВ «КМБ» вимогам критерію щодо «кваліфікації персоналу».
15. Щодо відповідності критерію «наявність матеріально-технічної бази»
Обґрунтовючи вимоги апеляційної скарги в цій частині Апелянт зазначає, що рішення Позивача про калібрування еталону, яке здійснено з ДП «Чернігівстандартметрологія» на договірних засадах не відповідає заявленій сфері уповноваження: 0-4,6м та 0-5м.
Втім, колегія суддів відзначає, що згідно з даними Паспорта лабораторії (п. 19 форми 4, стор. 15 Паспорту) наданому разом з Заявою, для повірки метроштоків, категорії 44 використовується робочий еталон рулетка вимірювальна металева, зав № 0103, сертифікат калібрування від 20.02.2024 №43 ДП «Чернігівстандартметрологія» діапазон, що відтворює робочий еталон (0 - 5) м.»
Окрім того, відсутні правові підстави стверджувати, що робочий еталон калібрований з порушенням Порядку калібрування вторинних та робочих еталонів, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10 серпня 2020 року № 1518, без дотриманням міжкалібрувальних інтервалів і не відповідає вимогам ДСТУ OIML D 23 з огляду на визначення Позивачем організації, якою буде проведено калібрування еталонів на договірних засадах. Більш того, зазначені обставини в акті перевірки також не зафіксовані, а тому не були підставою для прийняття спірного рішення.
Також Апелянт зазначає, що у Позивача на момент перевірки був відсутній стіл необхідного розміру, тобто не більшого (5 м), а саме необхідного (0-4,6 м). Водночас, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано Міністерством, Конструкція переносного столу передбачає, що він розбирається та збирається потрібних розмірів до 5 метрів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність ТОВ «КМБ» вимогам щодо наявності матеріально-технічної бази.
16. Щодо відповідності критерію наявності «впровадженої системи якості система якості»
Так, Апелянт стверджує, що персонал Позивача за попередньою заявою не продемонстрував правильне, тобто якісне, оформлення тестових свідоцтв, довідок про непридатність та протоколів повірки (підпункт 8 пункту 5 Вимог), то відповідно впроваджена система якості у Позивача існує декларативно. Впроваджена система якості може бути виключно за умов правильної (без помилок) демонстрації повірки та оформлення усіх супутніх даному процесу документів.
Втім, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість таких доводів Апелянта, оскільки обставини щодо порушення ТОВ «КМБ» методик повірки ЗВТ не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду цієї справи.
Окрім того, апеляційний суд відзначає, що під час проведення попередньої перевірки Міністерством було встановлено факт наявності впровадженої системи якості, про що зазначає сам Апелянт, цитуючи зміст листа Мінекономіки від 22.07.2024 № 3421-11/52497-07 (сторінка № 15): «ТОВ «КМБ» має впроваджену систему якості, водночас за результатами проведеної перевірки та з урахуванням вищевикладеного щодо кваліфікації персоналу стосовно оформлення тестових свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ, довідок про непридатність законодавчо регульованих ЗВТ, протоколів повірки зазначена система якості не забезпечує виконання ТОВ «КМБ» підпункту 8 пункту 5 Вимог стосовно правильності оформлення свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ, довідок про непридатність законодавчо регульованих ЗВТ і протоколів повірки»
Однак, як зазначалося судом раніше, помилок під час оформлення свідоцтв про повірку законодавчо регульованих ЗВТ під час проведення перевірки у листопаді 2024 року не встановлено, а тому твердження Апелянта про відсутність впровадженої системи якості за таких обставин суперечать його ж висновкам, викладеним у листі від 22.07.2024.
Окрім того, апеляційний суд не вбачає порушень щодо надання комісії під час перевірки Настанови з якості НЯ 1.01-24-СУЯ від 02.04.2024, яка розповсюджується на систему якості ТОВ «КМБ» в цілому, оскільки такі обставини на спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вартості робіт з проведення повірки, оскільки відповідно до пункту 5 Вимог з метою досягнення заявником відповідності критерію щодо наявності впровадженої системи якості система якості заявника повинна передбачати, зокрема нормування трудомісткості та визначення вартості робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації.
Водночас, як правильно зазначено судом першої інстанції, наразі ТОВ «КМБ» не уповноважено, а тільки уповноважується на виконання робіт згідно з поданою заявою, та проектом сфери уповноваження, а тому відсутні правові підстави до отримання свідоцтва про уповноваження, затверджувати або переглядати вартість робіт з проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ, які не перебувають в експлуатації.
17. Щодо відповідності критерію «забезпечення правильності оформлення результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ»
В обґрунтування вимог апеляційної скарги у цій частині Міністерство зазначає, що критерій «забезпечення правильності оформлення результатів повірки законодавчо регульованих ЗВТ» є пов'язаним та знаходиться у нерозривному зв'язку з критеріями «кваліфікація персоналу» та «наявності впровадженої системи якості», а тому доказуванню шляхом долучення до акту окремих додатків він не потребує.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відповідність ТОВ «КМБ» зазначеному критерію, оскільки обставини, які підтверджували б невідповідність Позивача критеріям «кваліфікація персоналу» та «наявність впровадженої системи якості» в ході судового розгляду не встановлено.
Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, судова колегія приходить до висновку про відповідність ТОВ «КМБ» вимогам, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям, затверджені Наказом № 1242.
18. Переглядаючи оскаржуване рішення суду з урахуванням доводів Апелянта про ненадання судом оцінки другій підставі для відмови у видачі спірного свідоцтва - виконання робіт повірки ЗВТ поза сферою уповноваження, колегія суддів зазначає, що такі обставини були встановлені судом першої інстанції.
Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Надаючи оцінку доводам Апелянта про те, що сфера уповноваження Позивача передбачає здійснення повірки ЗВТ з технічною можливістю здійснювати вимірювання об'єму рідини, яка через нього проходить у діапазоні від 1,37 до 13,28 метрів кубічних на годину, втім Позивач використовував у якості робочого еталона, серед іншого, лічильник рідини (витратомір-лічильник коріолісовий) F 200, у якого діапазон масової (об'ємної) витрати становить від 0 до 87,1 тон на годину (метрів кубічних на годину), колегія суддів приходить до висновку про їхз передчасність, оскільки жодних належних та допустимих у контексті ст. 73-74 КАС України доказів здійснення Позивачем повірки у будь-якому іншому діапазоні від 0 до 1,36 та понад 13,28 Міністерством не долучено до акту перевірки.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги доводи Апелянта про наявність у Міністерства дискреції в частині формування додатків до акту перевірки, втім зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Втім, Апелянт не надав суду жодних доказів здійснення Позивачем робіт з повірки законодавчо регульованих ЗВТ поза сферою уповноваження, а висновки який суб'єкта владних повноважень засновані на припущенні про виконання ТОВ «КМБ» таких робіт, що не є допустим доказом у справі.
19. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо недотримання Міністерством вимог адміністративної процедури, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем порушено право Позивача на надання зауважень до Акту, оскільки Акт перевірки складено 26.11.2024, надіслано Позивачу 10.12.2024, а наказ прийнято 17.12.2024
Втім, Апелянт зазначає, що чинним законодавством не визначено строк, який повинен надаватися Позивачу для ознайомлення з актом. Разом з тим, Позивач мав повноцінних шість днів. Причини з яких він не мав можливості надати свої заперечення до акту судом не наведені, а відтак вказаний висновок суду не ґрунтується на обставинах справи та вимогах законодавства.
Надаючи оцінку таким доводам, колегія суддів приймає до уваги твердження Апелянта про відсутність законодавчо визначеного строку направлення акту перевірки, втім зазначає про неврахування Міністерством нормативних строків пересилання поштових відправлень, які затверджуються окремим наказом АТ «Укрпошта» та публікуються на офіційному сайті www.ukrposhta.ua, зокрема нормативні строки пересилання поштових відправлень у межах області та між обласними центрами України, опубліковані на офіційному сайті становлять: Д+4, де Д - день подання відправлення для пересилання та 4 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення «Укрпошта Стандарт» (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку).
Відтак, враховуючи, що акт перевірки було направлено Позивачу лише 10.12.2024, отримати такий акт та ознайомитися з його змістом ТОВ «КМБ» могло лише 15.12.2024, а отже строк на надання пояснень та/або зауваження, у тому числі документи у відповідності до п.5 ст. 18 Закону № 1314-VII становив всього один день, що не є розумним та свідчить про обмеження прав заявника, враховуючи ті обставини, що акт перевірки був виготовлений ще 26.11.2024.
Водночас, відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про адміністративну процедуру», особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Отже, доводи Апелянта про дотримання ним вимог зазначеного вище закону є неаргументованими.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи Апелянта про наявність у спірному рішення роз'яснення права заявника на його оскарження, втім, як правильно зазначив суд першої інстанції, наказ не містить вказівку на зупинення чи не зупинення дії адміністративного акта у разі подання скарги, тобто наказ не відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про адміністративну процедуру».
20. Переглядаючи оскаржуване рішення суду щодо обраного Позивачем способу захисту у площині дискреційних повноважень Міністерства, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Апелянт стверджує, що суд не може перебирати на себе повноваження з оцінки поданих Позивачем документів, оскільки повноваження у сфері метрології та метрологічної діяльності згідно чинного законодавства є виключними повноваження (компетенцією) Мінекономіки.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів відзначає, що згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Отже, у разі настання визначених законодавством умов Відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії, зокрема і на виконання рішення суду.
Натомість у цій справі відповідні повноваження Відповідача не є дискреційними, оскільки ним прийнято рішення по суті заяви у якому викладено мотиви та висновки Міністерства та протиправність якого встановлена судом.
А відтак, належним та ефективним способом захисту, який забезпечує вирішення спору без невиправданих затримок та зволікань є зобов'язання Міністерства видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» наказ про уповноваження та свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, згідно поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Київське метрологічне бюро» заяви про уповноваження від 22.08.2024.
Посилання Апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2025 у справі № 460/5787/24 колегія суддів вважає помилковим, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи № 320/7766/25 з огляду на відмінні обставини справи, встановлені судами. Зокрема, у межах справи № 460/5787/24 судами не перевірялися висновки Міністерства щодо відповідності/невідповідності позивача Вимогам, що і стало підставою для висновку касаційного суду про передчасність зобов'язання Мінекономіки видати відповідне свідоцтво.
Натомість у справі №320/7766/25 суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в уповноваженні не лише на підставі встановлення порушення Відповідачем законодавчо встановленої процедури розгляду заяви, але й на підставі того, що висновки Міністерства про невідповідність ТОВ «КМБ» критеріям, яким повинні відповідати уповноважені організації, є необгрунтованими і безпідстаними.
21. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Водночас, аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
22. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
23. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
24. Таким чином, апеляційна скарга Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Міністерства економіки України) підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
25. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Міністерства економіки України) - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 вересня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев