П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6804/25
Перша інстанція суддя Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів з 01 січня 2025 року;
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів з 01 березня 2025 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів починаючи з 01 січня 2025 року, у розмірі 38254,09 грн, починаючи з 01 березня 2025 року, розміром 40129,09 грн, виплативши різницю у пенсії, що виникла з 01 січня 2025 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року частково задоволено позов, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 березня 2025 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року, без обмеження її максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням сторонами подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, відповідно до їх позовних вимог та заперечень.
Доводи апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, невірно визначено період у межах якого пенсійним органом запроваджено протиправне обмеження розміру пенсії позивача, а також обрано спосіб захисту порушених прав позивача, який не є ефективним та не сприятиме належному захисту прав позивача.
Доводи апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі, так як на виконання вимог ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» пенсійним органом правомірно обмежено максимальний розмір пенсії позивача у 2025 році.
При цьому, як наголошує відповідач, зазначені нормативно-правові акти є чинними, діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а як наслідок в обов'язковому порядку мали враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивача.
В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень у якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки обмеження розміру пенсії позивача є протиправним.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» позивачу проведено перерахунок пенсії.
Так, у лютому 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з 01 березня 2025 року обчислив суму пенсійного забезпечення позивача.
В свою чергу, як вбачається з перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року, перерахована пенсія в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищення пенсії та індексації нарахована в загальному розмірі 38254,09 гривень (а.с.16).
При цьому, відповідач під час виплати пенсії з 01 березня 2025 року обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії та здійснив виплату пенсії позивача до розміру 28947,63 гривень.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, так як пенсійним органом протиправно обмежено розмір пенсії позивача з 01 березня 2025 року, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширюють свою дію на ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З іншого боку, згідно ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно п. 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 1), у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 2 Постанова КМУ № 1, у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Згідно п. 3 Постанова КМУ № 1, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Також, згідно п. 1 постанови КМУ від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова КМУ № 209), з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Колегією суддів встановлено, що позивачу призначено пенсію за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, починаючи з 01 січня 2025 року позивачу обмежено максимальний розмір пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів пониження розміру пенсії, на підставі положень ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 Постанови КМУ № 1, з нарахованих 38254,09 грн до 28 947,63 грн (а.с. 19, 67).
Аналогічним чином, за наслідком обмеження максимального розміру пенсії позивача, з урахуванням відповідних коефіцієнтів пониження розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року позивачу не здійснюється виплата підвищення до пенсії, що передбачена Постановою КМУ № 209 (а.с. 15).
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, вперше обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців введено в дію ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, відповідне обмеження у різних його редакціях двічі визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Приймаючи відповідні Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.
Тому, Конституційним Судом України зроблено висновок, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Між тим, як зазначено колегією суддів вище, аналогічне обмеження максимального розміру пенсії колишніх військовослужбовців введено також в дію ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зазначені приписи ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
В свою чергу, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), від 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), від 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), від 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), від 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, такі правові акти не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанова від 12 березня 2019 року, у справі № 913/204/18, постанова від 10 березня 2020 року, у справі № 160/1088/19).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чергове обмеження максимального розміру пенсії даній категорії громадян, встановлене ст. 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою КМУ № 1, є протиправним.
При формуванні зазначеного висновку колегією суддів також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм права, викладені в постанові від 15 липня 2025 року (справа № 160/6306/25).
В свою чергу, перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, невірно визначено період у межах якого пенсійним органом запроваджено протиправне обмеження розміру пенсії позивача, а також обрано спосіб захисту порушених прав позивача, який не є ефективним та не сприятиме належному захисту прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, судом першої інстанції, перераховуючи розмір пенсії позивач з 01 березня 2025 року, зроблено висновок, що позивачем не надано доказів обмеження його пенсії з 01 січня 2025 року.
Між тим, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В даному випадку, розмір пенсії позивача, нарахований йому у січні та лютому 2025 року відображено у розрахунку розміру пенсії від 13 лютого 2025 року, який надавався позивачем до суду першої інстанції разом з його позовом (а.с. 19).
Крім того, з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції, розглядаючи справу у межах вимог позивача, міг та мав самостійно витребувати у пенсійного органу необхідні докази для повного і всебічного з'ясування обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог з 01 січня 2025 року судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а як наслідок прийнято необґрунтоване рішення у цій частині.
З іншого боку, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що розмір належних позивачу пенсійних виплат з 01 січня 2025 року та 01 березня 2025 року можливо встановити з документів пенсійного органу та зазначити його в резолютивній частині рішення суду.
Відповідне формулювання резолютивної частини судового рішення сприятиму ефективному захисту порушених прав позивача.
Крім того, колегія суддів також вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивач не набув права на отримання різниці пенсійних виплат, яка не доплачувалась йому з 01 січня 2025 року, оскільки такий висновок надасть пенсійному органу можливість відмовити позивачу у нарахуванні належних сум пенсії за минулий період, що змусить позивача повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.
Підсумовуючи викладене, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції та викласти її у новій редакції.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - змінити, виклавши 2 та 3 абзаци резолютивної частини рішення у наступній редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру та застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, обраховуючи щомісячний розмір пенсії, починаючи з 01 січня 2025 року, у сумі 38 254,09 грн, починаючи з 01 березня 2025 року, у сумі 40 129,09 грн, з виплатою утвореної різниці у пенсійних виплатах та з урахуванням вже виплачених сум.».
В решті - рішення суду залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук