Справа № 620/2858/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягають у обмеженні підсумкового розміру пенсії максимальним розміром та у зменшенні суми пенсії призначеної до виплати за перерахунком здійсненним з 01.03.2025 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, починаючи з 01.03.2025, здійснити нарахування та виплату йому пенсії по інвалідності згідно статті 21 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням підвищення (індексації) пенсії згідно Постанови КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», збільшення пенсії на 25% згідно Постанови КМУ від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», індексацій базового ОСНП 2022, 2023, 2024, 2025, доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., цільової грошової допомоги на прожиття і підвищення пенсії особі із інвалідністю внаслідок війни, у обчисленому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області підсумковому розмірі з надбавками, що складає 70850,66 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
20 травня 2025 року на адресу суду надійшла заява позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, яка мотивована тим, що пенсія є щомісячним платежем, який виплачується Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернігівській області з Державного бюджету України за окремо визначеною бюджетною програмою фінансування Пенсійного фонду України.
За змістом резолютивної частини рішення судом зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача, тобто присуджено виплата пенсії на користь позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 до негайного виконання відмовити.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, та прийняти нове рішення, яким заяву про допуск рішення суду до негайного виконання у справі - задовольнити, допустити негайне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №620/2013/25 в частині присудження виплати пенсії на користь ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготовити та подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про негайне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 620/2858/25 в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць упродовж 10 днів з дня ухвалення постанови апеляційним судом.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, вказане рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
На думку апелянта, питання щодо допуску рішення до негайного виконання може бути розглянуте судом як за вимогою, що зазначено у позовної заяві так і за окремою заявою поданої після ухвалення рішення на користь позивача, а подання такої заяви не пов'язано з набранням рішенням законної сили та не обмежено у часі.
Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у задоволенні заяви про звернення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 до негайного виконання, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі судом не вирішувалися вимоги про присудження виплати (стягнення з відповідача на користь позивача) сум пенсії та не визначався розмір такого стягнення, тому підстави для допущення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Отже, негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.
При цьому, ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення рішення до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку (частина четверта статті 371 КАС України).
Як свідчать матеріали справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
Тобто, позивачем сформульовано вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок і виплату пенсії без обмеження застосування максимальним розміром, а не стягнення таких виплат, що відповідно не є підставою для звернення рішення до негайного виконання.
Окрім того, під час розгляду справи вимог щодо негайного допущення виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць, позивачем не заявлялось.
Також, в межах даної справи, враховуючи предмет та характер спору, підстав для застосування положень частини другої ст. 371 КАС України, судом не встановлено, оскільки стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів не відбувалось.
Інших обставин для застосування положень ст. 371 КАС України судом не виявлено.
Позивач, обґрунтовуючи свою заяву, посилається на п. 1 частини першої ст. 371 КАС України, відповідно до якого, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Натомість колегія суддів враховує, що дана норма передбачає негайне виконання рішень суду про «стягнення» відповідних виплат, а не про зобов'язання відповідача до їх нарахування та послідуючої виплати.
Тобто, саме у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь позивача відповідних виплат пенсій, суд може визначити конкретну суму стягнення за один місяць та в цій частині допустити рішення до негайного виконання.
У даному випадку, рішення суду першої інстанції у даній справі носить зобов'язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, тому дія п. 1 частини другої ст. 371 КАС України, на дані правовідносини не розповсюджується.
Відтак, оскільки позивач не ставив вимог про стягнення суми боргу з виплати йому пенсії і таке судове рішення у даному конкретному випадку не ухвалюється апеляційним судом колегія суддів прийшла до висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для допуску рішення суду першої інстанції до негайного виконання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для звернення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 до негайного виконання є правильним.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко