Справа № 705/3708/25
2/706/693/25
(заочне)
29 вересня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пізняк Т.В., Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 800 грн та понесені судові витрати в сумі 3 028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 16.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 19382-07/2024. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Аванс Кредит» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 6 000 грн у безготівковій формі за реквізитами платіжної картки, що вказані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
19.11.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржників, указаних у Реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 19382-07/2024 в сумі 28 800 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 10 800 грн - заборгованість за відсотками, 12 000 - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач стверджує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 19.11.2024 будь - яких штрафних санкцій йому не нараховував.
Отже, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 28 800 грн та понесені судові витрати, які складаються із 3028 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу надано термін на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У поданій до суду позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 29.09.2025 постановлено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд встановив такі фактичні обставини та дійшов до таких висновків.
16.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 - відповідачем у справі укладений договір про надання фінансового кредиту № 19382-07/2024 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Аванс Кредит» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 6 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , у свою чергу, зобов'язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Сторони в п. 1.2 Договору узгодили строк кредитування - 120 днів, дату надання кредиту - 16.07.2024 та дату його погашення - 12.11.2024.
Денна процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% (п. 1.4.1 Договору).
Пунктом 1.6 Договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору містить розділ 5 Договору. Так, у пункті 5.3 сторони передбачили, що у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 200,00 % від суми, одержаної клієнтом за Договором, при цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування. Штраф підлягає сплаті протягом строку кредитування.
16.07.2024 сторонами підписаний Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту, який містить графік платежів, загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку.
Договір про надання фінансового кредиту та Додаток № 1 до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - W0427.
Відповідач ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту, у якому міститься інформація щодо орієнтовної вартості кредиту, порядку та строків повернення кредиту, розміру та порядку нарахування процентів, що він засвідчив шляхом введення одноразового ідентифікатора.
19.11.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, та ТОВ ««Аванс Кредит», як клієнтом, укладений договір факторингу № 191124/2, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права грошової вимоги до боржників, які зазначені у Реєстрі боржників.
Пункт 1.2 цього правочину визначає, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 2 до цього договору, на підставі акту прийому - передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.
Крім іншого, ТОВ «Аванс Кредит», укладаючи договір факторингу взяло на себе обов'язок протягом 10 робочих днів повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних.
Згідно з копією акта прийому - передачі Реєстру боржників від 19.11.2024 до Договору факторингу №19112024/2 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.
Із витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 19112024/ від 19.11.2024 слідує перехід права вимоги до позивача за кредитним договором № 19382-07/2024 на суму 28 800 грн, з яких: 6 000 грн - сума основного боргу, 10 800 грн - сума заборгованості за відсотками, 12 000 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
На підтвердження факту перерахування первісним кредитором відповідачу за договором позики на рахунок, вказаний ним у Договорі, коштів в сумі 6 000 гривень позивач надав довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466-250423101242 від 23.04.2025.
Долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 19382-07/2024 підтверджує, що проценти нараховані ОСОБА_1 первинним кредитодавцем за період із 16.07.2024 по 12.11.2024, тобто в межах строку кредитування, в розмірі 1,5 % в день.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Доказів повернення ОСОБА_1 позики в сумі 6000 гривень матеріали справи не містять, а тому суд вважає дану позовну вимогу обґрунтованою та задовольняє.
При визначенні заборгованості за процентами, суд враховує таке.
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) доповнений пунктом 17.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 денна ставка не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Оскільки Договір про надання фінансового кредиту № 19382-07/2024 укладений 16.07.2024 строком на 120 днів, тому процента ставка із 22.04.2024 не може бути більшою за 1,5 %, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Тоді розрахунок заборгованості за процентами в межах строку кредитування становить:
1) із 16.07.2024 по 19.08.2024 (35 днів): 35 * 90 (6000*1,5%) = 3 150 грн;
2) із 20.08.2024 по 12.11.2024 (в межах строку кредитування) (85 днів): 85*60 (6000*1%) = 5 100 грн.
Загальний розмір процентів за користування відповідачем у період із 16.07.2024 по 19.11.2024 кредитними коштами в розмірі 6 000 гривень складає: 3 150 грн + 5 100 грн = 8250 грн.
Отже, суд приходить до висновку про існування у відповідача обов'язку сплатити проценти за користування кредитними коштами за Договором № 19382-07/2024 від 16.07.2024 у загальній сумі 8 250 грн.
Вирішуючи юридичний спір в частині стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 12 000 грн, суд виходить із таких положень чинного законодавства.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.
Оскільки штраф нарахований відповідачу у період дії воєнного стану, у його стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог на суму 14 250 грн, що становить 49,48 % від заявлених вимог, на користь позивача підлягає стягненню із відповідача судовий збір у розмірі 1498,25 грн (3028*49,48%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 264, 265, 280 - 284, 289, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 19382-07/2024 від 16.07.2024 у розмірі 14 250 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень, з яких 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумую боргу, 8 250 грн - сума заборгованості за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Текст рішення суду складений 29 вересня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ - 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА