П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15869/25
Перша інстанція суддя Андрухів В.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Одеській області, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невключенні при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позов залишено без руху, з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року повернуто позовну заяву на підставі положень ч. 2 ст. 123 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, оскільки судом помилково визначено початок перебігу строку звернення до суду з дати звільнення позивача зі служби в поліції.
При цьому, апелянт наголошує на тому, що при звільненні йому не було відомо про порушення своїх прав, оскільки лише після звернення до Головного управління Національної поліції в Одеській області із запитом на інформацію про нараховані суми грошового забезпечення при звільненні, позивачу стало відомо про порушення своїх прав.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального, процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22 квітня 2024 року № 574 о/с.
При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у невключенні при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби сум індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позов залишено без руху, з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.
В свою чергу, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка вмотивована тим, що фактично позивач дізнався про порушення своїх прав лише 10 квітня 2025 року, після отримання відповіді від УФЗБО ГУНП в Одеській області.
За наслідком з'ясування обставин справи та розгляду заяви позивача, судом першої інстанції зроблено висновок про пропуск позивачем встановленого КЗпП України 3-місячного строку звернення до суду без поважних причин, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у невключенні при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення.
В даному випадку, позивача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22 квітня 2024 року № 574 о/с.
В свою чергу, на підставі зазначеного наказу позивачу у травні 2024 року виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, розміром 237 230,64 грн (фактично виплачено 233 672,18 грн).
При цьому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 21 травня 2025 року.
Між тим, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В свою чергу, перевіряючи доводи та вимоги апеляційної скарги позивача, а також правильність застосування судом першої інстанції інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з можливим недотриманням законодавства про оплату праці за час проходження позивачем служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом встановлено у ст. 233 КЗпП України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що з моменту ознайомлення позивача з наказом про звільнення, з відображеною у ньому інформацією про належні до виплати суми, а також фактичним отриманням одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач мав знати про можливе порушення своїх прав.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача від 05 червня 2025 року не містила належних обґрунтувань поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
З іншого боку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлений позивачем факт звернення до Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про надання інформації щодо виплати грошового забезпечення та отримання у квітні 2025 року відповіді на таку заяву, не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Враховуючи викладене, позивачем пропущено встановлений 3-місячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, без поважних причин.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук