Справа № 620/3628/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ойл Носівка» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ойл Носівка» звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №153/25-01-04-04-01 від 20.03.2024 про анулювання товариству реєстрації платником єдиного податку четвертої групи;
- зобов'язати відповідача поновити товариство в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи відповідачем не прийнята, оскільки було виявлено недостовірність значення обов'язкового реквізиту щодо коду за КАТОТТГ, після виправлення технічної описки допущеної в документі, відтак позивачем було повторно подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четверної групи до ГУДПС у Чернігівській області, але у зв'язку з порушенням підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України відповідачем прийнято рішення №153/25-01-04-04-01 від 20.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.03.2025 №153/25-01-04-04-01 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ойл Носівка» реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 20.03.2025.
В апеляційній скарзі, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки станом на 20.02.2025 року позивачем не подано до органів ДПС загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), тому були наявні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Як наслідок, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі № 620/3628/25 прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні, не відповідають матеріалам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 02 вересня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агро-Ойл Носівка» є юридичною особою, та з 01.01.2022 зареєстровано платником єдиного податку 4 групи.
20 лютого 2025 року позивач подав контролюючому органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік, звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.
При цьому, 21.02.2025 позивачем контролюючому органу подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Розділу І Податкового кодексу України посадовою особою ГУДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, додатків до неї за 2025 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік, поданого до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік.
За результатами перевірки складено Акт від 17.03.2025 №4385/Ж5/25-01-04-04-01, у якому зазначено про порушення господарством вимог підпункту 298.8., 298.8 статті 298, підпункту 295.9.1, 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, а саме загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи подано з порушенням передбачених термінів.
Враховуючи вказані висновки камеральної перевірки, ГУ ДПС у Чернігівській області 20.03.2025 прийняло рішення №153/25-01-04-04-01 про анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2025 рік на підставі абзацу 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (а.с. 103).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки право позивача на статус платника єдиного податку четвертої групи не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва, тому підстави для винесення спірного рішення - відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У свою чергу, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 Податкового кодексу України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Згідно із пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5).
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
Отже, Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2022 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи.
При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2025 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.
У свою чергу, позивачем скеровано до контролюючого органу податкову звітність, отриману ГУ ДПС у Чернігівській області 20.02.2025 (розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік та звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи) та 21.02.2025 (загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи).
Згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу.
Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, згідно передбаченого Податковим кодексом України порядку.
Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Отже, контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Тобто, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.
Однак, матеріали справи не містять надання відповідачем доказів проведення документальної перевірки позивача.
При цьому, слід враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 по справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.
У свою чергу, відповідно до пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
З огляду на викладене, право позивача на статус платника єдиного податку четвертої групи не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Відтак, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Чернігівській області поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації, а саме з 20.03.2025.
Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко