Справа № 580/12945/24 Головуючий у 1 інстанції - Паламар П.Г.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
29 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №180/23-00-07-09 від 25.07.2024 про анулювання реєстрації платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області вжити заходи щодо відновлення статусу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платника єдиного податку з 01.01.2024.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності та взятий на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Черкаській області платником єдиного податку третьої групи.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано декларації платника єдиного податку:
- за І квартал 2022 року від 11.04.2022, загальна сума задекларованого доходу становить «-» грн.;
- за III квартал 2023 року від 12.10.2023, загальна сума задекларованого доходу становить 643 500, 00 грн.;
- за 2023 рік від 18.01.2024, загальна сума задекларованого доходу становить 3 341 100,00 грн.
15.04.2024 ГУ ДПС у Черкаській області надіслано позивачу лист №9090/6/23-00-24-07-09, яким повідомлено, що за 2023 рік він подав декларацію платника єдиного податку та задекларував дохід 3 341 100,00 грн., що являється перевищеним обсягом доходу. Зобов'язано надати пояснення та документи, подати уточнюючу декларацію, якою визначити ставку єдиного податку в розмірі 15% на суму перевищення граничного обсягу та перейти на сплату інших податків.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано «уточнюючу» декларацію платника єдиного податку за 2023 рік від 07.05.2024, якою визначено обсяг доходу за ставкою 5 відсотків у розмірі 3257875,00 грн. та за ставкою 15 відсотків у розмірі 83 225 грн.
31.05.2024 ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 130/23-00-07-09 від 31.05.2024 внаслідок порушення пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано «уточнюючу» декларацію платника єдиного податку:
- за І квартал 2022 року від 06.12.2024, якою визначено обсяг доходу за ставкою 5% у розмірі 103 000,00 грн., визначив суму єдиного податку в розмірі 5 150,00 грн. та суму штрафу в розмірі 3% в розмірі 154, 50 грн.;
- за 2023 рік від 05.12.2024, якою визначено обсяг доходу у розмірі 3 238 100, 00 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, що уточнення даних декларації слугувало повернення ФОП ОСОБА_2 авансу в розмірі 103 000,00грн. (виписка банка, платіжна інструкція №CPC05IKYB від 25.12.2023) відповідно до договору від 15.02.2022 №15/02/22.
25.07.2024 ГУ ДПС у Черкаській області повторно прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №180/23-00-24-07-09 внаслідок порушення пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Не погоджуючись з вказаним вище рішенням про анулювання реєстрації платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки за підсумками 2023 року обсяг доходу ФОП ОСОБА_1 не перевищив граничного обсягу доходу платника єдиного податку третьої групи, встановленого на 2023 рік, та відповідачем порушено процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржуване рішення є обґрунтованим, оскільки позивачем порушено пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку - третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. (п. 294.2 ст. 294 ПК України).
Підпунктом 9 пункту 9 підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Абзацом першим п. 299.1 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до абз 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
З матеріалів справи вбачається, у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Так, абз. 3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
В свою чергу, приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від19.02.2019 у справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а, від 14.07.2021 у справі № 808/224/18.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять даних про проведену перевірку щодо порушення ФОП ОСОБА_1 , як платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та відповідно складання акту перевірки.
При чому, питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15, від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.
З огляду на викладене, контролюючий орган при прийняті оскаржуваного рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024, діяв не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України.
Щодо виявлених порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.
Підпунктом 9 пункту 9 підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Як вбачається зі змісту спірного рішення, як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.
Відповідачем зазначено, що граничний розмір обсягу доходу ФОП ОСОБА_1 у 2023 році з урахуванням ХХ "Перехідні положення" ПК України становить: 6 700 грн.*1167*5/12 = 3 257 875 грн.
ФОП ОСОБА_1 18.01.2024 подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2023 рік та задекларовано 3 341 100,00 грн. доходу, що свідчить про перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для платників єдиного податку третьої групи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 повернуто ФОП ОСОБА_2 аванс в розмірі 103 000, 00 грн. (виписка банка, платіжна інструкція №CPC05IKYB від 25.12.2023) відповідно до договору від 15.02.2022 № 15/02/22.
Відповідно ФОП ОСОБА_1 подано «уточнюючу» декларацію платника єдиного податку:
- за І квартал 2022 року від 06.12.2024 року, якою визначено обсяг доходу за ставкою 5 % у розмірі 103 000, 00 грн., визначив суму єдиного податку в розмірі 5 150, 00 грн. та суму штрафу в розмірі 3 % в розмірі 154, 50 грн.
- за 2023 рік від 05.12.2024, якою визначено обсяг доходу у розмірі 3 238 100,00 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки за підсумками 2023 року обсяг доходу ФОП не перевищив граничного обсягу доходу платника єдиного податку третьої групи, встановленого на 2023 рік та враховуючи порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, то рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Щодо позовних вимог про зобов'язання поновити реєстрацію платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, колегія суддів зазначає наступне.
У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що "згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом".
"Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави" (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
У Рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
Разом з тим, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, з врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що оскільки рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця є протиправним, то суд першої інстанції, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, правильно зобов'язав Головне управління ДПС у Черкаській області поновити ФОП ОСОБА_1 реєстрацію платником єдиного податку третьої групи в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024 та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються вказаним вище.
Крім того, аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід..
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.