П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/10374/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:27.11.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Миколаївській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язання ГУПФ України в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7 763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (далі - Постанова №127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185) та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач протиправно застосував до спірних правовідносин абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 у зв'язку з чим дійшов до невірного висновку про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивачки в розмірі 7 763, 17 грн., не підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови № 127, на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови №118 на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови № 168, на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови № 185. На думку позивача, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV та п.3 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №124 (далі - Порядок №124).
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при обчисленні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 7 763,17 грн., який перевищує показники 5 426,60 грн., 6 186,32 грн., та 7 405,03 грн., які застосовуються при перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 127, Постанови № 118 та Постанови № 168 відповідно. Відтак, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2021 року відповідно до Постанови № 127, з 01 березня 2022 року відповідно до Постанови № 118, з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови № 168. Тому стосовно позивача для індексації було використано: п.4 Постанови №118 - з 01 березня 2022 року проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 26,01 грн. п.6 Постанови № 168 - з 01 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. п.6 Постанови № 185 - з 01 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. Отже, пенсія позивача розрахована на підставі норм чинного законодавства, тому вимоги позовної заяви є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин абзац перший в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124, натомість застосуванню підлягають положення ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV та п.3 зазначеного Порядку. Отже, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, в розмірі 7 763,17 грн, не підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови №127, на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови №118 на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови №168, на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року при проведенні індексації пенсій згідно з п.1 Постанови №185. Пенсія позивача була призначена за його зверненням, яке надійшло до 31 грудня .2020 року, тому відповідно до пункту 3 Порядку №124 його пенсія підлягає перерахунку з 01 березня 2021 року, з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року. Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
У відзиві ГУПФ України в Миколаївській області на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та такими, що не підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком з 17 вересня 2020 року відповідно до Закону №1058-IV.
Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 гривень.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року, на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року, на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року, на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.
Листом від відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, зі змісту якого вбачається, що згідно з Порядком № 124 внаслідок індексації пенсія позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01 березня 2021 на підставі п.2 Постанови №127 позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, з 01 березня 2022 на підставі п.4 Постанови №185 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, з 01 березня 2023 на підставі пункту шостого Постанови №168 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01 березня 2024 позивачу проведено часткову індексацію пенсії.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що не приймає до уваги доводи позивача про те, що норми Порядку №124 суперечать ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки ч.2 вказаної статті передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, розмір та порядок якого визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України. Тобто, вказаними правовими приписами Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації. Враховуючи наведене, зазначення у Порядку №124 дати 01 жовтня 2017 року, на яку визначається показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні при індексації пенсій у 2019 році не може вважатися виходом за межі повноважень Кабінету Міністрів України.
Крім того, суд першої інстанції звертав увагу, що Постанови №124, №168, №185 та Порядок №124 на даний час є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому підлягають застосуванню.
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Положеннями ст.ст. 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону №1282-XII ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначений ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 ст. 19 Закону №2017-III встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" №2040-ІХ, яким ч.5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" викладено в новій редакції.
Так, ч.5 ст. 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абз.абз.2, 3 ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV.
За правилами ч.2 ст. 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абз.1 п.4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою №127 з 01 березня 2021 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Постановою №118 з 01 березня 2022 року визначено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
У свою чергу, п.8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації п.8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
У подальшому, 23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, п.1 якої установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.
Відповідно п.1 Постанови " з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанов №127, №118, №168, №185, №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017р. (за приписами Порядку №124).
Відповідно ст. 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що абз.1 сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку відповідно до ч.3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію "якості закону".
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV.
Застосуванню також підлягають відповідні постанови №127, №118, №168, №185.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, положень п.5 Порядку №124, є протиправним.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 18 лютого 2025 року у справі №160/15379/24, від 20 лютого 2025 року у справі №560/12058/24.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушенні норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 969,96 грн., що підтверджується квитанцією від 01 листопада 2024 року та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 1 453,44 грн, що підтверджується квитанцією від 27 грудня 2024 року.
У зв'язку із задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідно ч.139 КАС України судовий збір має бути стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Миколаївській області.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2021 року у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7 763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 969,96 грн. (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 96 коп.) за подачу адміністративного позову та 1 453,44 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні коп.) гривень за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 26 вересня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.