П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3856/25
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Дата і місце ухвалення: 30.04.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 14.01.2025р. №212450013747 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980р. по 28.06.1986р. за денною формою у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства за спеціалізацією «Механізація сільського господарства» згідно диплому НОМЕР_1 від 28.06.1986р. і архівної довідки №598/24 від 25.09.2024р., та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV з урахуванням вказаного страхового стажу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 14.01.2025р. №212450013747 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 08.01.2025р., зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1980р. по 28.06.1986р. за денною формою навчання у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства за спеціалізацією «Механізація сільського господарства» згідно диплому НОМЕР_1 від 28.06.1986р. та архівної довідки №598/24 від 25.09.2024р.
Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 30.04.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що територіальним органом ПФУ правомірно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства за спеціалізацією «Механізація сільського господарства», оскільки в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 відсутній запис про навчання. На підтвердження періоду навчання ОСОБА_1 надано диплом НОМЕР_1 від 28.06.1986р., зазначений у якому період навчання позивача становить шість років, тобто перевищує встановлений чинним законодавством трирічний термін навчання на базі повної загальної середньої освіти. В свою чергу, у наданій ОСОБА_1 архівній довідці №598/24 від 25.09.2024р. не міститься відомостей щодо наказів про зарахування та відрахування позивача. Термін навчання у довідці знову ж таки вказано з 01.09.1980р. по 28.06.1986р., тобто шість років.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що при зверненні до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не дотримано вимог, передбачених ч.2 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV в частині наявності страхового стажу не менше 22 років. У ОСОБА_1 наявний страховий стаж 19 років 03 місяці 26 днів.
Також, апелянт посилається на те, що повноваження органу ПФУ щодо призначення пенсій є дискреційними, а тому, зобов'язавши ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 08.01.2025р. суд втрутився в такі повноваження та вийшов за межі завдання адміністративного судочинства, передбаченого ст.2 КАС України. До того ж, ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органу ПФУ надано право, а не встановленого його обов'язок, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що єдиною підставою, яка унеможливлює призначення йому пенсії за віком, став висновок територіального органу ПФУ про занадто великий період навчання ОСОБА_1 у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства. Однак, органом ПФУ не враховано, що позивач навчався у технікумі в 1980-1986р.р. та чинним на той час законодавством не передбачалося будь-яких обмежень у періоді навчання з метою здобуття фахового рівня професійної освіти. Наданий відповідачу диплом НОМЕР_1 від 28.06.1986р., в якому містяться відомості про навчання ОСОБА_1 з 01.09.1980р. по 28.06.1986р., є чинним, підписаний уповноваженими посадовими особами, їх підписи скріплені печатками, а тому підстав для неврахування відомостей цього диплому при вирішенні питання про призначення пенсії у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не було. Більше того, якщо слідувати логіці відповідача, то останній мав зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 щонайменше 3 роки навчання в технікумі, що було б також достатнім для призначення позивачу пенсії за віком.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.01.2025р. звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.
До заяви позивач, серед іншого, додав копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , копію диплому НОМЕР_1 від 28.06.1986р. та архівну довідку №598/24 від 25.09.2024р.
Відповідно до п.4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, заяву позивача за принципом екстериторіальності передано для розгляду до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 14.01.2025р. №212450013747 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності у заявника необхідного страхового стажу.
Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, у відповідності до ст.26 Закону №1058-IV, становить від 22 років.
Згідно з наданими документами страховий стаж особи становить 19 років 03 місяці 26 днів. Страховий стаж розраховано з врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5).
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства згідно архівної довідки №598/24 від 25.09.2024р., оскільки у довідці не зазначені накази на зарахування та відрахування з технікуму та термін навчання перевищує загальновстановлені норми.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.72 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності підстав для неврахування періоду навчання ОСОБА_1 до його страхового стажу. Суд зазначив, що період навчання позивача з 01.09.1980р. по 28.06.1986р. підтверджується дипломом НОМЕР_1 від 28.06.1986р. та архівною довідкою №598/24 від 25.09.2024р., виданою Новокаховським фаховим коледжем Таврійського державного агротехнологічного Університету імені Дмитра Моторного.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р.
За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно ч.2 ст.26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону №1058-IV)
Згідно ч.2, ч.4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно п. «д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993р. №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Сторонами у справі не заперечується, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 відсутні відомості про його навчання. З метою зарахування періоду навчання до страхового стажу, позивачем при зверненні до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії надано диплом НОМЕР_1 від 28.06.1986р. та архівну довідку Новокаховського фахового коледжу Таврійського державного агротехнологічного Університету імені Дмитра Моторного №598/24 від 25.09.2024р., згідно відомостей яких ОСОБА_1 у період з 01.09.1980р. по 28.06.1986р. навчався за денною формою у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства за спеціалізацією «Механізація сільського господарства».
У спірному рішенні ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 14.01.2025р. №212450013747 відсутнє посилання на підстави для неприйняття органом ПФУ до уваги наданого позивачем диплому НОМЕР_1 від 28.06.1986р., а лише зазначено про неприйняття до уваги архівної довідки №598/24 від 25.09.2024р. з підстав не зазначення в ній наказів на зарахування та відрахування з технікуму та перевищення терміну навчання загальновстановлених норм.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області стверджує, що диплом НОМЕР_1 від 28.06.1986р. не враховано також з підстав перевищення терміну навчання. З посиланням на постанову КМУ від 20.01.1998р. №65 апелянт стверджує, що такий термін навчання має становити 3 роки.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки постанова КМУ від 20.01.1998р. №65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» набрала чинності більше ніж через 10 років після закінчення навчання ОСОБА_1 .
При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не зазначило про встановлення обмежень періоду навчання нормативними актами, які були чинними у період навчання позивача у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства.
За наведених обставин колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що базуються на припущеннях, посилання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про перевищення встановленого терміну навчання ОСОБА_1 в Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства, зазначеного в наданих позивачем дипломі НОМЕР_1 від 28.06.1986р. та в архівній довідці №598/24 від 25.09.2024р.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких у суду виник би сумнів у достовірності відомостей, внесених про період навчання ОСОБА_1 в диплом НОМЕР_1 від 28.06.1986р. чи архівну довідку №598/24 від 25.09.2024р. Відсутні також докази того, що документи про освіту позивача є підробленими або видані з порушенням встановленого законодавством порядку.
В свою чергу, якщо під час опрацювання документів про призначення пенсії позивачу у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виникли сумніви щодо їх достовірності, останнє, у відповідності до ч.3 ст.44 Закону №1058-IV, не позбавлене було права уточнити відомості про навчання ОСОБА_1 протягом 1980-1986р.р. в Новокаховського фахового коледжу Таврійського державного агротехнологічного Університету імені Дмитра Моторного. Повноваження щодо перевірки достовірності виданих документів для призначення пенсії Законом №1058-IV покладено саме на орган ПФУ, а не на особу, яка надає такі документи.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 14.01.2025р. №212450013747 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та про наявність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1980р. по 28.06.1986р. за денною формою навчання у Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства.
Враховуючи, що єдиною підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії був висновок Головного управління про відсутність у позивача страхового стажу, визначеного ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, а також з врахуванням того, що при зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його навчання страховий стаж позивача становитиме більше 22 років, що є достатнім для призначення пенсії, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення за таким призначенням.
У даній справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, призначати пенсію позивачу чи ні.
Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин (наявність необхідного страхового стажу у позивача, досягнення ним необхідного віку), - визначення пенсійному органу обов'язку призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 30.04.2025р. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук