707/2861/25
2/707/1514/25
30 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, без виклику (повідомлення) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
30 серпня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 583052146 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після цього, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 583052146 від 30.08.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». В подальшому, 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 583052146.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 583052146 від 30.08.2021 в загальному розмірі 36 487,00 грн, яка складається з:
10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;
26 487,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Юніт Капітал».
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, без виклику (повідомлення) сторін. Постановлено витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» відомості по картковому рахунку.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
1.3. 27 серпня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація.
1.4. Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутністю представника ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем її реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об'єктивними причинами, а є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.
1.5. Відповідно технічна фіксація справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 30 серпня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 583052146 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MNV234UU.
Відповідно до п. 1.1. кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 22 000 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з п. 1.3. кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 10000 грн 00 коп. (десять тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення договору, який має бути повернено до 29.09.2021.
Згідно з п. 1.7. кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «дисконтний період»), а саме до 29.09.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Згідно з п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 94,90 (дев'яносто чотири цілих дев'ять десятих) процентів річних, що становить 0,26 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
У п. 1.12 вищевказаного договору вказано, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:
- зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
- з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 4.3 вищевказаного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 30.08.2021 вказані дані щодо ОСОБА_1 та укладеного нею договору, а в якості номера картки вказано НОМЕР_1 .
У довідці щодо дій позичальника відображено умови укладеного договору, дані про ОСОБА_1 , одноразовий ідентифікатор, дату і час його відправки та введення, а також дату і час перерахування грошових коштів 30.08.2021.
Згідно з платіжним дорученням від 30.08.2021 № 6b2813b1-fa70-4ed3-af67-0a1095856544 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 30.08.2021 сплатило на користь ОСОБА_1 згідно з вищевказаним кредитним договором суму в розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку № 4149-49XX-XXXX-4220.
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем в банку емітовано картку 4149-49XX-XXXX-4220. З виписки по картці вбачається, що 30.08.2021 на картку було зараховано 10 000,00 грн.
2.2. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено до 31.12.2023 додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023.
Пунктом 2.1. розділу 2 договору, передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.
Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до реєстру прав вимоги №174 від 22.02.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 36 159,00 грн.
2.3. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01.
Пунктом 2.1. договору, передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.
Згідно з п. 4.1. договору, передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 36 487,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, заборгованість за відсотками 26 487,00 грн.
2.4. 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю.
Згідно з п. 1.1 договору, фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому -передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 36 487,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, заборгованість за відсотками 26 487,00 грн. Даний факт також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.
2.5. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 30.08.2021 по 22.12.2021 ОСОБА_1 сплатила суму в загальному розмірі 11 889,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором, ОСОБА_1 не погашала суму заборгованості.
Згідно з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 583052146 від 30.08.2021 заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором станом на 25.06.2025 (включно) складає 36 487,00 грн, яка складається з:
10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;
26 487,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.3. Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час виконання та укладення спірного кредитного договору та до 24.12.2023) у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але невиключно, споживач вразі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку(штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
3.4. У постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наступні обставини: наявність кредитних (позикових) правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту чи позики боржнику та неповернення кредиту чи позики, а також інших платежів боржником).
Суд вважає, що позивачем на підставі достатніх та достовірних доказів підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступні укладення договорів факторингу щодо передачі прав вимоги від первісного кредитора до наступних кредиторів та, в підсумку, до позивача за спірним договором кредиту.
4.2. Разом з тим, під час перевірки достовірності факту неповернення відповідачем суми кредиту та відсотків суд встановив наступні обставини.
Відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до пунктів 1.7, 1.9.1, 1.12 кредитного договору:
- протягом перших 30 днів користування кредитом (дисконтний період) відповідач мала сплатити відсотки в розмірі 0,26 процентів від суми кредиту за кожний день;
- після закінчення дисконтного та продовження строку користування кредитом протягом наступних 90 днів відповідач мала сплатити відсотки в розмірі 2,98 процентів від суми кредиту за кожний день.
При цьому, пункти 1.9.2, 1.9.3 кредитного договору щодо розміру відсотків не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки ці пункти стосуються ситуації, коли позичальник вчинив активні дії з приводу продовження строку дисконтного періоду згідно з умовами п. 1.8 договору. Доказів вчинення відповідачем дій щодо продовження строку дисконтного періоду до суду надано не було.
Здійснюючи власний розрахунок, суд зазначає, що відповідач мала здійснити погашення відсоткових нарахувань протягом перших 30 днів користування кредитом у сумі 780,00 грн (10 000,00 грн х 0,26% х 30), а за наступні 90 днів користування кредитом у сумі 26 820,00 грн (10 000,00 грн х 2,98% х 90).
Всього відповідач мала сплатити 37 600,00 грн, з яких:
10 000,00 грн - тіло кредиту;
27 600,00 грн - відсотки.
Водночас, згідно з розрахунками попередніх кредиторів, відповідач сплатила на користь первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 30.08.2021 по 22.12.2021 суму в загальному розмірі 11 889,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» складає 25 711,00 грн (37 600,00 грн - 11 889,00 грн), з яких:
10 000,00 грн - тіло кредиту;
15 711,00 грн - відсотки.
Інша сума, яка заявлена до стягнення є необґрунтованою.
При цьому, інша сума відсотків, яка була нарахована відповідачу поза межами строку кредитування, не є сумою відсотків за користування кредитом, а у відповідності до норм ст. 625 ЦК України та п. 4.3 спірного договору є мірою відповідальності боржника за прострочення виконання кредитного зобов'язання. Така сума відсотків не підлягає стягненню з відповідача за період до 24.02.2022 в силу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час виконання та укладення спірного кредитного договору та до 24.12.2023), а з 24.02.2022 в силу приписів пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання з повернення заборгованості за кредитним договором № 583052146 від 30.08.2021 виконала не у повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в сумі 25 711,00 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Інша сума позовних вимог є необґрунтованою і у їх задоволенні слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 18.07.2025 про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 70,47% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1 707,07 грн.
5.2. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду:
- договір про надання правової допомоги №05/06/25-01 укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери » та ТОВ «Юніт Капітал»;
- додаткова угода № 25770713065 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025;
- акт прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «Юніт Капітал» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи часткове задоволення позову (70,47%) з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 932,90 грн в якості відшкодування витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ - 43541163, заборгованість за кредитним договором № 583052146 у загальному розмірі 25 711,00 грн (двадцять п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ - 43541163, судовий збір у сумі 1 707,07 грн (одна тисяча сімсот сім гривень сім копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 4 932,90 грн (чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні дев'яносто копійок).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ - 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття по станови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Суддя: Н. С. Волкова